Дискусія, яка розгорілася навколо позавчорашньої статті «10 найбільш високооплачуваних блогерів у світі» змусила мене ще раз замислитися над питанням, чому деякі блогери пишуть українською. Чому, прекрасно розуміючи перспективи ведення блогу на інших мовах (англійській, наприклад або тій же російській) вони все-таки знаходять у собі сміливість та сили писати рідною мовою? Глянути хоча б на той самий перелік найбагатших світових блогерів. Українців у ньому немає! І, думаю – в першій сотні їх також немає… А мабуть – і в першій тисячі.
І що б ми не говорили про перспективи української блогосфери – з одним фактом сперечатися доволі складно: «українські блоги суттєво обмежені сферою свого впливу». Ведучи український блог, ми не лише свідомо знижуємо верхню межу потенційного прибутку, але й суттєво звужуємо розмір аудиторії, скорочуємо рівень трафіку, зменшуємо кількість потенційних клієнтів та підписників тощо… Читати далі
Як і було обіцяно у попередній статті рубрики «Створюємо власний блог» «Теми для Wordpress. Як вибрати і встановити», сьогодні поговоримо про наступний крок налаштування нашого блогу на Wordpress – встановлення плагінів.
Для тих, хто вперше зіткнувся із поняттям плагіну (від англ. plug-in) коротко поясню, що це невеличкий програмний модуль, який додатково встановлюється на ваш блог і розширює його можливості або додає корисні функції. А якщо простіше, то відразу після встановлення ви отримуєте блог у його первозданному незайманому вигляді. Плагіни ж дають змогу зробити блог максимально зручним для вас та ваших відвідувачів.
Плагінів для найпопулярнішої у світі блогоплатформи Wordpress існує настільки багато, що при всьому бажанні описати їх всі неможливо та й за великим рахунком не потрібно. Для комфортної роботи вам вистачить набору із 10 – 15-ти плагінів. А можливо – навіть менше.
За традицією я почну із тих плагінів, які використовуються на блозі «Українська блогосфера» і роблять її функціонування зручнішим. Коротко про встановлення та деякі нюанси розповім наприкінці посту. Читати далі
Кількома тижнями раніше в «Українській блогосфері» вже публікувався перелік найбільш впливових блогів у світі. Він викликав неабиякий інтерес серед відвідувачів. Сьогодні ж мені хочеться поділитися переліком найбільш високооплачуваних блогерів у світі, опублікованим у журналі MadEconomist. І якщо критерії відбору учасників до рейтингу «найбільш впливових блогів» так і залишилися невідомими, то із «найбільш високооплачуваними блогами» все зрозуміло. Критерій тут тільки один – прибуток!
Готові дізнатися, хто і скільки заробляє завдяки своєму хобі?
- Маркус Фрінд (Markus Frind). Маркус, власник ресурсу PlentyOfFish, завдяки своєму хобі заробляє більше 3 млн. доларів на рік.
Читати далі
Христос Воскрес!
Сьогодні свято, тому багато не писатиму. Просто виникла думка про те, що можна, а що не можна копіювати в Інтернеті. І виникла вона не просто так, а тому, що більшість із нас, блогерів, тим чи іншим способом щось копіює. Від цього нікуди не подінешся, адже все нове – це добре забуте старе. А якщо гора не йде до Магомета, то… самі знаєте!
Всім відомо, що не можна копіювати чужі пости. Контент повинен бути унікальним. А ви знаєте, як зазвичай робиться унікальний контент? Береться чужа стаття, деякі слова в ній змінюються на синоніми, деякі речення змінюються місцями, і все – маєте унікальний контент. По формі, звісно – але не по суті. Читати далі
Сьогодні, тобто у суботу 26 квітня, мені нарешті вдалося потрапити на захід, який встиг набути неабиякої популярності у середовищі українських блогерів (і не тільки блогерів) – Minicamp April 2008. Для тих, хто ще не знає – баркемп – це своєрідна конференція (хоча конференцією її можна назвати лише умовно) на певну тематику (в нашому разі – соціальні мережі), яка зазвичай відбувається у барах, ресторанах чи кафе (звідси й приставка «БАР» у назві).
Як людина, яка відвідала чимало формальних конференцій та круглих столів, не можу не поділитися враженнями від формату, з яким мені довелося зіткнутися вперше. По-перше – це дуже вигідно як для організаторів, так і для учасників. Адже основна проблема будь-якого заходу в Києві – це приміщення. Завдяки формату баркемпу можна вирішити цю проблему найбільш демократичним шляхом (так би мовити – без залучення спонсорів). Організатор просто домовляється із баром, рестораном чи кафе, на території якого відбуватиметься зустріч, про можливість розміщення там технічного та презентаційного обладнання та проведення презентацій для аудиторії. А вже аудиторія, замовляючи для себе наїдки та напої, так би мовити, платить за приміщення. Все чесно – всі задоволені.
Перед початком
Окрім того – формат баркемпу дозволяє зробити зустріч максимально неформальною. Ще б пак – про яку формальність може йтися, коли половина слухачів одночасно їсть морозиво, п’є сік чи пиво, закусуючи солоними горішками? І це, як на мене, дуже правильно – такий формат повністю себе виправдовує. Формальності не місце в українській інтернет-тусовці! Читати далі
Перечитав кілька своїх попередніх статей і прийшов до висновку, що у них я надзвичайно часто зосереджуюся на одному аспекті блогінгу. Якщо ви регулярно стежите за публікаціями в «Українській блогосфері», то мабуть також здогадалися, про який аспект йдеться. Звісно ж – про контент.
Я не відмовлятимусь від своїх попередніх слів. Контент – справді всьому голова! Чи, попросту кажучи, якщо навіть ви ігноруватимете більшість загальноприйнятих правил та порад щодо ведення блогів, але при цьому продовжуватимете публікувати винятковий, цікавий і надзвичайно корисний для читачів контент – ваш блог рано чи пізно стане успішним. Можете навіть не сумніватися!
Але якщо у вас немає кількох зайвих років для неквапливого накопичення лояльної аудиторії і ви прагнете бути поміченими якомога раніше – варто пам’ятати про дві інших складових блогінгу: Просування та Розвиток.
Давайте ще раз дамо відповідь на запитання, що таке Блогінг?
Блогінг – це мистецтво публікації, просування та розвитку ваших ідей. І цей процес не відбувається сам по собі! Для того, щоб стати успішним блогером, вам потрібно завжди пам’ятати про: Читати далі
Автор одного з моїх улюблених українських блогів «Блог українського манімейкера» колись написав: «Останні події в Рунеті нагадують мені якусь РПГ… всі сидять і постійно качають і качають ресурси…»
В цих словах є якась особлива і трохи сумна істина.
Для багатьох авторів блог перестав бути інструментом розвитку, комунікації, носієм унікального досвіду та ідей. Він перетворився на такого собі персонажа рольової гри зі своїми характирстиками та особливостями, які можна прокачувати, накручувати і підвищувати, застосовуючи чесні і не дуже методи. Не винятковий контент – а Google PR тепер цікавить середньостатистичного блогера. Не унікальні ідеї – а Яндекс ТІЦ… Все більше та більше авторів переймаються не стільки корисністю свого ресурсу для читачів, скільки вдалою розстановкою ключових словосполучень у тексті.
І це було б доволі кумедно, якби не було так сумно! Читати далі