Про сам сервіс мікроблогінгу twitter.com я дізнався давненько. Але так вже працюють новітні медіа, що входити до них потрібно вкрай обережно! Інакше є чималий ризик потратити час без жодного задоволення чи користі особисто для себе. В гонитві за контентом, який генеруватиметься користувачами, інтернет-компанії чого тільки не створили… Вибирай – що хочеш! На будь-який смак!
Вперше над можливістю реєстрації у твіттері я задумався, після того, як поспілкувався зі своїм колегою, який на той час саме досліджував його (тобто твіттера) можливості.
Для тих, хто ще не в курсі – розповім коротко про цей сервіс
Твіттер – це сервіс мікроблогінгу з можливістю комунікації між його учасниками. Своєрідна суміш блога та ICQ. Він дає змогу користувачу публікувати короткі повідомлення у свою стрічку новин, на яку інші люди можуть при необхідності підписатися (чи, використовуючи термінологію твіттера – стежити (follow) за цією людиною). Технологія максимально проста – як тільки хтось із ваших «друзів» (тих, за ким ви стежите), опублікує нове повідомлення – воно з’являється у вашій стрічці.
Користь із твіттера ще й у тому, що з його допомогою (завдяки технології RSS) ви можете автоматично публікувати записи зі свого блогу. Для цього потрібно скористатися сервісом Twitter Feed. А також можете розмістити блок твіттера на своєму блозі і таким чином автоматично публікувати всі твіти (повідомлення у твіттері) ще й там. Себто сервіс для блогера дуже багатообіцяючий. Як воно насправді – говорити поки-що рано! Думаю, згодом розповім про враження.
Але якби користь від цього сервісу обмежувалася згаданими вище перевагами – навряд чи я зареєструвався б у цьому сервісі. Слід розуміти, що твіттер – це насамперед засіб спілкування та обміну інформацією. Саме з допомогою твіттера ви можете познайомитися з багатьма цікавими людьми (принаймні майже всі провідні англомовні блогери – давно уже там і запрошують приєднуватися до них), доступ до яких майже нереально отримати будь-якими іншими засобами. А вся суть в тому, що для спілкування у твіттері не обов’язково додавати одне одного у друзі чи у список контактів. Використовуючи знак «@» ви можете надіслати повідомлення будь-кому із учасників сервісу.
Що ж, думаю сервіс вартий того, щоб потратити на нього дещицю свого часу і спробувати розібратися трішки детальніше. А тим часом запрошую всіх зацікавлених реєструватися. Будемо дружити – ось моя стрічка у твіттері.


Коментарів: 4
Травень 23rd, 2008 @15:06
Якщо чесно, ідея Твіттера не здалася мені якоюсь особливою чи захоплюючою, одна з чергових модифікацій соцмереж, які уже приїлися
Травень 23rd, 2008 @15:10
І взагалі, мені це дуже нагадує процес зацікавлення політикою в Україні з 2003 року до теперішнього часу (диплом в мене на цю тему :)))- тобто від майже 100% зацікавленості до такої ж байдужості, чи навіть відрази.
Травень 23rd, 2008 @15:15
Взагалі, якщо мені не зраджує пам”ять, Твіттер був не першим сервісом мікроблогінгу. Але саме твіттер став популярним. Пояснити цей феномен дуже важко. Можливо - вони просто найбільш вчасно вийшли на ринок і захопили увагу аудиторії. При цьому, якщо хтось зараз спробує повторити крок твіттера, навряд чи це йому вдасться!
Щодо політики - тут мушу погодитись. Нові тенденції завжди приваблюють до себе надмірну увагу. Через деякий час люди, які не готові продовжувати тісно цікавитись феноменом, відпадають і залишаються лише найбільш стійкі користувачі. Саме вони і стануть запорукою подальшого розвитку. До слова, я думаю, що та сама тенденція у майбутньому очікуватиме і блогосферу!
Пінгбеки & Трекбеки
Додати коментар