Спробуймо провести експеримент. Замисліться на хвильку і згадайте ваше улюблене чоловіче та жіноче ім’я.

Згадали?..

Ладен побитися об заклад, що із людьми, чиї імена ви вважаєте своїми улюбленими, у вас пов’язані приємні спогади. Можливо – це ваші найкращі товариші. А можливо – кохані люди.

Так вже влаштована людська психіка. Може видаватися, що вам дійсно подобається звучання слова, збіг літер, якісь там мовні конструкції – але по суті вам подобається людина, яка носить це ім’я.

До чого тут дизайн, запитаєте ви?

Справа в тім, що в дизайні, як на мене, діють точнісінько ті самі принципи. Себто насправді приваблює нас зовсім не дизайн, а той контент (якщо хочете – позитивний досвід), який ми отримуємо, зайшовши на сайт.

Підбираючи оформлення для «Української блогосфери» я довго намагався вирішити, який дизайн мені подобається. Звісно, орієнтувався на приклади успішних сайтів в Інтернеті. Бувало, потрапивши на сайт із дизайном, який спершу викликав абсолютну апатію, через деякий час я починав розуміти, що щось у ньому все-таки є. А іноді – навпаки, відшукавши ресурс із чудовим на перший погляд графічним оформленням, я вже за півгодини переконувався, що перше враження було помилковим.

Тільки потім до мене дійшло: дизайн не має жодного значення!

Ні, радше навіть не так: Дизайн не має жодного значення, якщо він не дратує і не змушує відвідувача негайно покинути нову сторінку. Таке теж трапляється. Думаю, вам самим неодноразово доводилося потрапляти на особисті щоденники із яскраво-рожевим тлом та аспидно-зеленим текстом. Або ядучо-синіми банерами, розкиданими по різнокольоровому тлі. Або темним текстом по темному тлі невдало вставлених картинок… Або… думаю, зрозуміло про що тут йдеться!!!

Справа не в тім, що такий дизайн важить більше, ніж контент. Справа в тім, що забачивши такий дизайн, відвідувачі зазвичай покидають сайт раніше, ніж починають знайомитися зі змістом. Бо якби зміст був справді вартий уваги – вони пробачили б авторові навіть найгірші збочення на ниві фотошопінгу та, прости Господи, комп’ютерної верстки.

Але якщо ви, як автор, пропонуєте відвідувачам контент, який вабить їх, неначе магніт, і при цьому не відлякуєте їх з першої ж секунди нестерпним дизайном – тоді вам не обов’язково замовляти фірмову верстку в студії Лебедєва. Більше того, саме ваш дизайн стане для відвідувачів зразком того, як потрібно оформлювати інтернет-сторінку. Навіть якщо ви використали для цієї мети стандартну тему WordPress (таку, з блакитною шапкою, знаєте?).

Чи означає це, що не потрібно перейматися дизайном?

Зовсім ні! Зрештою блогери завжди прагнуть до досконалості. То чому ж не намагатися зробити все, що від вас залежить? Окрім того, виправлення різноманітних дрібничок та впровадження удосконалень у дизайні принесе задоволення насамперед самому авторові.

Просто, вочевидь, не варто намагатися замінити дизайном якісний контент. Якщо ви писатимете цікаво і намагатиметесь бути корисними для читача – він не звертатиме уваги на огріхи у дизайні. Але якщо ваш ресурс у очах відвідувача потрапить до розряду «похмурої нудятини» – жоден дизайн вас не врятує.

Так що… хук зліва, аперкот, прямий удар правою… Нокаут! Контент переміг!!!

До речі

Раптом хто не знав, завтра (у суботу 29-го березня) в Києві відбувається ще один МініКемп. Оскільки в мене самого прийти ну ніяк не виходить, то може комусь ця інформація видасться цікавою. Зауважмо – вхід вільний. Тема зустрічі – стартапи. Про все інше читайте за посиланням.