У наш нелегкий вік глобалізації та гіперкомунікації, коли, здається, навіть найбільш консервативні корпорації починають розуміти важливість орієнтації на користувача, дуже дивно натрапляти на Інтернет-проекти, які всім своїм виглядом сигналізують: «Не заходьте сюди! Тут вам не раді!» Сьогодні мені хотілося б поговорити, чому деякі автори та власники сайтів (а йдеться зазвичай про ресурси, не розбещені гіпервідвідуваністю) не хочуть зробити нічого, щоб залучити читача. А часто (свідомо чи ні) докладають усіх зусиль, щоб назавжди відбити у поодинокого відвідувача бажання заходити на сайт.

Поговоримо про феномен премодерації!

Той факт, що у вашому блоговому двигуні існує можливість премодерації коментарів, ще не є причиною до її використання!!! Досвід показує що премодерацією зазвичай «страждають» не ті автори, чиї блоги заледве стримують величезні потоки відвідувачів, а значить – і (не завжди схвальних, не завжди чемних) коментарів від них, а радше щоденники куди менш відомих блогерів. В середньому вони отримують один коментар на день, але вважають за святе поставити його на попередню перевірку. Але найгірше те, що таких людей доволі багато в українській блогосфері. А саме їй, як ніякій іншій, замість того, щоб відлякувати потенційних відвідувачів, слід було б потурбуватися про їх залучення.

Впізнали у цій поведінці себе? Тоді гайда змінювати налаштування правил коментування у блозі! Втім, якщо Вашою метою є позбутися тих нечисленних відвідувачів, які з невідомих причин таки проявляють активність на вашому блозі – тоді нехай все залишається, як є! Для надійності можете додати обов’язкову реєстрацію на сайті (бажано – із заповненням трьох-чотирьох сторінок анкетних даних). Тоді вас точно ніхто не коментуватиме. А окрім того ходять чутки, що встановлення обов’язкової реєстрації для відвідувачів може допомогти хакерам «зламати» ваш блог.

Я веду лише до того, що негативних наслідків від премодерації коментарів на вашому сайті буде набагато більше, ніж позитивних зрушень від її впровадження. Відверто кажучи, я взагалі не можу відшукати для себе адекватних причин, через які блогери мали б моральне право вдаватися до премодерації. Якщо ними рухає страх (бо іншого обґрунтування я не знаходжу) – то від нього слід якомога швидше позбавлятися.

Адже:

1. Премодерація вповільнює спілкування між блогерами (а іноді – безпосередньо шкодить йому)! Уявіть ситуацію: Цікавий пост у вашому блозі викликав резонансну дискусію, у якій окрім вас бере участь ще кілька десятків читачів. Новий коментар з’являється кожні п’ять хвилин. Але варто вам, як авторові блогу, покинути своє «робоче місце» як дискусія миттєво вщухне. У кращому випадку вона знову відновиться, коли ви підтвердите публікацію останніх коментарів. У гіршому випадку – вона згасне через ваше надмірне бажання все тримати під контролем. Читачі просто махнуть на неї рукою.
2. Премодерація – це вияв неповаги до читачів. Встановлюючи коментарі на премодерацію, ви тим самим ніби підозрюєте ні в чому не винних читачів у «злочинності». Тим самим ви ігноруєте загальноприйняту презумпцію невинності. Чи не правильніше карати за порушення. Не змушувати всіх ваших клієнтів (бо ким, як не клієнтом є читач) чекати модерації, а банити справжніх порушників?
3. Премодерація – ознака слабкості. Повірте, яким би шкідливим не виявився зловмисний коментар – він нашкодить радше власному авторові, ніж вашому блогові. Читачі – не невігласи. Вони також мають голову на плечах і не зважають на «бруд» який хтось намагається вилити вам на голову. Тоді як занадто ревне ваше прагнення захиститися від кривдника, може бути сприйняте як невпевненість у власних силах.
4. Премодерація не врятує Вас від потреби фільтрувати спам! Блогери, які обґрунтовують премодерацію потребою боротися зі спамом – не щирі. По-перше, застосовуючи саме премодерацію вони не позбавляють себе від необхідності фільтрувати та видаляти спам-повідомлення (а тобто – не зменшують для себе кількість зайвої роботи), а по-друге, існує безліч плагінів та програмних методів боротьби із цим безперечно шкідливим явищем.

Вище наведені лише найбільш очевидні недоліки премодерації як явища. Переконаний – їх набагато більше. Та думаю, навіть цих буде цілком достатньо, щоб блогери, які до сих пір використовують премодерацію у своїх щоденниках, переглянули свій підхід.

Одноразова модерація (по принципу: перший коментар модерується, наступні – пропускаються без перевірки), хоч і компроміс – все ж не панацея. Якщо новий відвідувач «смітить» у коментарях – краще просто видалити його репліку і надалі забанити,.. ніж спершу забанити, завчасно підозрюючи у «злочині», а потім, перевіривши «на лояльність», пропустити.

Ну і на останок… Існує декілька українських блогерів, з чиїми творіннями я познайомився ще рік чи й два назад. Існують люди, які роблять величезний внесок у розвиток української блогосфери (за що їм честь і щира дяка). Але при всьому цьому я з подивом дивлюся на напис «Моя хата не для MS Internet Explorer» і не можу зрозуміти – яку мету переслідував автор, встановлюючи його. Невже це спосіб зменшити кількість відвідувачів? Добре, хоч у ЖЖ дали змогу почитати!

І це у жодному разі не наїзд! До блогера, про якого тут йдеться (хто знає – той знає), я завжди ставився із особливою повагою, яку він заслужив своїми численними проектами в українському секторі всесвітньої мережі…

Просто намагаюся зрозуміти логіку…