Я не розповідатиму, що таке трекбеки і в чому їхня користь для блогерів, оскільки з цим завданням чудово справився Андрій Поданенко у своїй статті «TrackBack - прихована технологія спілкування між сайтами…». Скажу лишень, що саме трекбеки, як жодна інша технологія, допомагають втілити у життя «принцип дороговказу». А отже їх користь для розвитку блогосфери важко переоцінити.
Втім, серед українських блогерів до сих пір існує не так багато авторів, які б свідомо використовували технологію трекбеків із розумінням, навіщо це їм потрібно.
У цій статті я спробую коротко оглянути основні можливості технології Trackback для тих людей, які ведуть свій блог на Wordpress. Читати далі
Автор фотографії: ppdigitalУявіть, що у вас є молоток, пилка, метр, багато дошок та цвяхи. Ваше завдання – зробити двері!
Аж раптом до вас підходить товариш із сусіднього дому і говорить: двері – це не так просто, як може видатися на перший погляд. Не існує жодного універсального посібника, який міг би допомогти зробити двері! Двері – це як мистецтво! Якщо у вас немає таланту для створення дверей – то ви ніколи не зможете їх зробити.
Нісенітниця, чи не так?
Тоді чому ж так багато людей вірить, що з блогами якось інакше? Що для того, щоб стати успішним блогером, потрібно «Боже одкровення» чи якийсь там вроджений талант? Читати далі
Останні три дні у мене дуже хворобливий стан, тому писатиму коротко і по-філософськи. Не любите філософії – не читайте цей запис. У ньому я поділюся враженнями щодо списків та переліків у блогах. Всіляких там «35 порад блогерові-початківцю» та «128 ознак успішної особистості»…
Взагалі, до списків я завжди ставився доволі прихильно. Не те, щоб був фанатом. Але такий підхід до структурування інформації завжди допомагав швидко пробігти її поглядом і вибрати найважливіше. А також, при необхідності, легко запам’ятати потрібні пункти та розкласти їх по поличках у власних думках.
Та що там говорити – я й зараз з прихильністю ставлюся до систематизованих переліків, які несуть у собі нову і корисну інформацію.
Але ж майте Бога в животі!!! Читати далі
Автор фотографії: thomaseagleОдна з основних проблем блогерів-початківців – нездатність дотримуватися обраної періодичності.
Причин може бути безліч. Наприклад – відсутність видимого зростання та підвищення показників статистки, про які ми говорили у попередньому пості. Але як би там не було – у багатьох випадках читачі спостерігають одну й ту ж ситуацію: спершу новоспечений автор видає тонни різноманітної (далеко не завжди - якісної) інформації, а потім його ідеї та натхнення вичерпуються.
Про періодичність публікації ведеться багато суперечок! Одні автори стверджують, що оновлення тематичного ресурсу неодмінно повинне бути щоденним (а іноді – двічі-на-денним). Інші – переконують, що забезпечити життєдіяльність блогу можна менш інтенсивною публікацією (щодва або щотридні). Трапляються й ті, хто стверджує, що періодичність публікації не відіграє жодної ролі і ресурс стане популярним не залежно від того, як часто з’являються на ньому нові статті. Мовляв – головне, щоб ці статті були цікавими для потенційних читачів. Читати далі
«Ніщо так не зневірює у власних творчих силах, як кілька відвідувачів на день», - пише автор «Блогорідера» Сергій (Hellveen), у пості „6 причин, через які блог робить тебе нещасним”. А й справді, якщо ніхто не читатиме того, про що з таким натхненням і азартом пише блогер – тоді навіщо це взагалі комусь потрібно? Натхнення і азарт не можуть бути вічними, якщо не видно результату. Дуже сумно, якщо півдня дорогоцінного часу, витраченого на написання цікавої і корисної статті, виливаються у десяток (а іноді – навіть менше) нових відвідувачів на блозі.
Все ж, на мою думку, повільна розкрутка на початку існування блогу – за своєю суттю – це дуже позитивне явище. Воно працює, як своєрідний фільтр: відкидає блогерів, які в глибині своєї душі не готові присвячувати новому хобі достатньо сил та часу. Читати далі
У одній зі своїх попередніх статей: «Активність українських блогерів…» я розповідав про принципи організації гугл-рідера та згадував, що не зайвим було б суттєво його почистити. Нарешті, на цих вихідних мені випала така можливість.
Чесно признаюся – робота не з приємних. Дуже важко позбавляти свій RSS-читач від надлишкових блогів. Але потрібно! Бо якщо цього не зробити – одного прекрасного дня можна стати заручником власного рідера, усвідомивши, що все життя перетворилося на одне суцільне занурення у «блоги друзів». Зрештою, я читаю гугл-рідер, для того, щоб насолоджуватися життям, а не живу, для того, щоб насолоджуватися читанням гугл-рідера. Читати далі
Створюючи блог – ви потрапляєте на «гребінь хвилі». Для мене основним індикатором зміщення інтересів суспільства із традиційних медіа в бік Інтернету є той факт, що перші все частіше і все натхненніше говорять про останні. У друкованих виданнях з’являються цілі Інтернет-рубрики (щось на зразок: «Про що говорять у блогах» чи «Погляд в інтернет»), а обговорення найостанніших тенденцій у всесвітній мережі – це вже не просто ознака хорошого тону, а майже обов’язок для середньостатистичного ЗМІ.
Навряд чи якісні друковані журнали у майбутньому повністю пропадуть. Але можна зі впевненістю стверджувати, що з плином часу їх кількість та тиражі будуть скорочуватися. І якщо сьогодні ще живі ті люди, які не уявляють собі ранкової кави без свіжої газети або журналу, то не виключено, що наступне покоління прекрасно обходитиметься ноутбуком, на який свіжі новини поступатимуть щохвилинно. І не відчуватиме жодних сентиментів щодо паперової інтелектуальної продукції. Читати далі