|
|
Що більше даних буде накопичуватися в інформаційному просторі, то частіше нам доводитиметься вдаватися до аналізу. Втім, якщо взяти до уваги сучасний стан справ – складається враження, що «вміння аналізувати інформацію» притаманне людям тільки під час написання резюме. Принаймні, коли я спробував знайти додаткову інформацію для цієї замітки у Гуглі, то був змушений з розчаруванням зауважити, що перші кілька десятків пошукових результатів на запит «вміння аналізувати інформацію» – виявилися резюме кандидатів, які шукають роботу.
Вміння аналізувати інформацію – це запорука того, що завтра ми не підемо кидатися з 10-го поверху, бо хтось сказав, що таким чином можна навчитися літати.
Проте замало ВМІТИ аналізувати інформацію. Потрібно ХОТІТИ використовувати цю навичку. Скільки разів нам доводилося стикатися із випадками, коли ми сліпо довіряли певному носієві інформації, а потім виявлялося, що насправді зіткнулися із обманом. При чому, надзвичайно «прозорим» і неприхованим обманом, який заввиграшки можна було виявити, якби ми захотіли проаналізувати інформацію. Але ж ні… не захотіли!
Ситуація ускладнюється ще й тим, що за своєю природою людина – істота «міфотворча». Вона обов’язково повинна мати власну точку зору на кожне питання. І, зрозуміла річ, непохитно її дотримуватися.
Добре, якщо така «точка зору» вироблена природнім шляхом (тобто набута внаслідок досвіду). Але людина не робот. Вона не здатна спробувати все на світі. Тому закономірно, що частина її переконань з’являються не внаслідок особистого досвіду, а в результаті поглинання інформації. І зовсім погано – якщо ця інформація не проходить через фільтр критичного аналізу.
В дитинстві наші судження формуються без належного фільтру, адже ми ще не маємо достатньої кількості інформації для того, щоб фільтрувати «вхідні дані». Тому відповідальність за «механізм» нашої логіки повністю лежить на людях, які нас виховують. Не дарма ж говорять, що мозок дитини – це чистий аркуш паперу. Саме батьки будуть першими, хто отримає можливість щось «написати» на цьому папері.
Якщо від самого народження верзти дитині виключно всілякі дурниці та нісенітницю – існує майже стовідсоткова ймовірність, що вона виросте невігласом. Більше того, розповсюджуватиме всю цю маячню серед особливо нестійких однолітків, заражаючи їх «вірусом невігластва».
Досягаючи зрілого віку, ми стаємо більш захищеними від багатьох сумнівних суджень. Кожна доросла людина сприймає світ через призму особистого бачення, і «фільтрує» вхідну інформацію на відповідність власній «філософії життя».
Але оскільки, як було вже сказано вище, жодна людина не здатна спробувати все на власному досвіді, її фільтр так чи інакше матиме «слабкі місця». Це зовсім не означає, що людям не потрібно змінюватися. Радше, це свідчить про те, що людям слід навчитися критично ставитися до будь-якої інформації, яку вони сприймають. Адже якщо така «неправдива» інформація стане часткою їхньої життєвої філософії – тоді вся подальша система цінностей полетить шкереберть.
Іноді буває дуже легко потрапити «на гачок» привабливо оформлених думок. Особливо, якщо їх висловлює людина, якій ми довіряємо (і блогів це стосується далеко не в останню чергу). Втім, саме споживач, а не розповсюджувач інформації, несе найбільші ризики, якщо сліпо довірятиме кожному слову «гури». Тому не варто «вестися» на красиві слова і привабливі бренди. Не лінуймося аналізувати!
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Loading ...