Еліта українського навколоблогінгового, інтернетного та піарно-маркетингового (оце загнув) світу знову зустрілася у Ірландському пабі «Золота брама» (чи, як вони кажуть, Golden Gate) для того, щоб поділитися враженнями про дві міжнародні блогоконференції, які відбулися нещодавно: грузинський Barcamp Caucasus та Литовський Mediabarcamp. Тбілісі відвідало 5 українців, а до Литви їздило аж 11 наших земляків. Саме вони і ділилися своїми враженнями про ці заходи.
На жаль, на мінікемпі майже не було презентацій, привезених з Грузії та Литви. Лише Олександр Демченко коротко поділився своєю презентацією про специфіку баркемпів, підготованою спеціально до виступу у Тбілісі. Я ж, можливо із власної наївності, очікував що таких презентацій буде більше.
Втім, цікаво було стежити і за доволі емоційними доповідями очевидців міжнародних конференцій (чи то пак – НЕконференцій), в яких вони ділилися своїми спостереженнями та показували фотографії із заходів. Наприклад, одна із доповідачів, учасниця Barcamp Caucasus, Оксана Мандрика, розповіла, що на грузинському баркемпі кількість власне грузинів була чомусь вкрай малою. У кращому разі 20 – 30%.
Оксана Мандрика емоційно ділиться враженнями від мінікемпу у Тбілісі
Поділилася вона і деякими доволі цікавими цифрами, названими на баркемпі у Тбілісі, які стосуються втраченого часу. Так, було досліджено, що на всім відому комп’ютерну гру «Солітер» у світі витрачається 9 мільярдів людино-годин, тоді як на створення та наповнення всієї світової Wikipedia було інвестовано всього лише 100 млн. годин, а на будівництво панамського каналу – всього 20 млн. годин. Як бачимо – це числа зовсім різного порядку. Саме тому так багато людей сьогодні починають серйозно задумуватися над тим, яким чином можна зменшити кількість «втраченого часу» і перенести його на більш важливі для світу справи. Адже відмовившись від одного тільки солітера, ми створимо 90 Вікіпедій і заново наповнимо їх або ж побудуємо 450!!! панамських каналів.
Загалом же, схоже, що літо вже дається взнаки і тому більшість (навіть зареєстрованих заздалегідь) учасників віддали перевагу суботньому відпочинку, оминувши захід увагою. Вперше навіть у відвідувачів, які прийшли найпізніше, з’явилася змога підступитися майже в притул до «сцени», оскільки вільні місця залишалися навіть за найближчими столиками. Організатори пояснюють це ще й специфікою самого мінікемпу, адже тут йшлося про доволі вузькоспеціалізовані події, які можуть бути цікаві лише для вузького кола учасників.
Реклама відомої мережі соціальних закладок просто на стіні пабу (ідея Мастерпісера)
Ось такі враження цього разу! З нетерпінням чекатимемо наступного мінікемпу про подкастинг, який організатори запланували на 5-те або ж 12-те липня! Словом, стежте за оновленнями на офіційному сайті Мінікемпів.
Два Алекси: Рябцев і Фурман (у парку після мінікемпу)
Дивіться ще фотки. Можливо, знайдете на них себе:
Схожі записи
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Pingback:masterpiecer(tm):Blog v0.84 beta3 » Валіза – вокзал – Київ ()
Pingback:Мінікемпи » Blog Archive » Червневий мінікемп: як це було ()