Сьогодні останній день липня. А отже, як і обіцялося у статті „Чого не вистачає українській блогосфері для розвитку”, сьогодні я ділюся „лінковою любов’ю” (link love) з усіма тими блогерами, які в цьому місяці привели до мене найбільше відвідувачів.
До переліку потрапили тільки блоги (якби це було не так, то перше місце зайняли б закладки, а друге – Google).
Blogoreader – 58. Дякую Сергію (Hellveen-ові), що не шкодував ставити посилання на цей блог і навіть взяв у мене інтерв’ю. Можливо, саме тому з його блога прийшло вдвічі більше відвідувачів, ніж з наступного у переліку. Зараз „Блогорідер” перебуває у „режимі літньої відпустки”. Але особисто я з нетерпінням очікую, коли настане вересень і він „прокинеться”.
Цей запис буде нетематичним. Вже вибачте мені! Важко залишатися байдужим, коли дивишся на фотографії рідного міста (нехай і покинутого більше, ніж сім років назад) постраждалого від стихії. Думаю, кожен мешканець України вже чув про лихо, яке спіткало мешканців західних областей.
Позавчора спілкувався з товаришем, який живе у Чернівцях. Він розповів, що по телебаченню показують далеко не все і далеко не так, як відбувається насправді. Нікому не потрібен зайвий галас навколо людського горя. Люди, які приїхали на відпустку до місцевих сіл, не можуть вибратися назад – дороги повністю порозмивало і затопило. А у обласному центрі починають орудувати мародери, що до всіх лих, ще й підвищує ризик захворювання небезпечними хворобами (коли люди купуватимуть продукти, які тривалий час зберігалися без холодильників)…
Один із найбільш очевидних способів створити успішний блог – це писати щось цікаве! Навряд чи хтось сперечатиметься із цим твердженням.
Але як навчитися писати цікаво? Ось в чому питання!!!
І саме тут перед нами постає неодноразово і у різних контекстах згадувана концепція підходу до блогу, як до хобі. Адже ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПИСАТИ ЦІКАВО – ПОТРІБНО САМОМУ БУТИ ЗАЦІКАВЛЕНИМ!
Після липневого київського мінікемпу про подкастинг, я вирішив взяти інтерв’ю у ведучого та одного із ключових доповідачів кемпу Анвара. Хто ще не в курсі, Анвар є автором єдиного більш-менш активного українського подкастерського порталу Podcaster.org.ua, а також веде власний блог «Клаптики». Сьогодні він люб’язно погодився розповісти про феномен подкастингу, поділитися власним баченням його перспектив в Україні та пояснити переваги цього формату, як для авторів, так і для слухачів…
З.: Розкажи трішечки про свою мережеву діяльність. Як давно ти займаєшся подкастингом та що спонукало тебе до цієї діяльності?
В.: Привіт, Ярославе! Не буду казати про те, як починав, почну одразу з головного. Podcaster.org.ua на даний момент є одним із основних моїх проектів, який був створений півтора роки тому виключно на власні кошти та на власному ентузіазмі.
Я тоді дуже сильно захопився подкастінгом після того як прочитав статтю про Василя Стрєльнікова в одному айтішному виданні. Тоді ж виникло бажання записати свій перший подкаст, але коли я шукав місце де б його можна викласти, знайшов лише один український ресурс — podcasting.com.ua, який виявився неробочим та російськомовним.
Саме тоді виникла ідея створити власний україномовний подкаст-ресурс де б могли публікуватись україномовні подкастери, який по-моєму тоді й не було. Це був час коли я тільки но перейшов на українську мову, і мені хотілося слухати українські подкасти, але доводилось слухати лише російські, та часи змінились. Читати далі інтерв`ю з Анваром…
Автор фотографії: Хоча в українських блогерів, схоже, немає жодних проблем з відпочинком (оновлення у гугл-рідері з’являються вкрай рідко), все ж я вирішив поділитися деякими думками щодо відновлення та релаксації.
Основна ідея звучить так: Якщо ви не навчитесь відпочивати – то дуже швидко постраждаєте від блогерського вигорання. А там і до повної відмови від ведення блогу зовсім недалеко. А в результаті всі зусилля, витрачені на створення блогу та його одно-дво-тримісячну підтримку виявляться марними.
Автор фотографії: На днях, неначе на підтвердження ідей, висловлених у статті „Вміння писати: Вроджений талант чи набута навичка”, у блозі Men with Pens з’явилася гостьова стаття Джоеля Фальконера (Joel Falconer) „Натхнення – найбільше виправдання письменника” (The Writer’s Biggest Excuse: Inspiration). Я не зміг відмовити собі в задоволенні перекласти цей шедевр. Сподіваюся – стаття стане у нагоді моїм читачам і допоможе поглянути на проблему створення якісного контенту під новим несподіваним кутом зору.
Що більше часу я проводжу, спілкуючись з письменниками, то частіше помічаю вплив на них вселенського і дуже потужного міфу. Саме цей міф стає останнім козирем наприкінці робочого дня копірайтера, коли замість осмисленого тексту, замовленого клієнтом, він видає видає щось на зразок: „Чорт забирай! У мене сьогодні немає натхнення. Моя муза мене покинула!” Читати далі про натхнення та роботу письменника…
Знову п’ятниця! А разом з нею – нова порція свіжих лінків у рубриці „3+2+1”
3
Приємна залежність – саме так називається стаття про популярні американські і британські серіали, яка з’явилася у останньому номері журналу „Новинар” (14-18 липня 2008-го року). І для нас вона навряд чи мала б інтерес, якби в ній не згадувалося про одну з доволі відомих в українській блогосфері авторів Яну Смакулу (LetrOdectUS). Приємно, що робота українських блогерів не залишається непоміченою. Яна багато і цікаво писала про серіали. Тепер до неї звертаються як до експерта. І це не може не тішити!
