Знаєте у чому полягає проблема багатьох авторів блогів…, що є причиною їхнього «письменницького блоку»? Відповідь проста: Агонія милозвучності (сам придумав цей термін. Правда ж красиво звучить?)…
Але я ніколи б не написав цієї статті, якби сам не страждав від подібної проблеми. Тому давайте позбавлятися від «агонії милозвучності» разом…
В «Українській блогосфері» неодноразово згадувалося, що будь-який письменник повинен вміти самостійно редагувати та відточувати свої твори, позбавляючи їх від стилістичних, граматичних, мовленнєвих та інших помилок. Але говорилося також і про те, що написання та редагування – це два абсолютно різних процеси. І що найгірше – саме бажання писати відразу ідеально призводить до того, що перед нами так і залишається цнотливо чиста сторінка Word-а.
Слід пам’ятати – навіть найбільш вправний письменник рідко коли може створити ідеальну сцену чи сюжет з першого разу. Саме тому йому варто взятися за написання чорнового варіанту, повністю сконцентрувавшись над потребою передати зміст та відмежувавшись від бажання досягнути «ідеального» стилю. Після написання «чорнового варіанту» варто дати йому «відлежатись». В ідеалі – кілька днів (це, звісно, якщо ви пишете статті до блогу більше, ніж за 5 хвилин перед публікацією). Коли мине час – можна братися до правки.
Ну і звісно ж, якщо поруч є людина, яка може прочитати ваш «твір» і об’єктивно оцінити його – вважайте, що вам повезло.
Висновок зі всього сказаного вище – простий: Не агонізуйте над статтею, намагаючись добитися максимальної милозвучності – просто пишіть! Відредагуєте завтра!
На цьому сьогодні й закінчимо. Не будемо перевершувати рекорди багатослівності, про які згадувалося у попередньому пості.
Схожі записи
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)