Претензійний заголовок, чи не так?!! Можливо, навіть занадто претензійний, як для поста в українському блозі про блоги. Втім, зважаючи на останні дискусії в українській блогосфері я таки вирішив його написати. Не хвилюйтесь – я не вдаватимусь у філософські роздуми про покликання і не пропонуватиму вам перелік сумнівних порад для самовдосконалення.
На цей пост мене наштовхнула публікація в одному з улюблених українських блогів про заробіток (єдиний, між іншим, манімейкерський блог, який пише про блогінг не лише з точки зору грошей та технологій, але й позицій етики та філософії – від чого він тільки виграє) «Блогінг та мовне питання». У статті Микола розповідає, чому українська блогосфера може «померти, так і не народившись» і чому вітчизняні гроші і таланти так часто слугують іноземним інтересам.
Українська блогосфера, порівняно із англомовною, іспаномовною, китайскою, російськомовною, тощо відверто нечисленна, слабка і як наслідок – поки-що не представляє особливого інтересу ні для рекламодавців, ні для спонсорів, чия добра воля могла б посприяти її розвитку. Питання в тому, чи можливо змінити цей status quo, і якщо можливо, то яким чином це зробити?
Моя відповідь (це, до речі, відповідь і на претензійне запитання, винесене у заголовок поста) звучить так: Потрібно наполегливо працювати над розвитком власних проектів!
Ми не можемо безпосередньо впливати на прийняття доленосних рішень у Верховній Раді. Зате ми можемо займатися розвитком власних блогів, які будуть цікаві, а головне – корисні для читачів, і які, за рахунок своєї винятковості, будуть залучати нових відвідувачів.
Ми не можемо змусити всіх завтра заговорити українською. Це не тільки не потрібно – це небезпечно. Адже будь-які зміни викликають лише спротив! Але ми можемо докластися до створення настільки корисного українського контенту, що навіть неукраїнці почнуть вивчати мову, щоб мати змогу ознайомитися з ним. Жарт, звичайно! Але, як відомо, у кожному жарті є частка правди!
Як двірник може вплинути на майбутнє країни? Мітингуючи кожного дня під стінами міської адміністрації? Чи «на відмінно» виконуючи свої обов’язки – тобто начисто прибираючи свій двір? Думаю, відповідь зрозуміла!
Те саме стосується і блогерів! Я не бачу іншого способу розвинути українську блогосферу, ніж як наполегливо, з повною самовіддачею, працюючи над розвитком власних блогів.
А тепер уявіть, що кожна людина в країні сповідуватиме такий само підхід!
І тому мені вдвічі приємніше усвідомлювати, що ми не стоїмо на місці. Серед блогерів та просто Інтернет-активістів вже сьогодні робиться багато чого. Є люди, які займаються просвітою (всього лише місяць назад відкрив для себе чудовий проект «Новітні інтернет технології»); проводяться блог- та баркемпи, на одному з яких мені вдалося побувати у квітні; створюються нові та розвиваються авторитетні українські блоги.
Ми діємо – а отже ми існуємо! І тільки від нас залежатиме, якою буде українська блогосфера через рік, два чи десять…
З Днем Народження, Блогорідер!
Між іншим, у одного з блогів, без якого сьогодні важко уявити українську блогосферу, сьогодні День народження. Саме чотирнадцятого травня з’явився перший запис у Блогорідері Хелвіна. Тому вітаємо автора і його ресурс із першою річницею! До речі, в «Українській блогосфері» вже розміщувалося інтерв’ю із Сергієм (Hellveen-ом). Кому цікаво – може пригадати!
Loading ...
Коментарів: 3
травня 14, 2008 @18:38
Добре є там, де нас нема
Насправді ж цілком погоджуюсь з тобою, Ярославе.
Починати потрібно кожному з себе. А ще нічого не буває моментально, тільки “воловою” працею і наполегливістю чогось досягнемо.
травня 15, 2008 @12:23
Дякую за згадку, але офіційна дата – це 1 червня, початок активного написання матеріалів
у травні блог перебував ще на стадії розробки. але все одно приємно)
травня 15, 2008 @13:49
Ну в мене принцип визначення дня народження був простий: Зайшов в архів і подивився перший запис. Ото й усіх справ! А не привітати такий блог з Днем Народження – це гріх.
Додати коментар