Лют 01
Український бізнес поки що нехтує блогами!
Цією статтею я відкриваю у блозі нову категорію – «Ера інформації». В ній ви зможете дізнатися про нові принципи взаємодії всередині суспільства, які стали можливими завдяки розповсюдженню всесвітньої мережі Інтернет та вибухоподібному розвитку феномену Web 2.0. Проте, нерозуміння того факту, що основним ресурсом у сучасному світі є саме інформація, іноді призводить до несподіваних казусів та цікавих випадків.
Принаймні саме така ситуація виникла під час круглого столу «Бізнес та преса: Як досягнути синергії», що відбувся у рамках презентації нового річного журналу kmbs “innovations.journal’2007”.
Одна із учасниць круглого столу, яка представляла сторону бізнесу (цього разу обійдемося без імен та назв компаній) висловила думку, що користуючись у своїх публікаціях інформацією із «якихось блогів», ділова преса тим самим проявляє свою некомпетентність…
Що ж… Мені не хотілося б робити жодних узагальнень, але схоже, що український бізнес ще не усвідомив потужності того феномену, який вже перетворився на справжнісіньку стихію і загрожує «проковтнути» тих, хто відмовляється пристосовуватися до нових «правил гри».
Не дарма ж провідні світові компанії, замість того, щоб нарікати на неконтрольованість блогосфери та неможливість «підім’яти під себе» володарів думок, стають ініціаторами створення власних корпоративних блогів. І роблять дуже мудро, тому що тільки долучившись до феномену, можна відшукати важелі взаємодії з ним. А вірусний маркетинг, який виникає потім – може принести для компанії куди більше вигоди, ніж найчисленніша і найбюджетніша реклама.
Українському бізнесові ще належить довідатися про це. Сьогодні відчуття важливості блогосфери в Україні мають лише поодинокі компанії. Але навіть їх достатньо, щоб відчути, куди ми йдемо і де, зрештою, опинимось. І що швидше це зрозуміють провідні гравці українського бізнесу – то більша ймовірність, що їм таки вдасться набути унікальної конкурентної переваги. Гроші – ніщо. Інформація – все. Володіти інформацією – значить володіти світом.
Зате ділова преса нас захищає!
Розуміння тенденцій проявив представник ділової преси, Олександр (Інтернет-портал Деньги.UA). «Це у 90-их роках на небажання представників бізнесу спілкуватися із журналістами останні могли лише приречено похитати головою», - пояснює він. Феномен же інформаційного віку якраз і полягає в тому, що інформацію більше неможливо приховати. Якщо генеральний директор проігнорує пресу (відмовившись спілкуватися з нею), представнику останньої вистачить назви компанії, комп’ютера та доступу до Інтернету, щоб знайти тисячі можливостей отримати необхідні дані. Зрештою, Гугл ніхто не відміняв.
Сподіватимемося, що мине не так багато часу, перш ніж у бізнесу з’явиться розуміння того, що блогосфера – це насамперед надпотужний інформаційний важіль, на який більше не можна заплющувати очі. Працюючи разом ми здатні досягнути куди кращих результатів, ніж ігноруючи чи обливаючи одне одного брудом.
Лютий 5th, 2008 at 22:22
Довіряти блогам?
Можна, але лише за умови певної офіційності інформації, викладеної на них…
НМД - в Уа таких немає 8(((.. Поки-що!
Лютий 5th, 2008 at 23:10
Я можу лише процитувати (на жаль, не дослівно) слова Олександра: Якщо ділове видання, розміщуючи інформацію із певного блога, чесно вказує на джерело, і наголошує, що дані носять неофіційний характер - то це чесна подача інформації.
Існує три рівні інформації:
перший - коли коментар про діяльність компанії ви берете у генерального директора цієї компанії;
другий - коли генеральний директор відмовляється коментувати - і ви йдете до компанії-конкурента та берете коментар у них;
третій - коли і компанія-об”єкт і компанія-конкурент відмовляються від коментарів і ви йдете по коментар у блогосферу, шукаючи людей, які мають стосунок до інформації, яка вас цікавить…
При посиланні на джерела - все ці три способи мають право на існування.
Бізнес отримає куди більше користі, навчившись працювати з блогами, ніж ігноруючи їх.