|
|
Багатослівність – це проблема більшості блогерів. Та що далеко ходити – я й сам часто страждаю від надмірної балакучості! Іноді мені здається, що без детального і вдумливого (читай – багатослівного) пояснення, мою ідею просто ніхто не зрозуміє. Хоча насправді, у більшості випадків, для трансляції думок вистачило б вдвічі, а то й втричі менше слів, ніж використовується в середньостатистичному блозі.
Кор.. сестр.. тал!!!
Для передачі найбільш ефективного повідомлення, потрібно використовувати лише ті слова, без яких пост втратить свій зміст, без яких читач не зуміє зрозуміти того, про що ви говорите.
Цікаво, наскільки складно виробити в собі таку звичку? Думаю, вона могла б суттєво підвищити якість дописів у цьому (та інших) блогах.
Знайшов нещодавно цікаву пораду, як можна навчити себе мислити «короткими» категоріями. Для цього потрібно, їздячи у машині, завжди звертати увагу на дорожні знаки. Люди, які пишуть дорожні знаки, дуже суттєво обмежені простором. По перше у них фізично немає місця для великих шматків тексту. А по друге, якщо напис адресований водієві, який мчиться повз знак зі швидкістю 100 км/год. – то навряд чи він знайде час, щоб прочитати «роман». Доводиться обмежуватися короткою фразою.
Ось кілька промовистих прикладів:
Швидкість 50
Наступні 20 км.
Не в’їжджати
Київ 115
Житомир 25
Будь-який водій відразу здогадається, що означають ці повідомлення:
Швидкість 50
Наступні 20 км: Протягом наступних 20 кілометрів на цьому відрізку дороги обмеження швидкості складає 50 кілометрів на годину. При перевищенні швидкості ви ризикуєте отримати штраф за порушення правил дорожнього руху.
Не в’їжджати: Якщо ви продовжите рухатися у цьому напрямку – тоді порушите правила дорожнього руху. Будь-ласка, змініть напрямок.
Київ 115
Житомир 25: Від того місця, в якому ви знаходитесь на даний момент, відстань сто п’ятнадцять кілометрів до Києва та двадцять п’ять кілометрів до Житомира.
Автори дорожніх знаків вимушені вибирати лише два-три слова, які повністю, чітко і зрозуміло донесуть зміст їхнього повідомлення до водіїв. І, мусимо визнати, з цим завданням вони справляються на відмінно.
Блогери ж, включаючи мене, чомусь часто думають, що їхні «багатобукв» роблять запис більш переконливим та інформаційно насиченим. Насправді ж частенько все буває якраз навпаки. Читач, відкривши ваш блог і побачивши там «Війну і світ» (видання оновлене і доповнене), тверезо оцінюють свій час, і… закривають ваш блог!
Тому, коли наступного разу хтось скаже вам: «многабукв, ніасіліл»… – можливо варто задуматися над відмовою від зайвих слів?
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Loading ...