У моєму Гугл-рідері чотири папки і кілька невідсортованих блогів. Категорії називаються «Українські блоги», «Особистісний розвиток», «Про блоги та SEO», а також «Бізнес-блоги». Власне, це вся тематика, яка на даний момент мене цікавить.
Оскільки кількість блогів, на які я підписаний, доволі велика, то й читати мені доводиться чимало (не дочекаюсь нагоди суттєво почистити свій рідер від надлишкових блогів – дуже болісна процедура). Як наслідок, коли б я не зайшов до рідера – у ньому завжди накопичується щонайменше кілька десятків нових постів. Загальна кількість непрочитаних записів у моєму рідері рідко опускається нижче двохсот. Але існує один маленький нюанс: папка «Українські блоги» завжди порожня! Я не пам’ятаю ситуацій, коли б у ній назбиралося більше 10-ти нових постів. Та й то – це траплялося лише тоді, коли я на довгий час забував про існування рідера. І це попри той факт, що саме «Українські блоги» налічують найбільшу кількість (майже 30) підписок.
Про що це свідчить? Вочевидь, про не надто високу активність української ланки блогосфери.
Добре це чи погано – кожен вирішує сам. Як кожен сам вирішує й те, чи має він що сказати, чим поділитися зі своїми читачами. Деякі блоги, як от Безлімітні Нотатки, Blogoreader, Монетизація блогу, Менеджмент@БЛОГ, УКРВЕБ ІТ веблог (можливо когось забув) оновлюються, якщо не щоденно, то принаймні регулярно. Наприклад, майже зі стовідсотковою впевненістю можна сказати, що запис у Blogoreader-і з’являтиметься щодвадні, у Безлімітних нотатках – двічі на три дні, у Менеджмент@БЛОЗі – щодня окрім вихідних. Знаючи, коли з’явиться наступний запис, і привчений авторами згаданих вище блогів до регулярності, я з нетерпінням очікую появи кожного нового посту. Навіть якщо він виявиться менш цікавим або корисним, ніж попередні – я все рівно знатиму, що з’явиться наступний, який обов’язково змусить замислитися, переосмислити, набути нових навичок, а можливо – познайомитися з новими ідеями. І саме тому мене можна назвати лояльним читачем цих блогів.
Натомість блоги, які оновлюються менш регулярно – присутні у моєму рідері, так би мовити, за компанію. Вони начебто й не заважають, але з іншого боку – особливої користі також не приносять.
Тепер подивімося на блоги, які «лежать» у інших папках рідера (приблизно половина з них – російські, інша половина – англомовні). Майже кожен з них оновлюється щонайменше – тричі на тиждень. Кожної їхньої публікації я чекаю з нетерпінням.
На мою думку, багатьом представникам української блогосфери не завадило б навчитися такій активності. Вона дисциплінує, вона робить блог помітнішим, а його власника позиціонує як професійного і серйозно налаштованого на розвиток автора, який постійно слідкує за новинами, шукає цікаву інформацію, ділиться власними ідеями і знахідками. І робить це не лише у ті рідкісні моменти, «коли рак на горі свисне», а регулярно.
Сумно спостерігати за блогами, які за рік (або й більше) свого існування зуміли досягнути 10-ти унікальних відвідувачів на день. На жаль, це реалії нашої блогосфери. Але ж існують успішні приклади. То чи не варто рівнятися на них?
І успіхів всім нам у цій нелегкій справі!
P.S: Мало не забув! Кінопереклад прохає підтримати написання листів до закордонних компаній, щоб ті вплинули на українських дистрибюторів, які ще не зрозуміли, що дублювати фільми українською мовою – це їхній обов”язок! Сам прочитав про це у mr.petruccio. А оскільки особисто я двома руками за якісний український переклад світових прем”єр, то запрошую приєднатися і вас:
Підписуємо петицію до “Ворнер Броз”, а також
Петицію до “Пате Дістрібюшн”.
Loading ...
Коментарів: 16
лютого 15, 2008 @21:12
Найкращі блоги читаю в гугл рідері, решта у нетвібс.
всього кілька десятків українських, російських, англомовних…
лютого 15, 2008 @22:52
Хм… Цікавий підхід. І що, дійсно зручно розділяти блоги на кілька рідерів? Я, наприклад, свідомо обрав один (на мою думку – найзручніший) щоб не розпорошуватися на кілька рідерів. Хоча підхід цікавий. Може й дійсно варто скидати блоги, які прочитуються в останню чергу у інший рідер…
А хто ще як читає RSS-фіди?
лютого 15, 2008 @23:26
я – через фідрідер, тобто офлайн-прогу.
плюс – експортував з нього всі стрічки в гугл-рідер, але то “на крайняк” – якшо не буде доступа до фідрідера (як запасний варіант)
лютого 15, 2008 @23:33
Ну я онлайн-рідери почав поважати саме через їхню вседоступність (незалежність від місця, де ти конектишся в інтернет). А мрія – це читати свій гугл-рідер з мобільного телефона, коли їдеш цілу ніч у потязі (наприклад, в гості до батьків). Все рівно робити нІчого.
Раніше також користувався Thunderbird-ом – офлайновим рідером. Та й досі іноді заходжу туди. Але тепер більшість фідів читаю все-таки через Гугл.
лютого 16, 2008 @14:39
так там десь є мобільна версія гугл-рідера, чо не читаєш?
лютого 16, 2008 @15:49
Відповідь банальна – тому що поки що не маю мобільного телефону, який би її підтримував і не готовий платити за мобільний інтернет. Але, як то кажуть, не все свій час.
Офтоп: до речі, у мене акісмет чомусь із глузду з”їхав – фільтрує твої коментарі, як спам. Не порадиш, як можна йому мозок вправити? І чому взагалі це трапляється?
лютого 16, 2008 @18:12
а чорт його знає.. сам таке зустрічав з тим аксіметом – не подобається йому айпішник чи шо….
лютого 17, 2008 @0:22
я читаю через гугл рідер. теж до речі, маю схожу розбивку блогів по папках.
лютого 17, 2008 @1:29
а я читаю виключно офлайн ( оперою )
і завжди з одного місця
Активність блогів – важка справа
Скажімо в мене в неопублікованих висить біля 30-ти статей, які я пишу постійно, доповнюючи та коректуючи кілька днів а то й тижнів
Крім того в мене ведеться ТУДУ списочок, в якому я записую цікаві теми, що приходять в голову із поміткою – треба про це написати – там на сьогоднішній день вже більше сотні пунктів.
Лише такий плин дозволяє більш менш часто та головне – якісно, формувати статті
А ще є changelog, список ТЗ для великих статей, планові оновлення тощо…
лютого 17, 2008 @10:26
podarok, твій (нічого, що я на “ти”?) метод є просто суперським. вже деякий час теж хочу почати його використовувати, дисципліна і продуктивність праці зростуть, я впевнений
лютого 17, 2008 @12:44
насправді до такого методу я йшов довго
це дісйно складно – тримати себе в руках та дотримуватись якогось плану – хочеться одразу після чогось побаченого почати щось писати і викладати на вебсайт – тіпа наша відповідь Чемберлену.
Але достатньо після написаного на другий день зайти до себе на сайт і побачити купу помилок, недороблену статтю, або взагалі побитий дизайн через пропущену десь дужку якогось тега і на лічильнику вже 100 прочитань – розумієш, що варто було не спішити і гарно обдумати процес.
Ти – не проТи 8))
лютого 19, 2008 @14:45
щось мао українських. в мене виходить суто стенделонних напевно по 60 записів щодня. а якщо враховувати що вдень не менше тисячі записівв читаю і з 500 завжди залишається. а якщо пропустити зо два дні читання тоді приходиться користуватися кнопкою позначити все прочитаним.
лютого 19, 2008 @17:14
Саме тому я дуже хочу суттєво почистити свій рідер і залишити там тільки ті блоги – які дійсно варті, щоб за ними стежили. Зрештою, я читаю рідер, щоб отримувати нові ідеї та інформацію; а не живу, для того, щоб читати рідер…
березня 7, 2008 @23:30
Активність українських блогерів впирається в одну і ту ж проблему українців – загальну низьку креативність. Українці – нація споживачів чужого продукту, насамперед медіа продукту. Своє, та ще й оригінальне має дуже мало шансів… Мейнстрімна нація, дуже залежна від брендів і мало патріотична. Те, про що ви пишете це працює, це правильно, але це не вирішить існуючої проблеми низької медіа продуктивності. Тому… я більше вірю в системні підходи, в якісь громадські рухи, революції, перевибори, нові інформаційні приводи і соціальні струси, які безумовно піднімуть загальну креативність. Доступний Інтернет, спеціалізація блогів,.. все це другорядне.
травня 6, 2008 @7:32
Читаю через гугл рідер, чесно кажучи не бачу сенсу розбивати на кілька рідерів – можна просто створити окрему папку для блогів, які хочеться читати лише інколи й зорнути її, а коли треба переглядати
травня 6, 2008 @9:15
Згоден з Вами. Цілком можна обійтися одним рідером. Так навіть зручніше. У мене ж використання двох рідерів було не усвідомленим рішенням, а радше – склалося історично.
Додати коментар