Автор одного з моїх улюблених українських блогів «Блог українського манімейкера» колись написав: «Останні події в Рунеті нагадують мені якусь РПГ… всі сидять і постійно качають і качають ресурси…»

В цих словах є якась особлива і трохи сумна істина.

Для багатьох авторів блог перестав бути інструментом розвитку, комунікації, носієм унікального досвіду та ідей. Він перетворився на такого собі персонажа рольової гри зі своїми характирстиками та особливостями, які можна прокачувати, накручувати і підвищувати, застосовуючи чесні і не дуже методи. Не винятковий контент – а Google PR тепер цікавить середньостатистичного блогера. Не унікальні ідеї – а Яндекс ТІЦ… Все більше та більше авторів переймаються не стільки корисністю свого ресурсу для читачів, скільки вдалою розстановкою ключових словосполучень у тексті.

І це було б доволі кумедно, якби не було так сумно!

Іноді я щиро дивуюся, як провідні блогери з талантом до письменницької справи, за власною ініціативою «закопують» свій унікальний дар. Якби вони думали про відвідувачів і продовжували неквапливо розвиватися у обраному руслі, якби вдумливо писали, замість того, щоб оптимізувати чи механічно реєструвати сайти у сотнях тисяч «білих» каталогів – то обов’язково досягнули б успіху. У світі залишається все менше хороших авторів, але з’являється все більше середньостатистичних оптимізаторів.

Я в жодному разі не хочу образити чи якимось іншим чином «зачепити» оптимізаторську працю. Ці люди не можуть викликати жодного іншого почуття, окрім захоплення. А іноді – щирого співчуття. Нарощуючи ТІЦи та PR-и сотням своїх сплогів, вони іноді працюють важче, ніж шахтарі та каменярі. Інтенсивна блогерська (оптимізаторська) праця призводить до стресів, недосипання, а іноді – закінчується затяжною депресією чи загальним ослабленням всього організму. І на це приречений майже кожен блогер, який проміняв творчість на «кайло» оптимізатора.

«Вони дуже багато працюють. Часом – до повного виснаження. Багато хто отримує невелику оплату за опубліковані пости. Це типова характеристика робочого місця цифрової ери. А як ще можна його можна назвати по іншому: їхній дім – це робота.

Все більше активних та енергійних працівників та підприємців, озброєних комп’ютерами та смартфонами, посилено працюють в умовах фізичної та емоційної напруги інтернет-індустрії, яка вимагає невичерпних потоків новин та коментарів», – пише новинний інтернет-портал Newsland.

Автор фотографії: apesara

Хто винен?

Як не дивно – винні міфи про легкий заробіток в Інтернеті. Або монетизаційні системи на зразок Сапи та Ксапу, які платять гроші за розміщення посилань на блогах (чи будь-яких інших сайтах). Секрет успіху, на перший погляд, видається дуже простим. Варто зробити сто сплогів, «прокачати» кожен хоча б по-мінімуму і зареєструвати у системах продажу лінків. І, ВУАЛЯ, якщо кожен з них приноситиме вам хоча б 10 доларів на місяць – в сумі ви отримаєте вже $1000. Пристойний заробіток, як для наших реалій.

Питання в іншому: Якщо заробляти на блогах так просто – то чому ж за даними New York Times блогери мруть, «неначе мухи». Вочевидь – не від найкращого життя. Зрештою, наївно вважати, що стратегію «Зроби 100 блогів і отримай 1000 баксів» (якби тільки вона справді була дієвою) не перейняв би кожен вебмайстер, який стежить за сучасними тенденціями. Але оскільки такі суми поки-що заробляють лише одиниці – значить у теорію закралася помилка. Виявити її – справа часу…

Що робити?

Не перетворюйте своє хобі (чи бізнес, якщо хочете – бо у бізнес-підході до блогінгу особисто я не бачу нічого поганого) на ширвжиток! Знаєте, за рахунок чого виживають провідні світові бренди? За рахунок особливого ставлення до них з боку споживачів! Наприклад, до Apple iPod-ів ставляться з майже релігійним трепетом – а втім – це всього лише звичайні mp3-плеєри.

Чи незвичайні???

Якщо ви ведете блог… І не просто блог, а Блог з великої літери – до вас будуть ставитися відповідно. У свідомості споживачів (відвідувачів, читачів) ваш ресурс займе особливе місце. Туди будуть приходити спеціально! Не через випадкове посилання, видане гуглівським пошуком… не через продажний лінк на одному із сайтів системи Sape, а безпосередньо – любовно з клавіатури набираючи адресу вашого блогу у браузері. Адже найцінніші для вашого блогу саме ті читачі, які пам’ятають, як пишеться його адреса і не лінуються ввести її вручну. Саме це – ознака лояльності!

Основний же парадокс полягає в тому – що пишучи від душі, намагаючись забезпечити відвідувачів по-справжньому якісним і корисним контентом, ви будете втомлюватися менше, ніж якщо спробуєте створити і розкрутити 100 сайтів «під сапу». І при цьому – цілком ймовірно, що отримуватимете більший прибуток. А окрім того, працюючи для людей ви розвиватимете найцінніший актив вашого блогу – стосунки. Бо алгоритми пошуковиків завтра можуть змінитися (і всі ваші «прокачані» сайти полетять під «три чорти»), а лояльність користувачів залишиться з вами назавжди.