Спонсор публікації:
Если вам нужна скорость и качество интернета, тогда vega интернет – это ваш выбор!

Зовсім не так давно я писав про „5 різновидів статей, які оживлять ваш блог”. Але сьогодні я пропоную набагато цікавіший перелік – перелік тих статей, які здатні оживити ваш блог, але тільки у тому випадку, якщо ви зумієте правильно їх використати.

Коли мені було 5 років і ми з дідусем ходили до лісу по гриби, дідусь розповідав, що окрім білих, сироїжок, опеньків та лисичок – їстівних грибів – існують ще й так звані „умовно їстівні гриби”. Від перших вони відрізняються тим, що споживати їх можна тільки за умови правильного приготування. Якщо такі гриби неправильно почистити або недоварити, вони можуть викликати сильне отруєння і навіть потребу госпіталізації. А в японських ресторанах подають рибу-фугу, яка при неправильному приготуванні може викликати навіть смерть клієнта.

Навіщо я розповідаю про все це?

Та тому, що наведені нижче різновиди постів – це ті самі „умовно їстівні гриби” і риба-фуга. При вмілому використанні вони здатні принести вашому блогові надзвичайну користь у вигляді нових зацікавлених відвідувачів, зростання кількості RSS-підписників, підвищення лояльності читачів та цитування у тематичних блогах. Але якщо ви будете використовувати подібні пости неправильно (занадто часто, занадто рідко, з неправильною метою, без належних на те підстав тощо) – тоді ризикуєте „отруїти” або навіть занапастити свій блог…

Тому обережно!

1. Копі-пост.

Стаття у блозі, яка базується на копіюванні (можливо, із незначними змінами) чужого контенту і його розміщення на іншому ресурсі. Ризики при використанні такого методу публікації очевидні! Крайній вияв – повне копіювання контенту чужого блогу і публікація його у себе (так званий сплог). Навряд чи ви заслужите довіру аудиторії, якщо користуватиметесь цим методом.Яка ж користь від копі-посту?

Цей різновид статей у блозі може виявитися доволі корисним, якщо ви не просто бездумно „тягнете” чужу творчість, а обираєте найбільш цінну і найбільш цікаву інформацію для свого читача. Таким чином ви позбавляєте його від необхідності самостійно розкопувати тонни інтернет-мотлоху. Цю брудну роботу ви вже зробили замість нього. А можливо, навіть доповнили статтю власними ідеями та коментарями, що робить її ще більш цінною.

Іншим різновидом копі-посту може бути перекладна стаття. Адже хоча всі ми знаємо англійську мову на рівні, який у резюме прийнято відмічати як „fluent”, при більш детальній перевірці виявляється, що рівень наших знань частенько не тягне навіть на „basic”… Насправді ж англійською мовою рідко читають навіть ті, хто у школі із цієї дисципліни мав лише п’ятірки (чи як там зараз – дванадцятки). Тому якісний переклад хороших англомовних джерел ще нікому не завадив.

І звісно ж, пишучи копі-пост, не забувайте: все добре, що в міру.

2. Фінстрип.

Походження назви цього різновиду походить від двох слів: „фінансовий” і „стриптиз”. Насправді ж до розряду „фінстрип” можна віднести не лише пости, у яких автори діляться своїми прибутками та відсотками, заробленими завдяки блогові, але й будь-який пост, у якому йдеться про досягнення блогера (наприклад, статистику). Тобто пост на зразок: «лише рік назад у мене було 10 відвідувачів, а сьогодні вже 12» – це також фінстрип.

Іноді у мене складається враження, що вся блогосфера (зовсім не лише українська) розділилася на два табори. Тих, хто сприймає фінстрип і регулярно публікує подібні пости у своєму блозі (іноді навіть занадто регулярно), і тих, хто глибоко переконаний: фінстрип по своїй суті – це явище абсолютно антиморальне (ще гірше, ніж справжній стриптиз). І тому не тільки самі ніколи не „опускаються” до публікації подібного контенту, але й жорстко засуджують тих народних умільців, які не соромляться подібних актів „публічного оголення”.

Насправді ж кожен блогер – це насамперед людина. А у кожної людини – свої слабкості. Тому зовсім не дивно: проводячи безсонні ночі за розвитком свого блогу, вони хочуть поділитися своїми досягненнями із громадськістю. І громадськість, про що б вона там не говорила, любить такі пости (про це свідчить вже хоча б статистика відвідувань)! Та це й не дивно. Кожному цікаво, чим живуть, дихають, про що думають і як багато з цього отримують відомі (принаймні у блогосфері) особистості.

Але знову ж таки – не варто розміщувати фінстрип занадто часто. Я б сказав – у жодному разі не частіше, ніж один раз на місяць, а можливо, навіть рідше (залежить від частоти оновлення блогу). Більше того, у деяких блогах подібний тип може бути виправданим, а в інших – ні. Наприклад, логічно, якщо блог, у якому йдеться про монетизацію, відкриває власні заробітки. Але нелогічно, якщо людина, яка пише про приготування страв і в кожному пості ділиться апетитними рецептами, раптом відволікається на: „А знаєте, за попередній місяць я заробила ХХХ доларів і нарешті досягнула відвідуваності у ХХХ хостів на день”. Кожному – своє.

3. Лінк-пост.

Чи, простіше кажучи – колекція лінків на різноманітні блоги, сайти, матеріали, форуми і т. д. і т. п. За своєю суттю – доволі оригінальний різновид статті, який продовжує набирати популярність, а сфера його використання постійно розширюється. Але, як і у випадку із кожним різновидом, внесеним до цієї статті, використовувати лінк-пост потрібно дуже обережно.Не слід забувати, що кожне посилання у лінк-пості повинно бути ретельно відібраним. Якщо ви обрали певну тему, то й посилання повинні стосуватися цієї теми. І якщо ви вже вирішили замінити свої власні роздуми (заради яких, власне, читачі й відвідують ваш блог) на писанину іншого автора, то повинні принаймні пересвідчитись, що автор пише не гірше за вас (а в ідеалі – навіть краще) і буде не менш цікавим та корисним для ваших читачів.

Деякі читачі з особливим застереженням ставляться до лінк-постів, вважаючи їх спробою автора втекти від потреби створювати власний контент. Втім, створення якісного лінк-поста – це зазвичай куди більш складний і ресурсоємний процес, ніж написання звичайної замітки. Адже блогерові, перш ніж запропонувати вам «найкраще із прочитаного», потрібно було ознайомитися із великою кількістю інформації і відібрати із неї найцікавішу.

У жодному разі не варто розміщувати кілька лінк-постів підряд. По-перше, стільки високоякісної інформації блогосфера просто не продукує, і тому ви ризикуєте вставити до статті неякісні лінки. А по-друге, якими б геніальними не виявилися статті інших блогерів, на ваш сайт заходять насамперед тому, що прагнуть почути вашу, а не чужу думку. Якщо зловживатимете – то ризикуєте добитися того, що наступного разу читач одразу піде на блог іншого автора (так би мовити, без посередників).

Ну і нарешті, багато блогерів долучають свої лінк-пости до іншої статті, розміщеної на блозі. Таким чином у читача не виникатиме враження, що ви розміщуєте всі ці посилання тільки для того, щоб не утруднювати себе створенням контенту. Але навіть у такому разі від регулярного використання лінк-постів, мабуть, варто відмовитися.

4. Рекламний пост.

Кожен розуміє, що блогерові також потрібно їсти (а інакше як він зможе регулярно забезпечувати вас якісною і корисною інформацією), а отже, рекламні пости будуть сприйняті із розумінням. Але це розуміння можливе тільки за умови, якщо:

– у пості чітко і недвозначно вказано, що це реклама;

– подібні пости з’являються не надто часто і є радше додатком, ніж основним змістом вашого блогу.

Яка користь із рекламного посту?

Звично вважати, що від рекламного посту користь може отримати тільки блогер, адже за рекламу він отримує платню. Але при певному старанні можна зробити рекламні пости корисними і для читачів. Хто сказав, що реклама повинна бути нав’язливою та абсолютно зайвою для читача. Можливо, ви будете рекламувати дійсно вартісну річ, яка стане в нагоді читачам. А якщо рекламний пост і не принесе матеріальної користі вашим відвідувачам, то принаймні він зможе порадувати їх своєю креативністю. Замисліться: адже існують цілі фестивалі телевізійної реклами, які приносять море задоволення глядачам. То чому рекламний пост не може бути таким самим?

5. Стрічка.

Нарешті, ми дісталися до останнього у даному переліку «умовно їстівного» різновиду статті. СТРІЧКА! Стрічка – це якщо ви пишете: «Володимир Путін сьогодні зустрівся з Володимиром Кличком!»… або гірше: «Моя кішка об’їлася сирих яєць – і на неї напав пронос!»… чи взагалі абзац: «Прочитав сьогодні Буквар. Аффтар, віпєй йаду!». Не вірите? Та подібних постів сьогодні хоч греблю гати!

Зазвичай такі, з дозволу сказати, інформаційні каліки виходять лише з-під пера надзвичайно відомих блогерів, які вже не бояться втратити свою популярність. І що найдивніше – часто ці пости отримують сотні коментарів. Після 5-тої репліки народ уже забуває, про що ж йшлося у «стрічці» і починає розмовляти про власні проблеми. А коментаторів, які ввійшли у раж, як відомо, спонукати не потрібно. Тему для розмови вони собі обов’язково знайдуть.

Стрічка має право на існування тільки у тому випадку, якщо вона несе у собі по-справжньому ГЕНІАЛЬНУ думку. Це може бути, наприклад, афоризм відомого філософа, з яким через якийсь дивовижний збіг обставин ще не знайомі ваші читачі. Але будьте надзвичайно обережними: вашу геніальність можуть сприйняти за звичайну лінь.

А у всьому іншому, як кажуть: «Кор. сестр. тал.»

На сьогодні це вся «риба-фуга». Навчіться готувати – і вживайте на здоров’я.

А якщо у вас є власні пропозиції «умовно їстівних» постів – коментарі завжди відкриті!