Сьогодні я вдруге побував на щомісячному Київському мінікемпі, який, як і попереднього разу, відбувався у Ірландському пабі «Golden Gate». Про формат заходу можна детальніше прочитати у попередній публікації про квітневий мінікемп. Темою травневого «зльоту» став маркетинг у соціальних медіа. Відверто кажучи, особисто для мене ця тема відразу видалася цікавішою, ніж попередня. І, на щастя, мої очікування були не даремні.

Перед початком презентацій. Максон Пуговський та Алекс Рябцев

Першим на «сцену» вийшов представник агенції Brainberry Роман Гавриш, який розповів про вірусний маркетинг, корпоративні блоги, партизанський маркетинг та інші способи взаємодії між блогами та «реальним світом бізнесу». Окрім всього іншого, Роман навів просто-таки вражаючі числа проникнення Інтернету та рекламних бюджетів у сусідній нам Польщі. «69% медійних бюджетів у Польщі вже перекочували від традиційних носіїв інформації (телебачення, радіо, друкована преса) до інтернету», – наголосив Роман. Про масштабність та вплив такої зміни можна лише здогадуватися. Для порівняння в Україні розмір медійного бюджету Інтернет при найоптимістичніших прогнозах складає не більше 2% від загального.

Роман Гавриш розповідає, а Алекс Рябцев уважно слухає про різновиди маркетингу

Я повністю згоден з Романом у тому, що рано чи пізно компаніям, які поки-що дозволяють собі ігнорувати інтернет-середовище, доведеться нарешті звернути на нього увагу. Погодьтесь, дуже складно ігнорувати сферу, у якій «живе» ваш споживач, у якій він «дихає», а головне – комунікує. При цьому так чи інакше він може висловлювати власну думку про вашу компанію! І добре, якщо ця думка буде позитивною.

Втім більшість світових, а в тому числі й українських компаній поки-що з величезною обережністю ставляться до нових віянь Web 2.0. Адже якщо працюючи з традиційними каналами комунікації вони могли повністю контролювати розповсюдження інформації, то ввійшовши у вільний простір Інтернету, вони майже напевне будуть змушені зважати на точку зору споживачів, яку, як відомо, неможливо купити за гроші.

В Інтернеті неможливо ігнорувати користувача. Тому не дивно, що перше питання, яке ставить майже будь-який власник бізнесу, коли чує пропозицію відкрити корпоративний блог: «А що я робитиму, коли на моєму блозі з’явиться десять тисяч негативних коментарів від агресивно налаштованих користувачів»?.. Риторичне запитання. І не менш риторична відповідь Романа: “А що ви будете робити, коли посваритесь зі своєю дружиною?”

Приблизно така атмосфера панує в залі під час Мінікемпу

Наступною слово взяла Ольга Батюк, представниця агенції NordsPR, яка розповіла про новий інструмент маркетингу та PR у соціальному вебі – Прес-реліз для соціальних медіа. Наскільки мені стало зрозуміло після доповіді, соціальний прес-реліз відрізняється від звичайного тим, що його не розсилають по електронці редакторам та журналістам традиційних видань, а, натомість, розміщують в Інтернеті, щоб кожен бажаючий міг отримати звідти інформацію, і, що набагато важливіше – розмістити цю інформацію на власному ресурсі.

Біля мікрофону Ольга Батюк

Серед запитань, поставлених до Ольги було і провокаційне: «Наскільки висока ймовірність того, що соціальні прес-релізи спрацюють в українських реаліях?» До дискусії включилася і Оксана Завойко, маркетинг-менеджер соцмережі Profeo. Вона розповіла про власний досвід роботи з соціальними прес-релізами і поділилася інформацією, що саме розповсюдження інформації у блогах (понад 80 згадок в українській блогосфері) сприяло швидкому і успішному розвитку професійної мережі Profeo. Чого, вочевидь, не можна було б очікувати, якби керівництво компанії «поставило» на традиційні канали комунікації.

Оксана Завойко розповідає, як “80 блогерів розкручували Profeo”

Після короткої перерви учасники повернулися до обговорення дискусійної тематики маркетингу у соціальних медіа і наступним виступив незалежний PR-спеціаліст Михайло Красюк. Його доповідь була повторенням власного виступу на конференції Інтернет-маркетинг в Україні. Назва доповіді звучала так: «Думковіруси: стратегія роботи з громадською думкою за допомогою самопоширюваних повідомлень».

Михайло Красюк: З пивом про “думковіруси”

Михайло знову звернувся до вже згадуваної у першій доповіді концепції вірусного маркетингу, але при цьому звернув особливу увагу на те, кому, навіщо і коли може бути потрібен такий інструмент. Він навів приклад невдалої вірусної кампанії, яка пройшла надзвичайно успішно, але, як виявилося пізніше, просто була спрямована не на ту цільову аудиторію. Йдеться, звісно ж, про скандальний виступ мера Харкова Михайла Добкіна, який хоч і став суперпопулярним в середовищі Інтернет, все ж не досягнув своєї першочергової мети – зменшити рейтинг Добкіна в Харкові. А вся річ у тім, що переважна більшість харківських виборців – це старі люди, які не мають доступу до Інтернету, а отже, навіть теоретично не могли ознайомитись із провокаційним роликом.

Михайло Красюк згадав і про основний інструментарій створення мислевірусів, а також способи боротьби з ними (у випадку, якщо такий вірус запущений проти вас).

Останнім у списку доповідей став виступ Кирила Готовцева, гостя з Росії, представника агенції Маньяко. Заявлена на офіційному блозі Мінікемпів його доповідь повинна була називатися «Маркетинговий і медійний підходи у розробці креативних стратегій рекламних кампаній». Сам же Кирило перед початком виступу наголосив, що навіть не знає, про що розповісти українській аудиторії. Втім, його доповідь виявилася однією з найцікавіших.

Колоритний Кирило Готовцев про монетизацію, СУП та соціальні мережі

Кирило багато говорив про монетизацію соціальних медіа (та зокрема – блогів), наголошуючи на тому, що соціальні мережі у більшості випадків вперто протистоять будь-яким спробам їхньої монетизації. В цьому контексті він загадав нещодавню спробу компанії СУП (власника блогосервісу LiveJournal) відключити новим користувачам можливість створення безкоштовних безрекламних аккаунтів. Про цю подію також вже згадувалось на «сторінках» «Української блогосфери» у статті «Протест проти дій СУПу в ЖЖ».

«Як будувати бізнес навколо соціальних мереж, – ставить риторичне запитання Кирило, – якщо у 50% людей параноя щодо монетизації? Вони не готові признати за власниками соцмереж законного права отримувати прибуток від того, на що ті витрачають свій час, ресурси та зусилля?» Поки-що це запитання залишається без відповіді.

Наприкінці зустрічі у «Голден Гейті» розгорілася дискусія навколо проблеми продажних постів у відомих блогерів. Її модераторами виступили Олександр Демченко та Артур Оруджалієв.

Олександр Демченко та Артур Оруджалієв – два модератори дискусії про продажні пости

Дискусія, мушу визнати, вдалась на славу! Вочевидь, наші люди дуже люблять обговорювати і сперечатися про все те, що стосується грошей. І це при тому, що за словами одного з доповідачів, «будь-який натяк на зробіток грошей викликає у наших людей негативні емоції».

Дискусія вдалась на славу – було гаряче!

Втім, до одного компромісу, аудиторія, схоже, все-таки дійшла – «продажні» блогпости, в яких навіть не вказано, що дана інформація розміщена у блозі на правах реклами – це явище вкрай негативне. Як з точки зору руйнування репутації, так і з етичної точки зору. Але поки такий підхід продовжуватиме приносити блогерам гроші – від проплачених постів нікуди не подінешся. Жорстокі закони бізнесу, так би мовити.

Загалом же, травневий мінікемп був багатим на події, дискусії та враження і суб’єктивно, здався мені більш цікавим та жвавим, ніж попередній. Окрема подяка організаторам за прикінцеву дискусію. Було справді цікаво послухати різні точки зору щодо «продажних» записів у блогах!

Почитати про травневий мінікемп можна ще й тут:

Вечірка для риб: Фотопост за підсумками травневого мінікемпу
Блог FireOn`a: Kyiv Minicamp May
Arturclancy: Профессионалы Web 2.0

А взагалі, найзручніше стежити за оновленнями на блозі Мінікемпів.