|
|
Це тільки мені одному здається, що деякі українські блогери, замість того, щоб усіма силами, цілеспрямовано розвивати тематичну ланку національної блогосфери, намагаються створити стереотип, нібито єдиною прийнятною формою існування блогу є особистий щоденник?
Друзі, ну не можна ж так!
Зрештою, саме кількість тематичних блогів є чи не найпоказовішим індикатором зрілості блогосфери. Бо зрозуміла річ, що з приходом та розвитком Інтернету, а разом з ним – безкоштовних блогосервісів на зразок ЖЖ, Live Internet тощо, розвиватиметься і багато в чому попсове бажання людей написати про себе, поділитися враженнями про «вчорашню вечірку», розповісти, як улюблена мамина кішечка порвала улюблений батьків светр… та ще багато чого подібного. Але хіба це блогосфера???
Признаюся, друзі, іноді мені буває відверто сумно, коли порівнюю українську блогосферу із досягненнями англомовної чи хоча б тієї ж російської. І не тому, що у останніх якісь особливі перспективи, якісь виняткові досягнення, якісь унікальні можливості… навіть не через кількість грошей, які крутяться у цих блогосферах. Вся справа у ставленні!
Чому сусіди наші молодші давно вже зрозуміли всю серйозність сфери, у якій працюють (хоч більшість із них з успіхом дотримується абсолютно несерйозного стилю)? Чому у них не викликає ні подиву, ні запитань потреба регулярного оновлення тематичного блогу (прочитайте хоча б останнє інтерв’ю з Дімком, тоді як у нас готовність багато працювати над розвитком блогу прирівнюється до прагнення «виключно заробітку» та нещирості намірів.
Чому, якщо людина пише, як вона ненавидить 9 травня, 8 березня і розповідає, як її дістала «ця політика» – то вона щира і взагалі – зразковий блогер; а якщо, боронь Боже, вона спробує написати щось по-справжньому корисне для потенційних відвідувачів – то вона нещира і «ворог нації».
Якщо так і далі піде, то скоро словосполучення «тематичний блогер» перетвориться на лайку. Пам’ятаєте, як в недалекому минулому вважалося лайкою слово «інтелігент»? Невже ті часи повертаються?
Навіщо я це все пишу?
Бо сумно усвідомлювати, що замість розвитку та цілеспрямованого руху вперед – ми часто збиваємось на манівці, сперечаючись про речі, про які взагалі не варто згадувати. Тільки відчувши бажання до змін і готовність БАГАТО і НАПОЛЕГЛИВО працювати – ми зможемо посприяти розвитку української блогосфери. Саме БАГАТО і саме НАПОЛЕГЛИВО. І ці слова не мають жодного негативного відтінку, як хтось міг би подумати!
P. S.: Насправді, я трішечки перебільшую, бо позитивні зрушення в українській ланці інтернету таки відчуваються. Наприклад, кількома днями раніше нарешті відкрився офіційний блог українских мінікемперів Minicamps.org.ua. Всіх, хто стежить за подіями в українскій блогосфері та й взагалі – інтернеті – запрошую підписатись.
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)

