У моєму Гугл-рідері чотири папки і кілька невідсортованих блогів. Категорії називаються «Українські блоги», «Особистісний розвиток», «Про блоги та SEO», а також «Бізнес-блоги». Власне, це вся тематика, яка на даний момент мене цікавить.

Оскільки кількість блогів, на які я підписаний, доволі велика, то й читати мені доводиться чимало (не дочекаюсь нагоди суттєво почистити свій рідер від надлишкових блогів – дуже болісна процедура). Як наслідок, коли б я не зайшов до рідера – у ньому завжди накопичується щонайменше кілька десятків нових постів. Загальна кількість непрочитаних записів у моєму рідері рідко опускається нижче двохсот. Але існує один маленький нюанс: папка «Українські блоги» завжди порожня! Я не пам’ятаю ситуацій, коли б у ній назбиралося більше 10-ти нових постів. Та й то – це траплялося лише тоді, коли я на довгий час забував про існування рідера. І це попри той факт, що саме «Українські блоги» налічують найбільшу кількість (майже 30) підписок.

Про що це свідчить? Вочевидь, про не надто високу активність української ланки блогосфери.

Добре це чи погано – кожен вирішує сам. Як кожен сам вирішує й те, чи має він що сказати, чим поділитися зі своїми читачами. Деякі блоги, як от Безлімітні Нотатки, Blogoreader, Монетизація блогу, Менеджмент@БЛОГ, УКРВЕБ ІТ веблог (можливо когось забув) оновлюються, якщо не щоденно, то принаймні регулярно. Наприклад, майже зі стовідсотковою впевненістю можна сказати, що запис у Blogoreader-і з’являтиметься щодвадні, у Безлімітних нотатках – двічі на три дні, у Менеджмент@БЛОЗі – щодня окрім вихідних. Знаючи, коли з’явиться наступний запис, і привчений авторами згаданих вище блогів до регулярності, я з нетерпінням очікую появи кожного нового посту. Навіть якщо він виявиться менш цікавим або корисним, ніж попередні – я все рівно знатиму, що з’явиться наступний, який обов’язково змусить замислитися, переосмислити, набути нових навичок, а можливо – познайомитися з новими ідеями. І саме тому мене можна назвати лояльним читачем цих блогів.

Натомість блоги, які оновлюються менш регулярно – присутні у моєму рідері, так би мовити, за компанію. Вони начебто й не заважають, але з іншого боку – особливої користі також не приносять.

Тепер подивімося на блоги, які «лежать» у інших папках рідера (приблизно половина з них – російські, інша половина – англомовні). Майже кожен з них оновлюється щонайменше – тричі на тиждень. Кожної їхньої публікації я чекаю з нетерпінням.

На мою думку, багатьом представникам української блогосфери не завадило б навчитися такій активності. Вона дисциплінує, вона робить блог помітнішим, а його власника позиціонує як професійного і серйозно налаштованого на розвиток автора, який постійно слідкує за новинами, шукає цікаву інформацію, ділиться власними ідеями і знахідками. І робить це не лише у ті рідкісні моменти, «коли рак на горі свисне», а регулярно.

Сумно спостерігати за блогами, які за рік (або й більше) свого існування зуміли досягнути 10-ти унікальних відвідувачів на день. На жаль, це реалії нашої блогосфери. Але ж існують успішні приклади. То чи не варто рівнятися на них?

І успіхів всім нам у цій нелегкій справі!

P.S: Мало не забув! Кінопереклад прохає підтримати написання листів до закордонних компаній, щоб ті вплинули на українських дистрибюторів, які ще не зрозуміли, що дублювати фільми українською мовою – це їхній обов”язок! Сам прочитав про це у mr.petruccio. А оскільки особисто я двома руками за якісний український переклад світових прем”єр, то запрошую приєднатися і вас:
Підписуємо петицію до “Ворнер Броз”, а також
Петицію до “Пате Дістрібюшн”.