Як і обіцяв – продовжую тему про переваги окремо встановленого блогу. Цього разу – по пунктах:
- Ви можете робити із блогом практично все, що вам заманеться. Ви владні налаштувати кожну дрібничку, обрати колір і стиль кожної «кнопочки», встановлювати улюблені шрифти та плагіни. Тим більше, що сучасні cms-двигуни (я, наприклад, користуюсь WordPress-ом) підтримують сотні плагінів і тисячі тем для оформлення. А якщо вам не лінь влазити у код – тоді обмеження перестають існувати, як такі. Покажіть мені безкоштовну платформу, на якій є хоча б десять відсотків подібного функціоналу?
- Якщо вам вдасться здобути постійних відвідувачів – то це будуть лояльні читачі, які виявлятимуть непідробний інтерес до того, про що ви пишете, а не додаватимуть вас у «френди» тільки тому, що очікуватимуть того самого від вас. Я не стверджую, що так роблять всі. Але погодьтесь, осіб подібного типу на безкоштовних сервісах вистачає.
- У окремо встановлених блогів існує своєрідний замінник категорії френдів – це RSS-підписка. Якщо ви вперше чуєте про цю технологію – можете познайомитись з нею ближче, і при бажанні зафрендити цей блог.
- Standalone-блоги зазвичай мають дуже красиву адресу. Саме так! Про це також не можна забувати. Адже коли людина заходить на ваш ресурс і бачить просту для запам’ятовування адресу – ймовірність, що вона повернеться до вас знову – відчутно зростає. Та й вам, безперечно, куди приємніше набирати адресу другого чи третього рівня у адресному рядку вашого браузера, ніж кількаповерхову назву вашого блогу на безкоштовній платформі.
- Ви також отримуєте можливість повернути гроші, витрачені на реєстрацію та хостинг. А якщо те, що ви робите, приносить реальну користь іншим – то й заробляєте ви у десятки разів більше! Будь-який окремо встановлений блог потенційно відкритий для куди більшої кількості способів монетизації, ніж особистий щоденник на безкоштовній платформі.
Всі ці переваги (та ще багато інших дрібничок, про які я просто не згадав у наведеному переліку), здавалося б, мусили компенсуватися відповідними недоліками. Але в тому й полягає вся привабливість власного блогу, що якщо ви сповідуєте «правильні» цінності – тоді мінусів не існує. Під правильними цінностями, як вже згадувалося у одному із попередніх постів, я маю на увазі орієнтацію на довгостроковий результат та готовність інвестувати у блог час та зусилля, розуміючи, що віддача може бути в десятки, а то й сотні разів потужнішою.
Самі помисліть, наскільки незначними видаються мінуси, коли ми мислимо довгостроковими категоріями:
- За standalone потрібно платити! Але ж ми вже знаємо, що при правильному підході ви не лише покриєте витрати на реєстрацію та хостинг, але й залишитеся у суттєвих плюсах. І якщо ви не готові інвестувати навіть цю мізерну суму на власний розвиток – значить й до блогу будете ставитись без належної серйозності. А тоді навіщо починати?
Принаймні мені хостинг обійшовся у 300 гривень на рік (при цьому домен я отримав безкоштовно). І це ще ДУЖЕ дорого! Просто хотілося знайти дійсно класного українського хостера. А за якість, як відомо, потрібно платити. - Потреба встановлення та налаштування. А можливо – навіть вивчення мов розмітки та програмування (хоча останнє – навряд чи). Тут знову перед нами постає дилема інвестицій. Якщо ми готові інвестувати, то кілька днів, витрачених на налаштування не видадуться такою великою втратою. Окрім того, приємно навчатися чомусь новому та долати перешкоди, спостерігаючи, як блог перетворюється на ваших очах, стаючи дедалі більш досконалим та привабливим.
- Складність пошуку читачів. Якщо в ЖЖ все було максимально просто – пододавав френдів, перевірив хто взаємно тебе додав, видалив всіх зайвих, додав нових, повторив процедуру – і маєш щастя. То набуття відвідувачів на окремо встановленому блозі вимагає публікації цікавого і водночас корисного контенту. Втім, про феномен «френдстрічки» та основну відмінність окремого блогу від ЖЖ, колись дуже вдало написав Станіслав. Його й раджу почитати!
Але годі про очевидне!
Знаєте, що мене найбільше вражає у безкоштовних блогоплатформах?
Ви витрачаєте свій час і зусилля на створення контенту. Ви ночами сидите за написанням статей. Вдень ви розмірковуєте над тим, як можна назвати свою наступну статтю і про що в ній можна написати. А потім одного разу усвідомлюєте, що плодами вашої праці користуватиметесь не ви. І це усвідомлення приходить так раптово і несподівано, що ви навіть не знаєте, як реагувати.
«Після придбання світової мережі Livejournal.com, російська компанія «СУП» почала займатися її розвитком в Україні. “Україна – одна із провідних країн по відвідуванню LJ – вона приносить 1,5 млн. користувачів щомісяця. Це дає хороші можливості для продажів банерної реклами й розвитку спецпроектів в LJ”, – пояснює директор по стратегічному розвитку “Суп” Едуард Шендерович». – Це цитата зі вчорашньої замітки, розміщеної у Менеджмент@БЛОЗІ.
А чи усвідомлюєте ви, який потенціал приховується у рекламному ринку розміром 1,5 млн. користувачів?
І повірте, життєздатність цьому механізмові приносить не талановите керівництво проекту. Його життєздатність забезпечується діяльністю блогерів. Сотень тисяч талановитих блогерів, які приваблюють мільйони відвідувачів. А гроші, повільно, але впевнено, перетікають до кишені власника!
Одна тільки проблема! Автор контенту (без якого блогу просто не існувало б) і власник проекту (який отримує всі прибутки), як то кажуть: «ето двє большиє разніци»…
Висновки робіть самі.
Loading ...
Коментарів: 6
лютого 3, 2008 @11:50
Я все ще дивуюсь, як автори блогів на сервісах там ще шось пишуть. Адже вони з цього нічого не мають, хіба банальне задоволення…
лютого 3, 2008 @12:59
Як на мене, роль безкоштовних платформ не можна недооцінювати саме через її силу у популяризації феномену блогів. На жаль я ще не зустрічався із даними про відношення кількості окремовстановлених блогів до кількості особистих щоденників на безкоштовних сервісах. Думаю, останніх у десятки разів більше. Але саме із авторів таких щоденників зазвичай і виростають майбутні популярні блогери. І якби у них спершу не було можливості спробувати свої сили на безкоштовному сервісі, навряд чи вони дізналися і долучилися до власників окермовстановлених блогів.
Блоги на безкоштовному сервісі – це своєрідний фільтр, який пропускає далі лише незначну кількість авторів, які довели свою відданість блогам і прагнуть займатися ними серйозно. Всі інші так і залишаються на безкоштовному сервісі, аж поки їм не набридне оновлювати щоденник (а так відбувається у 99% випадків) і він зрештою не попаде “під ніж” адміністратора безкоштовної платформи.
P.S.: Між іншим, було б цікаво провести дослідження серед власників блогів на окремому хостингу, щоб дізнатися, скільки з них починали із блогів на безкоштовних платформах.
лютого 5, 2008 @22:28
Блог – це перш за все самовираження, а не спосіб заробити гроші…
Якщо суть блога – заробіток, то його читати в більшості випадків нереально – все пахне словами “клікайте панове”…
Вільний хостинг – це саме реалізація блога, де першочергово не стоїть заробіток, тому найчастіше рульні речі можна прочитати саме там…
Standalone – закономірний етап переходу від free до заробітку, але без втрати якості інформації на блозі…
В Уа – standalone – як люблять казати брати наші москалі – “из грязи в князи”…
Хоча присутні і цікаві речі…
лютого 5, 2008 @22:45
На мою думку, автономний блог – це дійсно той крок до якого приходить майже кожен блогер, для якого написання постів перетворюється у щось більше, ніж просто дитяче захоплення. Як згоден і з тим, що блог створений виключно під контестну рекламу виглядає доволі жалюгідно. Сам неодноразово натикався на сторінки, де окрім посту “Hello word” ще нічого немає, але вже висить гуглівська реклама та Сапа!
Монетизація (чи її різновид – комерціалізація) – це природнє явище, яке трапляється із якісними та цікавими блогами. Іноді – навіть без особливих зусиль з боку автора.
Іншими словами – прибуток – це наслідок роботи висококласного блогера, а не його мета.
Та все ж погодьтесь, 1300 (за підрахунком Яндекса) автономних українських блогів, звучить куди вагоміше, ніж щось на зразок 66 тисяч українських (цікаво, а за якою ознакою – невже тільки за місцем проживання авторів) особистих щоденників на російському Live Internet…
липня 18, 2008 @13:18
Угу. Вагоміше. І про що пишуть на тих наших “1300 (за підрахунком Яндекса) автономних українських блогів”?
липня 18, 2008 @13:25
про все, що завгодно: починаючи від навколишнього середовища і закінчуючи бізнесом. Думаю, якщо Ви трішки посерфите інтернетом і пошукаєте – то самі в цьому переконаєтесь.
Додати коментар