Блоги – тема нова, модна і надзвичайно дискусійна. Чи не тому майже кожен, хто приходить у блогосферу, намагається привнести до неї щось своє, оригінальне, унікальне, особливе? Добре, якщо автор здатен запропонувати своїм читачам свіжий погляд. Але дуже погано – якщо він намагається нав’язати його чи зробити вигляд, що його підхід повинен вважатися істиною в останній інстанції.
Блогосфера – надзвичайно незалежне середовище. Тут кожен сам обирає, за якими правилами йому працювати, в який бік рухатися, про що писати і кому адресувати своє повідомлення. Більше того – сьогодні ви можете дотримуватися одного курсу, а завтра змінити свою думку і почати мислити інакше. Чи означає це, що ви зраджуєте своїм ідеалам? Зовсім ні! Люди – не скелі! Вони не народжуються із раз і назавжди запрограмованим типом мислення. Їм властиво навчатися протягом всього життя. Тому зовсім не дивно, що багато хто з них еволюціонує в процесі ведення свого блогу і через рік може дотримуватися абсолютно протилежних принципів, ніж тоді, коли він лише входив у блогосферу.
Саме тому мені так дивно знову і знову натрапляти на людей, які намагаються обмежити багатоманітний процес ведення блогу і вкласти його у вузькі рамки – з-поміж безлічі варіантів вибрати один – якого, нібито, зобов’язані дотримуватися всі!
Ось кілька прикладів:
- блог – це особистий щоденник, блог не повинен бути професійним;
- блог – це інструмент для створення та підтримки репутації. На блозі неможливо заробити гроші;
- блог – це хобі, він не повинен перетворюватися на роботу;
- записи до блогу неодмінно повинні створюватися лише тоді, коли у автора натхнення;
- і т. д. і т. п. …
Останнім часом я все більше схиляюся до простої але дієвої істини – якщо щось правильно особисто для вас – це ще зовсім не означає, що це правильно для інших. І тому якщо ви знаєте відповідь на запитання, яке тривожить вашого сусіда, ви можете дати пораду. Але не можете (і не маєте морального права) нав’язувати її.
Те, чим я займаюся в „Українській блогосфері”, можна назвати популяризацією українських професійних тематичних окремо встановлених блогів. Але такий підхід може обрати лише людина, яка повністю усвідомлює всі переваги та готова наполегливо боротися із викликами ведення тематичного блогу. В першу чергу я пишу саме для таких людей і коли даю поради – вони зазвичай стосуються саме цієї категорії блогерів! Але це аж ніяк не означає, що це єдиний можливий підхід до ведення блогу! Люди, які ставляться до блогу, як до хобі, також мають всі шанси стати успішними.
А отже:
- блоги МОЖУТЬ бути професійними ресурсами, які оновлюються щоденно або по багато разів на день;
- блоги МОЖУТЬ працювати за принципом рекламної моделі і при цьому бути прибутковими;
- блоги МОЖУТЬ бути одним з інструментів створення та підтримки репутації;
- блоги МОЖУТЬ бути особистими щоденниками, в яких автори пишуть про все, що їм заманеться;
- блоги МОЖУТЬ бути хобі і оновлюватись нерегулярно.
Думаю, суть зрозуміла: БЛОГИ МОЖУТЬ БУТИ ЧИМ ЗАВГОДНО – ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ТІЛЬКИ ВІД ЦІЛЕЙ, ЯКІ СТАВИТЬ ПЕРЕД СОБОЮ АВТОР І ЙОГО ГОТОВНОСТІ ІНВЕСТУВАТИ ЧАС ТА РЕСУРСИ!
Я, до речі, якось натрапляв на надзвичайно цікаву англомовну міні-книгу, яка у формі філософської притчі розповідала про те, чим можуть і чим не можуть бути блоги! Дуже потужна річ. На жаль (дірява голова), не зберіг посилання. Якщо знову наткнусь – обов’язково викладу. А може – навіть перекладу.
Цінність блогів – у свободі, яку вони дарують користувачам. Більшість авторів прийшли у блогосферу не тому, що хотіли створити популярний ресурс, а заради спілкування, обміну думками та підтримки контактів із друзями. Я теж так починав на своєму блозі у ЖЖ.
Через деякий час певний відсоток користувачів починає усвідомлювати, що регулярне написання постів означає для них більше, ніж просто хобі і вони хотіли б спробувати свої сили у тематичній ніші. Інші – продовжують писати про своє життя, при цьому глибше розуміючи та відчуваючи, що цікавить читачів, які записи вони полюбляють, які – коментують. Хтось із них переносить свій особистий щоденник „про все” на власний хостинг – інші так і залишилися на сервісному обслуговуванні.
У всіх цих людей різні цілі і різні способи їх досягнення. Але ніхто з них не зобов’язаний дотримуватися вигаданих кимось „правил”. Згадайте про це наступного разу перш, ніж порадити комусь, яким повинен бути його блог!


Коментарів: 5
травня 28, 2008 @11:51
“Не заставляйте меня думать” – говорит Стив Крук, специалист по юзабилити, и это же выражение можно применить и к блогосфере. Стандартные и общепринятые методики блоггинга воспринимаются вполне адекватно и могут иметь успех. Да и, как мне кажется, блоггинг не стал чем-то уж совсем новым, просто открылись технические возможности для большинства людей. Это конечно не значит, что внесение нового в стилистике блоггинга, тематических решений и т.д. не даёт своих плодов.
Но вот ты говоришь, что автор блога не должен что-то утверждать. Однако, это не всегда имхо так. Наиболее интересные блоги пишут специалисты в той или иной области, которые знают о чём говорят, а значит и могут утверждать, что и привлекает внимание.
В общем, как по мне, вся жизнь достаточно относительный процесс и в большей степени состоит из парадоксов. Что для одного хорошо, то для другого плохо и т.д.
травня 28, 2008 @12:00
дякую за змістовний коментар (на мене тут боти останнім часом напали, так що кожному обдуманому коментарю я радію, неначе дитина).
Але, вочевидь, ви все ж не зовсім зрозуміли (а можливо, я просто не дуже зрозуміло висловився), що малося на увазі. Я НЕ говорю, що автор блога не повинен нічого стверджувати! Навпаки. Я переконаний, що блог без особистої оригніальної точки зору приречений стати “порожнім місцем”… На сторінках цього блогу я також іноді дозволяю собі висловлювати достатньо дискусійні теорії та ідеї. Але я вважаю, що автор не повинен “примушувати” всіх дотримуватися своєї точки зору. Іншими словами – висловлюючи певну дискусійну думку, він повинен бути відкритий до альтернативних підходів.
Ну, наприклад, я вважаю, що записи до тематичного блогу повинні бути регулярними (і писав про це у кількох статтях), але припускаю, що хтось може дотримуватися протилежної точки зору! І я поважаю цю точку зору!
травня 28, 2008 @23:04
hi! На счёт ботов я бы посоветовал поставить плагин WP-SpamFree, он не использует каких либо капчей, или блеклистов, но в какой-то степени неплохо фильтрует. По крайней мере, пока, меня он устраивает. Плюс предпроверка авторов комментариев стандартными настройками WordPress.
Наверно, и я не точно выразился. Я акцентировал внимание на вот этом:
Але дуже погано – якщо він намагається нав’язати його чи зробити вигляд, що його підхід повинен вважатися істиною в останній інстанції.
Дело в том, что, как я понимаю, именно навязывание мнения во многом и определяет популярность блога. Главное каким именно методом это делать и чего добиваться. Например, можно просто провоцировать или изменять мнение общественности, что и делают многие СМИ. В любом случае мне опять же видятся варианты.
Как таковой я могу и ошибаться ведь однозначности всё равно нет.
травня 29, 2008 @8:10
дякую за пораду щодо ботів. У мене стоїть Akismet і поки-що він з цим завданням не погано справляється. Але останнім часом почали з”являтися спам-коментарі засабмічені людьми з ключовиками у імені. Проти них, поки-що, доводиться боротися вручну.
Щодо методу “нав”язування”, то він дійсно може бути одним з різновидів “стилю” блога. Кожен сам обирає собі власний стиль. І в такому сенсі – має право на існування.
А от гіпертрофовано скандальний стиль деяких ЗМІ мене, відверто кажучи, трішки дратує.
червня 1, 2008 @17:29
Можливо, Ви маєте на увазі цю книжку?
Додати коментар