Знаєте, хто досягає успіху у веденні блогів? Зовсім не письменники і навіть не IT-шники чи SЕО-шники!!! Успіху досягають ті, хто першими займають певну нішу. І саме тому українська блогосфера настільки приваблива! Підіть у латиничний сектор блогосфери – і ви будете у кращому разі сотим. Спробуйте протиснутися у рунет – і ви будете десятими.
Але залишіться тут! Пишіть рідною мовою на цікаву для себе тему – і існує величезна ймовірність що ви станете першими. А значить – отримаєте величизну перевагу. А значить, привабите відвідувачів не залежно від того, наскільки багато блогів з’явиться у вашій ніші в майбутньому. І, доклавши помірних зусиль, зумієте перетворити їх на постійних лояльних читачів.
Хочете прикладів світового масштабу? Будь ласка: Стів Павліна – перша людина, яка почала вести блог про особистісний розвиток, а Проблогер Дарен Роуз – перший у світі автор, який почав застосовувати професійний підхід у веденні блогів. Чи варто говорити, наскільки популярними і прибутковими є блоги цих людей?
Колись на першому курсі навчання у НаУКМА, нам сказали чудову фразу: «Потрапивши у один із найкращих навчальних закладів України, ви гарантували собі місце серед представників середнього класу. Але найприємніше те, що після його закінчення, вам буде дуже складно не перейти до представників вищого класу, а ще складніше – опуститися до нижчого». Ведення першого блогу в якій би то не було сфері, нагадує навчання у елітному вузі. Потрібно дуже сильно постаратися, щоб не привернути до себе увагу. Але ще більше – щоб її втратити.
Тож, хоч це твердження може видатися позбавленим логіки – привабливість української блогосфери полягає у її нерозвинутості. Ви все ще маєте всі шанси стати першими, якщо вирішите долучитися до української блогосфери. Ви все ще зумієте відшукати тут вільні ніші. А значить, отримаєте ту аудиторію, яка просто фізично не піде на пошуки ні до рунету, ні (тим більше) до латиничного сектору Інтернету.
Знаєте, звикнувши мислити радянськими категоріями, я і помислити не міг, що в Україні вже з’явилися люди, які зовсім не знають російської. Вони народилися в незалежній Україні, завжди спілкувалися рідною мовою і тому попросту не пристосовані до споживання рунету. Через 3 – 5 років, ці люди складатимуть основу сучасної молоді і будуть основними споживачами Інтернет продукту. Саме вони стануть (та що там – вже стають) найактивнішими користувачами блогосфери, яка сьогодні лише починає формуватися.
Хочете, щоб ці люди були вашими лояльними відвідувачами? Тоді почніть працювати для них вже сьогодні!
P.S.: Не можу не згадати про Мінібар, який відбувся в Києві 23-го лютого (тобто цієї суботи). На жаль мені не поталанило бути особисто там присутнім, тому читайте доволі детальний і цікавий звіт Masterpiecer-а.
Loading ...
Коментарів: 26
лютого 25, 2008 @18:56
тема – елментарна і, мабуть, приходила у голову кожному блоггерові, але озвучена вона вперше. браво!
лютого 25, 2008 @21:08
Розповім цікаву історію. Було в моєму блоґґерському житті декілька періодів, коли я зневірявся, намагався закинути блоґ і писав майже-прощальні записи. Але в одному коментарі (не пам’ятаю хто) мені написав (приблизно так): “А уяви, що зараз ти несеш вперед прапор в блоґосфері, і потім ти будеш першим.” Після цього я від блоґґінґу вже не відмовлюсь
лютого 25, 2008 @23:48
о, masterpiecer, я тепер вже буду знати кому завдячувати наявністю української блогосфери:))
jarofed, це може бути так а може бути і не так…
якраз намагаюся оформити пост, шо має пряме відношення в якісь мірі..
але це таке – все має БАГАТО варіантів розвитку, і ніхто ніколи ні від чого незастрахований)
лютого 25, 2008 @23:56
g_i, можна було і без сарказму
лютого 26, 2008 @8:15
В принципі дуже правильна і красиво написана стаття. Лише зауважи, що з такою медіа пасивністю, як у українців, російську мову немає шансів не вивчити, тому її знали і будуть знати всі… Поки не з’явиться можливість її не знати. А от англійську знати must і УкрНет просто не витягне нагору, якщо українці її не знатммуть. Я писав про це у статті на своєму блозі “Вивичи англійську сьогодні, щоб користуватися українською завтра”.
лютого 26, 2008 @9:18
Дякую за відгук, Станіславе. Я повністю згоден з вами щодо англійської мови – її знання дає можливість отримувати найкращі практики не через треті руки (читай – рунет) а безпосередньо у носіїв.
А от щодо російської – я мав на увазі не цілковите її незання, а так би мовити – дискомфорт у сприйнятті. Скажімо – я також знаю польску на рівні чайника і якби з”явилася надзвичайно цінна інформація по-польски – я би її прочитав і зрозумів. Але якби у мене була можливість отримати ту саму інформацію рідною (чи навіть англійською або російською мовами) – я би безперечно обрав другий варіант.
Я говорю про появу тих людей, для яких російська мова не друга рідна – а іноземна. Вони її знають, але якщо матимуть доступ до тієї ж інформації українською – оберуть українску, оскільки це набагато простіше для сприйняття.
І звісно ж, не хотілося б, щоб склалося враження, нібито я закликаю до невивчення російської мови. Людина є настільки інтелігентною – скільки мов вона знає.
лютого 26, 2008 @15:29
>>російську мову немає шансів не вивчити, тому її знали і будуть знати всі
багаточисленним африканським племенам вона ні до чого
>>Людина є настільки інтелігентною – скільки мов вона знає
однозначної відповіді тут бути не може. це лише одна з ознак
лютого 26, 2008 @18:03
Я особисто не хочу, щоб мої діти знали російську. Одні проблеми з цим… пагані компанії, часто ксенофобія, тощо. І вислів про вплив знання багатьох мов на інтелігентність я не сприймаю і не вірю у нього.
лютого 27, 2008 @15:10
ви трошки помиляєтеся
я спілкуюся зі студентською молоддю і можу сказати, що ситуація, скоріш, навпаки — вони не хочуть говорити і читати українською. ще більше не хочуть, аніж, наприклад, 5 років тому
територія — західна Україна, Чернівці.
лютого 27, 2008 @16:11
О-о-о! То ми з вами, так би мовити, земляки
Приємно дізнатися, що ви також із Чернівців!
Ну я суджу по Києву. Тут явно відчувається розвиток української мови. Принаймні сьогодні існує куди більша ймовірність “наткнутися” на неї у громадському транспорті чи просто на вулиці, ніж 7 – 8 років тому.
Окрім того – почали потроху “українізуватися” бізнес-заходи та різноманітні ділові конференції. Всього лише два роки тому почути в таких колах українську мову було доволі проблематично. Сьогодні це трапляється куди частіше.
На жаль за Чернівцями не стежу, але мої друзі, які залишилися там, як розмовляли – так і розмовляють українською.
Якщо те, про що ви говорите – правда – тоді мені дуже шкода. Я думав, що принаймні на Заході мовна ситуація дещо краща.
лютого 27, 2008 @16:19
Інтернетесса, мушу з вами погодитись, але, можливо, це викликано тим, що років 5 тому української мови було набагато менше?
лютого 27, 2008 @16:35
фіг його зна
я уже втомилась воювати зі студами.
а як тоді пояснити, що ті, що вчилися 5 років тому, краще розуміли укр мову? тоді її було ще менше.
лютого 27, 2008 @16:47
зараз її теж чудово розуміють, але навідріз це заперечують і відмовляються від неї при першій же нагоді. якщо чесно, дуже образливо спостерігати таке відношення до рідної мови у рідній державі…
лютого 27, 2008 @18:02
Перефразовуючи Кейт з You’ve Got Email “Мій зад зтискається, коли я чую такі розмови”. Це я про розмови про патріотизм студентів. Мені було б начхати на їх патріотизм. Вони _повинні_ бути лояльними до України в Україні і демонструвати свою лояльність розмовляючи державною українською мовою.
лютого 27, 2008 @19:56
так, але такого ніде не записано, і ніхто не вправі примушувати когось розмовляти якоюсь мовою.
лютого 27, 2008 @19:58
треба не насаджувати а поширювати і покращувати ставлення до укрмови – так я завжди кажу у таких дискусіях. хоча їх вже переговорено тьма.
лютого 27, 2008 @20:13
згоден з хелвіном. Дуже важко підвищити культуру української мови у державі, якщо намагатися насадити її тоталітарними методами. Хоча до багатьох державних указів я ставлюся із особливою прихильністю (наприклад – до обов”язкового дублювання фільмів у кінотеатрах українською мовою).
Повірте, коли рівень того, що створене українською мовою, на голову перевершуватиме рівень російсько-, польско-, англо- чи ще яких там -мовних творінь – тоді люди самі почнуть її застосовувати. І до цього не потрібно буде примушувати.
лютого 27, 2008 @20:44
ребята
тобто у випадку україномовного блогу особисто я втрачу. тобто виходить замкнене коло…
тут хитра штука
я уже пояснювала, наприклад, чого я пишу рос. тобто наразі я не готова робити просто так україномовний проект. власне, мій блог — то для самопіару. а роботодавці у мене – 80% – Росія. і навіть США
березня 1, 2008 @17:33
да ладно вам, “сьогодні лише починає формуватися”
а как же ?
березня 1, 2008 @17:35
во,
у нас даже 6 ЖЖшных тысячников есть
червня 4, 2008 @0:09
Очень полезный блог, автор всегда (почти) описывает актальные темы. Спасибо.
липня 7, 2008 @9:27
Гарний пост і дуже оптимістичний – і це добре
Знання укр + цих 3 мов – це відкриті двері до будь-якої потрібної інформації. Але для більшості подібного обсягу й якості інформації просто непотрібно, тому на необхідність знання мов впливають вже інші фактори…
). Скажімо блогів економічних, культурних, екологічних, музичних, ПР, літературних….
Щодо мов – для людини, яка багато працює з інформацією – знання російської та англійської (англ в першу чергу!) обов”язкові речі. Я інколи жалкую, що не знаю іспанської
Щодо укр блогосфери – тут справді варто очікувати в найближий час появу великої кількості цікавих блогів, особливо тематичних. Зараз, на жаль, я знаю їх одиниці (ЖЖ не читаю принципово
липня 7, 2008 @9:39
Тематичні блоги постійно з”являються. Зараз, щоправда, складається враження, що вебмайстрам постійно доводиться боротися з дилемою, якою мовою писати. На жаль, українська перемагає далеко не завжди. Але це право вебмайстра (автора сайту).
А от ЖЖ не читаєте дарма! Там є чимало цікавих щоденників…
липня 7, 2008 @9:44
Про ЖЖ – вірю, визнаю, можливо інколи жалкую, але не читаю!
вересня 14, 2008 @20:18
Ви здивуєтесь – я три днi тому дiзнався, що iснує украiномовний блоггiнг як масове явище… Я не думав, що рiдною мовою пише така кiлькiсть людей… Тим паче, пише цiкаво.
Пінгбеки & Трекбеки
Додати коментар