Автор фотографії: thomaseagleОдна з основних проблем блогерів-початківців – нездатність дотримуватися обраної періодичності.

Причин може бути безліч. Наприклад – відсутність видимого зростання та підвищення показників статистки, про які ми говорили у попередньому пості. Але як би там не було – у багатьох випадках читачі спостерігають одну й ту ж ситуацію: спершу новоспечений автор видає тонни різноманітної (далеко не завжди – якісної) інформації, а потім його ідеї та натхнення вичерпуються.

Про періодичність публікації ведеться багато суперечок! Одні автори стверджують, що оновлення тематичного ресурсу неодмінно повинне бути щоденним (а іноді – двічі-на-денним). Інші – переконують, що забезпечити життєдіяльність блогу можна менш інтенсивною публікацією (щодва або щотридні). Трапляються й ті, хто стверджує, що періодичність публікації не відіграє жодної ролі і ресурс стане популярним не залежно від того, як часто з’являються на ньому нові статті. Мовляв – головне, щоб ці статті були цікавими для потенційних читачів.

Кожна із наведених вище думок має право на існування. Але знаєте, чим відрізняється професійний блог, від не професійного? Відкрию вам невеличку таємницю (а точніше – власне спостереження): професійний блог завжди і неодмінно періодичний. І не просто періодичний, а, так би мовити, «рівномірно періодичний». Автор професійного блогу ніколи не забуває про своїх читачів, і тому намагається надати їм очікуваний контент саме тоді, коли й обіцяно.

Я вже чую заперечні вигуки блогерів-опонентів: «Ми нікому нічого не обіцяли!..»

Обіцяли!

І ось чому:…

Якщо хоча б протягом незначного часу ви публікували статті із певною періодичністю – значить швидш за все зуміли здобути кілька десятків (або, залежно від часу, навіть сотень) лояльних читачів. Для них споживання вашого контенту схоже на отримання газети. І якщо газета виходить щоп’ятниці: то не отримавши її наступного тижня, читачі, швидш за все, обуряться. А не отримавши два тижні поспіль – закинуть «газету» і підуть шукати потрібний контент у інше місце. Таким чином великі перерви між записами до блогу не лише перешкоджають створенню нових контактів із відвідувачами, але й руйнують емоційний зв’язок із наявними лояльними читачами.

Це вас не стосується, якщо єдиною метою ведення блогу є підтримка контактів зі знайомими та друзями. У мене є товариш, який завів собі блог на LiveJournal, тільки тому, що виїхав з України до Америки і для нього це був єдиний спосіб підтримувати контакти зі старими друзями. Тому й сьогодні він пише тоді, коли має настрій або коли хоче розповісти про значну подію у своєму житті. Зрозуміла річ – ці відбувається не щодня і навіть не щотижня.

Але якщо крім Петі, Маші і Васі з десятого «бе», ви хочете залучити відвідувачів, які читатимуть блог тому, що їм цікаво, а не тому, що вони вас знають – тоді варто потурбуватися про періодичність. Це не означає, що ви зобов’язані писати кожного дня. Оберіть власний, зручний для вас графік розміщення статей, і дотримуйтесь його. Якщо кожні три дні ви писатимете по статті – це буде краще, ніж якщо ви напишете 10 статей, а потім на цілий місяць забудете про блог.

Якщо у вас є багато ідей (або ще краще – готових статей) – не поспішайте викладати їх в один день. Можливо завтра ви не матимете часу і натхнення писати статтю: тоді зможете використати готову. За винятком термінових новин, звісно.

Словом, якщо глибоко в душі ви прагнете, щоб окрім вас та ваших друзів на блог заходив ще хтось – навчіться періодичності. Непрофесійний блогер спочатку пише багато, але дуже швидко втомлюється із закидає свій ресурс. Професійний блогер спочатку може бути менш активним. Але він завжди дотримується обраного «регламенту» – пише періодично, чітко розраховуючи свої сили та можливості. І саме його наполегливість, у кінцевому рахунку, стає причиною його популярності.

Новини української блогосфери

Автор “Блогорідера” Сергій взяв інтерв`ю в однієї із найпомітніших постатей української блогосфери Надії Баловсяк, авторки Інтернетесси.

А Андрій Поданенко розповів про те, чому більшість рейтингів блогів насправді показують не зовсім правильні результати. Читати всім, хто до сих пір вірить у “пузомірки”, а також авторам рейтингів. Будемо сподіватися, що стаття допоможе змінити ситуацію на краще.