тобто блогосфера – вона не взялася нізвідки… а взялася вона від того, що там мережа, по великому рахунку, розвивалася. що коли я тут і не мріяв мати інтернет – там до нього уже був вільний доступ з кожного навчального закладу, і взагалі – це було ДОСТУПНО.
віт того, що там загальний технічний рівень набагато вищий, технології передовіші, люди соціально більш зорієнтовані, і саме на взаємодію-спілкування (а не на тотальну політизацію і обговорення на всіх рівнях перформенсів у сесійній залі ВРУ).

це все не так просто… неможливо розвинути БЛОГОСФЕРУ, а все решта залишити як є.
так не буває:)
а блогосфера ІЗ СЕРЕДИНИ не може змінити ті речі, від яких вона є похідною, і які є поза сферою її впливу!

от якшо, грубо кажучи, буде якись товар, шо казатимуть – от він УКРАЇНСЬКИЙ, значить – козирний!
чи настане час, шо громадянин україни таки зможе нормально подорожувати світом, а не сидіти тут в блокаді..
чи коли буде якесь програмне забезпечення яке перекладатимуть З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, а не НА УКРАЇНСЬКУ, чи якесь “залізо” комп’ютерне, чи взагалі ХОЧ ШОСЬ.
тоді можна буде казати за якісь такі моменти.

звісно, бувають часом ПРОРИВИ: але для того потрібен РЕЗОНАНС – тобто ОДНОЧАСНА дія якихось зусиль (грубо кажучи) в одному напрямку, сумарна дія яких у багато разів перевищує суму сих зусиль.
або – потрібен ГЕНІЙ. який шось зробить, попаде “в потрібний час в потрібне місце” – і воно всьо политить мережею.

ну ось і все.
думаю, розглянув усі можливості до виходу із “наслідуваного” становища…

І що більше інструментів такої взаємодії буде з”являтися у нас (для початку нехай хоч іноземні інструменти почнуть сприймати нас, як щось окреме від рунету) – то більша ймовірність створення чогось нового. А тільки НОВЕ (і тут я цілком погоджуюся з g_i) є предметом для наслідування.

ми НІЧОГО не створюємо. наші гарні айтішники працюють у штатах, австралії…
найближчі кілька десятків років ми ТОЧНО шо не будемо в статусі, коли НАС хтось наздоганяє в цьому плані..