|
|
Вчора, тобто 18 червня 2007-го року, на сайті Києво-Могилянської Бізнес-Школи Innovations.com.ua відбулася он-лайн конференція з одним із найвідоміших російських експертів в галузі інноваційних медіа та інтерактивного маркетингу, автором авторитетного блогу Blogbook, а також автором книги “Блоги. Нова сфера впливу” Антоном Поповим.
Що тут можна сказати?
Радує, що українські сайти все більше та більше уваги приділяють блогосферним тенденціям і влаштовують подібні заходи. Радує, що ці заходи проходять на доволі високому рівні і що їхніх учасників цікавлять питання ефективного використання блогів для розвитку бізнесу? Можна сподіватися, що саме увага бізнесу стане тим рушієм, який нарешті допоможе досягнути українській блогосфері точки „кипіння”. Бо, як відомо, куди дивиться бізнес – туди дивиться і ринок.
В принципі, Антон сказав мало нового для людей, які давно цікавляться тенденціями у сфері блоггінгу. Втім, як би там не було, кілька його відповідей однозначно варті того. Щоб згадати про них у цій статті.
Наприклад, автор „Нової сфери впливу” нарешті дав більш-менш чітку відповідь, на запитання, яке піднімалося ще на травневому мінікемпі: Що робити компаніям, які, відкривши корпоративний блог, майже миттєво стикаються із проблемою негативних коментарів? Адже задоволені споживачі рідко залишають відгуки. А незадоволеним – тільки дай можливість!
„Потрібно радіти, що люди висловлюватимуть своє незадоволення саме у вашому блозі, – відповідає Антон. – Потрібно просто вміти працювати з негативом: не виправдовуватись і не огризатися, а перетворювати його на позитив. Повірте – це можливо! Адже той факт, що ви не будете вести корпоративного блога, не зменшить кількість негативно налаштованих людей – просто вони писатимуть на інших форумах та блогах, а вам буде складніше відстежувати їхню реакцію”.
Зрештою, скарга споживача – це чи не найцінніший подарунок, який він може зробити вашій компанії.
Особисто мені було цікаво познайомитися із переліком переваг корпоративного блогінгу для компанії. На думку Антона блог може вирішити багато нетривіальних завдань бізнесу, серед яких:
- Можливість спілкуватися без посередників. Адже споживачі можуть порівнювати між собою різноманітні продукти і отримувати відгуки від таких-само споживачів з різних куточків світу. Набагато краще, якщо у компанії є можливість включитися у такий діалог. А де ще це робити, якщо не на корпоративному блозі? ЗМІ іноді спотворюють інформацію. Блог дає можливість компанії ставати ініціатором розмови.
- Отримання зворотнього зв’язку. Блог не вимагає обов’язкового обговорення кожного запису, але можливість коментувати дає відвідувачам можливість залишати свої ідеї та рекомендації.
- Публічна відповідь. Звісно ж, компанія може відповісти своїм клієнтам особисто. Але відповідаючи публічно – керівництво тим самим показує, що йому не байдужі думки та ідеї споживачів, а також доводить свою відкритість.
- Пошук співробітників. Багато компаній уявляються для людей чорним ящиком, а блог показує, що компанія – це живі люди і допомагає визначитися із вибором місця роботи.
- Створення позитивного іміджу в очах інвесторів та партнерів.
Нарешті, справжнім відкриттям для мене став аналіз середньостатистичної аудиторії читачів блогів, який, як виявилося, провела аналітична компанія Universal McCann (у травні 2008-го року). Щоправда ці дані стосуються насамперед Росії. Втім, переконаний, в Україні результати відрізнялися б не дуже суттєво.
- 70,8 інтернет-користувачів читають блоги;
- 27,7% опитаних відповіли „веду блог”;
- 71,1% завели собі профілі в соціальних мережах (у липні 2007-го було 41,7%);
- 52,5% викладають фотографії;
- 25,6% завантажують відео (і 67,9% його дивляться);
- 57,9% завантажують подкасти (у липні 2007-го року було 12,6%);
- 56,6% підписані на RSS-потоки.
P. S.: mr.petruccio запросив взяти участь у флешмобі під назвою “Мої перші гроші”. Флешмоб, потрібно сказати, уже доволі давній. Час від часу натрапляю на результати його “діяльності” у різних куточка ру- та уанету. Але оскільки я належу до тих людей, які глибоко переконані: для розвитку блогосфери брати участь у флешмобах просто необхідно – то й питань жодних не виникає.
Отже, свої перші гроші я заробив ще класі у восьмому (можливо, сьомому), коли зайняв призове місце на Чернівецькому конкурсі поезії (раптом хто не знав – так, я дійсно писав вірші і навіть публікувався у збірниках поезії та прози). Це було щось там 25 чи 30 гривень. На той час (97 – 98 рік) – гроші просто велетенські.
Запрошую взяти участь всіх небайдужих, а особливо: панів Миколу, Сергія та Олександра. А якщо вам ці імена нічого не говорять, то мались на увазі, звісно ж, Безлімітчик, Hellveen, а також Masterpiecer.
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Loading ...