«Справжній конкурент пивовара не інший пивовар, а продавець морозива»
Сіріл Л. Паркінсон
У коментарях до різних статей у різних блогах, а також у відповідях на коментарі цього блогу, я неодноразово згадував, що у блогосфері конкуренції не існує. Настав час пояснити свою точку зору, яка, на перший погляд, може видатися дещо дивною. Такий-собі філософський пост напередодні вихідних…
Пам’ятаєте фільм «Ключ від всіх дверей»? В ньому йшлося про молоду дівчину, яку найняли доглядати за похилого віку парою – чоловіком та дружиною. Але в один «прекрасний» момент, дівчина виявила, що навколо неї відбуваються дивні (і жахливі) речі. Стара хазяйка намагалася втягнути свою доглядальницю в страшний ритуал обміну тілами. Таким чином вона сподівалася отримати нове тіло і продовжити своє безсмертне існування. А дівчина, як це й буває у містичних триллерах – мусила загинути. Але було одне але…
Для того, щоб ритуал відбувся – жертва (тобто молода дівчина) повинна була повірити у реальність магії. Адже тільки людина, яка вірить у містику, може стати об’єктом прокляття. Прагматизм же нищить потойбічні сили у зародку. Тому протягом цілого фільму стара намагалася всіма правдами і неправдами переконати доглядальницю у реальності чаклунства, заклять, магії…
Мені подобаються останні слова відьми, якій таки вдалося втілити свій жорстокий план, і вона відібрала тіло у своєї служниці: «Мабуть скоро ми загинемо. Адже нам стає дедалі складніше переконувати людей у реальності магії»…
Конкуренція – це щось на зразок чаклунства з фільму «Ключ від всіх дверей». Ті люди, які вірять у неї (а комусь же це вигідно) – потерпають від «воєн за місце під сонцем». А ті, хто не вірить – живуть у світі, де успіху досягає кожен. І це твердження набуває особливої ваги у сфері Інтернет. Сфері – де кожен автор, дизайнер, програміст чи просто користувач отримає набагато більше, якщо скористається синергійними можливостями партнерства.
Чому ж у блогосфері не може існувати конкуренції?
Звісно, компаніям та аналітикам, студентам та аспірантам, спеціалістам з маркетингу і рекламним агенціям тема конкуренції приносить хліб, масло та ковбасу. І це при абсолютній відсутності відповідальності. Адже неуспіх продажу завжди можна звалити на конкурентів та їх хитрі дії. Та чи не є по суті конкуренція ще одним міфом, який нам продають, тільки щоб ми з радістю розставалися зі своїми грошима?
Якщо подивитися з точки зору виробника – то конкуренція дійсно існує. Адже немає виробників, які б створювали щось унікальне. Є багато компаній, які виробляють автомобілі, літаки, одяг, їжу, ліки, телефони… і т. д. і т. п.. А оскільки кожен рік на автомобілі, літаки, одяг, їжу, ліки, телефони люди витрачають певні кошти – то можна дізнатися про частку своєї компанії у загальному «казані». Можна дізнатися, скільки всього існує компаній, можна дізнатися, що пропонує користувачеві кожна з них. Словом, багато чого можна дізнатися. Тільки це все рівно не має жодного сенсу. Тому що як тільки Ви побачили конкурента – Ви уже програли. Ви уже другі. І не тому, що ви більші або менші, а тому, що дивитесь на когось, порівнюєте себе з кимось. Ви уже залежні. Ви граєте на чужому полі – на полі продукту (послуги) того, кого Ви назвали конкурентом. Адже було сказано – не створи собі кумира.
Все що, сказано вище, стосується реальних світових компаній, які займаються виробництвом споживчих продуктів. Лише подумайте: ці компанії по суті займаються однаковою діяльністю – і все рівно між ними не виникає конкуренції.
Тоді що вже говорити про блогосферу – середовище, де кожен автор – це унікальна особистість, яка створює унікальний контент!?? (якщо тільки не йдеться про так-звані сплоги, які існують за рахунок 100-відсоткового копіювання чужого контенту).
Коли я знаходжу у Інтернеті новий блог, який тим чи іншим чином дотикається до моїх інтересів – я щиро радію. І навіть не уявляю, як можна відчувати щось інше крім особливої радості! Адже ще одна людина вирішила поділитися своїми унікальними думками – поділитися своїми знахідками і своєю сутністю. А значить – з’явився ще один шанс для самовдосконалення та розвитку свого ресурсу. Використаємо ми його, чи ні – залежить тільки від нас.
Ведення блогів – заняття глибоко індивідуальне. Навіть якщо двоє людей, які читають одні і ті ж самі джерела та цікавляться однаковою тематикою напишуть замітку про одну й ту ж подію – це буде дві абсолютно різних статті. Саме в цьому й полягає вся привабливість блогосфери. Саме тому, кожного нового блогера я розглядаю як ще один шанс для дуже плідної і взаємокорисної співпраці. Навіть якщо він пише про ті самі речі, про які пишу я! ОСОБЛИВО, якщо він пише про ті самі речі.
Коли обираєте нішу для блогу, насамперед задумайтесь, чим би ви хотіли займатися (про що хотіли б писати?) понад усе на світі. Якщо перед вами виникла яскрава картинка – дійте! І байдуже, скільки людей займаються тим самим. Адже йдеться не про них – йдеться про вас і про ваші мрії. Ви не зможете досягнути успіху, якщо оберете нішу за принципом «де вільно?» або «що сьогодні купується?». І навпаки, ви досягнете успіху навіть у найменш привабливій (з точки зору ринку) та найбільш занятій (з точки зору «конкурентів») ніші, якщо це мрія всього вашого життя і ви готові працювати не покладаючи рук.
Можливо ви захочете скористатись простим, але дієвим принципом: Вбачайте у кожній людині, яка займається подібною до вашої діяльністю, потенційного партнера і колегу. Забудьте про конкуренцію. І якщо при цьому ви навчитесь приносити реальну користь своїм клієнтам – тоді успіх вам забезпечений!
Наостанок (щось сьогодні на мене натхнення найшло) я розміщу короткий переклад статті про конкуренцію від блогера Сергія Жуковського (оригінал російською мовою):
Мені здається, що всі ці казки про конкурентів – це великий роздутий міф. Чому до сих пір ціни на нафту такі велетенські? Якщо конкуренція висока – то чому ніхто не знижує ціни, щоб «вирвати» ринок? Чому ціни на електроніку такі великі? Виробників чіпів – десятки, а електроніка коштує набагато дорожче собівартості.
Все просто. Конкуренція існує тільки в найнижчих нішах бізнесу. Де одинаки гризуться за кожну гривню (в оригіналі – рубль, переклад – авторський). Зайдіть на будь-який фрилансерський сайт – і побачите конкуренцію.
Там, де в бізнес грають по-дорослому – конкуренції немає. Там є тільки співробітництво та партнерство. Якщо відчути цю просту істину – можна досягнути куди вищих результатів, ніж якщо «грати» самостійно. Яким би класним бізнес-гравцем Ви не були, Вам не виграти самостійно.
А ви вже знайшли ту людину, яка могла б стати вашим хорошим партнером?
Loading ...
Коментарів: 19
лютого 8, 2008 @23:33
так, на високих рівнях бізнесу або існує просто монополія, або таємна змова на олігополістичному ринку, це однозначно..
лютого 9, 2008 @9:30
Молодець! Так тримати! Сподіваюсь колись ця істина дойде і до наших політиків(((
лютого 9, 2008 @13:59
та..
до політиків давно все дійшло…
лютого 9, 2008 @17:36
В укрблогосфері поки нема конкуренції, є тільки партнерство та сусідство. Але може, скоро буде і змагання
лютого 9, 2008 @18:27
Змагання – це чудово. Люди, які грають у шахи – також змагаються. Але на відміну від кривавої конкуренції, їхня гра не несе у собі бажання знищити суперника. Окрім того, змагальний елемент може сприяти вдосконаленню самих блогів. Я наприклад, зараз із радістю спостерігаю, як зростає мій блог у рейтингу top bloggers. Це також своєрідне змагання
Але абсолютно беззлобне, бо я ні з ким не конкурую…
лютого 9, 2008 @18:34
Ну, топ блоггерс аналізує хіба кількість відвідувачів, так що це не той рейтинг, який справді відслідковує динаміку популярності. Набагато кращими є показники RSS-читачів, приходу з пошуковиків, місце у інших рейтингах і т.д.
лютого 9, 2008 @18:46
та не знаю… шось слово “змагання” мені тут не дуже подобається:)
ну якшо я собі шось пишу, хтось інший шось пише – до чого тут змагання?
якось не для того, думаю, заводив блог аби сидіти і змагатися із кимось:)
лютого 9, 2008 @18:49
ну а яке тоді слово ти вважаєш найвлучнішим?)
лютого 9, 2008 @18:52
Можливо гра підійде.. Тому що все наше життя – не більше ніж проста гра..
лютого 9, 2008 @19:02
я би замість “змагання” сказав “броунівський рух”.
саме його нагадує мені блогосфера: хто куда, всіх багато, і періодично перетинаються в хаотичному порядку:)
лютого 9, 2008 @19:04
це для нас. а для рунету я б сказав бджоли. унюхали щось смачненьке, і давай всі туда валити! потім його розхапують на частинки і несуть у свій дім-блог.
лютого 9, 2008 @20:25
Броунівський рух та поведінка рою бджіл (говорячи згаданими у попередніх коментарях метафорами) – це фактично одне й те саме. От тільки дійсно в рунеті (як і, між іншим, у світовій блогосфері) критичної маси блогерів вистачає, щоб “накидатися на смачненьке” і створювати ефект “гудіння” (buzz effect). Нас поки-що ще не так багато (але вже не так і мало)… але скоро й ми будемо поводитися як злагоджені бджоли, які перебувають у стані “броунівського руху”, тільки коли їм не пахне медом.
Між іншим, бджолиний вулик – це одна із найбільш організованих комаших колоній.
P.S.: До речі, ви звертали увагу, що buzz-ефекту більше піддаються масові блоги на безкоштовних платформах (типу ЖЖ). Ну наприклад, ляпнув якийсь там політик вчергове необдуману фразу – ось вам і “солоденьки” – про це пишуть у кожному третьому ЖЖ-журналі. Натомість стенделони зазвичай виявляються куди більш стійкими до “зовнішніх подразників”.
лютого 9, 2008 @22:09
та.. там просто “тіснота” набагато більша. в ЖЖ взагалі.. ну.. там така специфіка, шо твій блог не є окремим собі блогом.
то вже за визначенням частина якогось соціуму.
тобто там, фактично, журнал не для того аби вести блог, а для того аби СПІЛКУВАТИСЯ.
РІВЕНЬ АВТОНОМНОСТІ ТАМ просто нульовий практично.
плюс – то переважно пости на кшталт “Петро мене вчора відт**хав так-то і так-то, а потім ми пили компот з яблуками. все-таки я дуже люблю його ч**н”.
і – по 150 коментів:)
таке, короче..
я все ж схильний не вважати ЖЖ блогосферою.
лютого 14, 2008 @16:03
Потому и нет у нас конкуренции, что некому и не с кем конкурировать. Вы посмотрите кто у нас занимает в Яндексе первую страницу? Конченые политиканы и говноблоггеры.
Все же украинская блогосфера – это НЕЧТО. Сильно отличающееся от русской.
лютого 14, 2008 @18:33
ага, ну так – російська блогосфера ЗОВСІМ інша:))))
боюся, справа тільки в масштабах, а так – все ідентичне.
лютого 14, 2008 @18:42
2 g_i s
Не все идентичное. Скажем так: украинская блогосфера – это русская некоторое время назад. Но поскольку украинская – это не русская, то есть отличия в развитии.
лютого 14, 2008 @19:58
думаю, пора визначатись: українська = російська деякий час назад, чи це все ж таки “атлічія в развітії”?
чи так, чи так, чи і так і так – а вже не “СИЛЬНО відрізняється від російської”)
лютого 14, 2008 @21:02
В загальних рисах всі блоги у світі схожі між собою. Всюди є пости, їх, як правило, можна коментувати, автори висловлюють свої думки і т. п. Якщо підходити з цієї точки зору, тоді що українська, що російська, що англійська, що німецька … … можна скільки завгодно продовжувати цей список … блогосфери не відрізняються між собою.
Але оскільки блогосфера – це все таки люди, які створюють блоги, а не безликі машини – то відмінності є. І проявляються вони у самоусвідомленні. Покажіть мені російського LaSet-a, Хелвіна, Станіслава чи G_i… Таких немає!
Так, російська блогосфера видається ближчою, бо її не відділяє від нас потужний мовний бар”єр, а велика кількість місцевих блогів ведеться російською мовою… Між нами безліч спільних рис, ми любимо переймати одне в одного інструменти та найкращі практики.
Але все ж…
листопада 26, 2008 @23:29
Гм… І як я пропустив дану статтю. Ну не знаю…
Загалом – конкуренція існує. Але для тих, хто її сприймає і вважає за фактор. (Це те, в чому я згоден).
Всі пузомірки – базовані на принципі конкуренції. І загалом якщо ти на перших сторінках – вони мають вагу. Але не настільки серйозно, щоб бути переважаючим фактором.
Мабуть через саме сприймання конкуренції в нас такий слабкий розвиток інтернет – спільноти.
Лише пєрвонахів багато і все.
Додати коментар