Останнім часом нерідко помічаю за собою небажання братися за опрацювання заздалегідь підготованого матеріалу для поста, натомість шукаючи нову тему. Пам’ятаєте, в одній із попередніх статей я розповідав про чотири етапи створення статей для блога. Так ось – схоже, у моєму випадку, перший етап (поява ідеї та нотування її у спеціальному блокноті), а точніше – перехід від першого до другого етапу, іноді починає давати збій.
Замість того, щоб „витягнути” з блокноту одну зі заздалегідь підготованих ідей та взятися до її розкриття, я починаю розмірковувати „про що ще б таке можна було написати”. Іноді складається враження, що мені шкода ідей, внесених до репозитарію. Але ж саме для цього він і потрібен!
Коротше – слід більше працювати над собою і чіткіше планувати графік створення контенту. А інакше існує ризик, що багато цікавих інформативних статей просто так ніколи й не побачать світ.
До речі, про пошук та систематизацію ідей вже писав дещо Микола у своїй „Монетизації блога”.
Висновок: Якщо у вас є цікава ідея для публікації, яка, до того ж має хороший потенціал і швидш за все викличе інтерес у вашої аудиторії – не відкладайте її у довгий ящик. Ідеї – це не вино! Витримка їм не потрібна! Ідеї – це радше хліб. Краще споживати свіжими…
Loading ...
Коментарів: 5
травня 19, 2008 @12:30
Інколи ідея має перебродити, вистоятися, як вино. Бо слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш
А щоб не забути ідею, її звичайно варто записати. Можливо через день-другий вона вам видасться “бредовою”
або навіть помилковою: “ляпнув, не подумав”.
P.S. Хоча не кожному вину корисна витримка
травня 19, 2008 @20:27
в тому то й справа! Архів ідей у мене чималий. А до “паперу” доходить далеко не кожна. Думаю, потрібно буде більш серйозно ставитися до відбору майбутніх тем, а якщо таки відібрав – то змушувати себе сідати за їх оформлення у читабельні тексти!
червня 10, 2008 @23:09
А знаєш(до автора)
Чому так не варто писАти?
Скажімо формування певної ідеї може викликати досить немалий інтерес з боку коментаторів і в результаті тема може мати цілковите продовження…
Для прикладу – той же халявщик HIP в свій час вів уроки по створенню власної теми для вордпреса, закидаючи план наступної статейки і закінчуючи попереднб досить часто на півслові…
І було цікаво… Зокрема мені було цікаво… І що найважливіше – ніхто не писав, що автор робить щось негаразд..
НМД – ведення блогу – цілком індивідуальна справа і встановлення рамок чи обмежень – це якраз бідося, яка не дає творити щось унікально-цікаве….
Приклад – яндексу скормлюєш свої sitemaps, які без спотворень приймають собі всі великі пошуковики, а воно бере та й пише, що в тебе там помилка… Рамки якісь.. заточка під яндекс… Через місяць дозволять, бо дочитають стандарт до кінця, а ти знову бери та й міняй… В Сад!
Творіть люди.. І не зважайте на песимістів… Песимісти кажуть – гірше вже не буде… Оптимісти – буде.. буде… 8)))
червня 10, 2008 @23:12
Більше того, володіючи певними вміннями по написанню текстів, можна трьома крапками додати статті певного шарму…
червня 10, 2008 @23:15
Знаєш… не буду сперечатися.
Взагалі, я що далі – то більше переконуюся, що тема тим більше приваблива – що більше свіжа. Якщо прийшла якась ідея – то найкращий час для її втілення – це просто “зараз” (принаймні у моєму випадку). А репозитарій із заготовками статей, що далі то більше перетворюється на такий-собі пул корисних думок… іноді звертаюся до нього, щоб просто освіжити пам”ять.
Додати коментар