Ідея цієї статті прийшла до мене кілька днів тому, коли я розмірковував про вплив популярності на ведення блогу. Але остаточно вона сформувалася під час перекладу матеріалу для статті «Топ-10 найвпливовіших світових блогів». Знаєте, мені неодноразово доводилося чути, що «людина, яка досягнула успіху в реальному житті – буде успішна і як блогер, натомість людина, яка нічого не досягнула, не зуміє створити популярний ресурс».

Важко порахувати кількість блогів, які написали статтю про цю «істину», а ще важче – знайти автора даного міфу. Втім, якщо замислитися над значенням цієї теорії, стає очевидно, що вона не витримує жодної критики. Варто висмикнути один-єдиний «камінчик»-судження з основи – як вся її структура розсипається, неначе картковий будиночок.

Погляньте на перелік блогів, визнаних найвпливовішими за версією газети Observer. Блоги знаменитостей у ньому – радше виняток, ніж правило. Чи правильніше сказати – автори всіх вказаних у рейтингу ресурсів стали знаменитостями вже після того, як завели власний блог і саме завдяки своїй новій діяльності. Кожна людина, яка потрапила до омріяного списку, заслужила своє місце у ньому не чим іншим, як хорошою ідеєю та наполегливою працею на її втілення.

Зверніть увагу – у рейтингу немає блогів популярних співаків чи всесвітньовідомих державних діячів. Є, щоправда блог, який називається «Перез Хілтон», але і його автором є зовсім не видатна світська «левиця», а такий-собі зовсім непримітний Маріо Лавандейра. Втім «зовсім непримітний» – це занадто «гучно» сказано! Адже ведення блогу перетворило Маріо на не менш відому особистість, ніж більшість зірок, про яких він пише! Принаймні, якщо вірити Хелвінові, Лавандейра влаштував у Голівуді таку вечірку, що її навіть у наших новинах показували. Теж мені – непримітність.

Я не сумніваюсь, що блог Брітні Спірз або Дженіфер Лопез міг би стати дуже популярним. Але є один маленький нюанс: ні Спірз, ні Лопез, ні Роббі Вільямс, ні Маргарет Тетчер, ні Джордж Буш ні ще сотні і тисячі співаків, співачок, професійних моделей, державних діячів, провідних бізнесменів і т. п. і т. д. ніколи не займатимуться блогінгом всерйоз. У них на це попросту немає часу… Хоча ні – у Джорджа Буша є! Але ми зараз не про те!

Адріано Челентано – прекрасний митець. Але навряд чи з нього вийде такий-само хороший блогер. Scorpions – чудовий рок-гурт. Але навряд чи вони перевершать Проблогера (http://www.problogger.net/) у його вмінні вести блог. Можна продовжувати й далі, але думаю – суть зрозуміла.

Якщо у вас є час та натхнення займатися улюбленою справою – ви завжди зможете досягнути у ній неабиякого успіху. Інтерес до блогів знаменитостей пояснюється не чим іншим, як інтересом до самих знаменитостей. Інтерес же до щоденників професійних авторів пояснюється інтересом до контенту, який вони публікують. І, відверто кажучи, саме другий тип інтересу видається мені правильнішим. Принаймні мені дуже хотілося б вірити, що люди, які приходять на «Українську блогосферу», роблять це тому, що їх цікавить контент – статті, які щоденно з’являються на цьому блозі. А оскільки до Скорпів та (тьху-тьху) Брітні Спірз мені ще як до неба рачки – з’являється надія на те, що саме так воно і є.

І якщо вам подобається писати, ви багато чули про феномен блогів і вже давно хочете спробувати себе у цій сфері – тоді вперед! Не вірте, що успішними блогерами стають лише ті люди, які «чогось досягнули у реальному житті». Де мірило «реальних досягнень»? Чи потрібно автору виграти чемпіонат світу з футболу, щоб отримати «моральне» право вести блог?

Пишіть регулярно і намагайтесь бути корисними: ось і весь секрет успішності… Ну, і ще одне – не намагайтесь видати себе за знаменитість, якщо ви нею не є: у блогосфері такі речі відчуваються майже на інтуїтивному рівні.