|
|
Іноді буває так у житті: Щось плануєш, розмірковуєш, очікуєш, а воно знаходить тебе само! Щось подібне сталося і зі мною.
Я давненько планував запровадити на «Українській блогосфері» практику гостьових постів. В англомовному Інтернеті вона давно вже довела свою ефективність. І насамперед тому, що гостьові пости є абсолютно взаємовигідним методом просування блогів. Вони вигідні як для блогера, який розміщує гостьові пости (адже він отримує унікальний, цікавий та якісний контент), так і для автора гостьових статей (адже він отримує безкоштовну рекламу, а також можливість не на словах, а на ділі довести свій письменницький талант і суттєво розширити читацьку аудиторію).
Втім, плануючи впровадити практику гостьових постів на цьому блозі, я постійно відкладав «на завтра» сам старт акції. Мене зупиняв страх, що ніхто не відгукнеться. Що нікому не буде цікаво писати хороші статті на блогосферну тематику і публікувати їх на моєму блозі.
Що ж, «якщо гора не йде до Магомета…»
Сьогодні пропоную вашій увазі перший гостьовий пост, який, так би мовити, відшукав мене сам. Нехай він не на 100% відповідає тематиці цього блогу, та все ж для мене він особливо цінний, адже це перша стаття, написана для «Української блогосфери» не мною.
А найближчим часом я проанонсую тут офіційне відкриття рубрики «гостьові пости». Там же розповім про принципи потрапляння у блог та трішки детальніше – про вигоди такого формату обміну контентом. І до речі, я з радістю писатиму гостьові пости для інших якісних і цікавих українських блогів. Так що анонсуйте, а там – подивимось.
Автор першого гостьового поста – випускник «Львівської Політехніки», студент української академії друкарства, журналіст кількох видань та учасник громадянської мережі ОПОРА Андрій Дутчак. Андрій також є автором персонального блогу «Нотатки з пекла».
А пише Андрій, як і можна було здогадатися, про орієнтованість (чи радше – антиорієнтованість) на користувача провідних українських порталів.
Приємного читання…
Usability це не «вигода», як перекладає це слово один зі популярних Інтернет-перекладачів. І навіть не мистецтво «виюзування», як трактують його деякі «просунуті» користувачі мережі. Це наука та ідеологія про те, що виступає на захист прав користувача щодо зрозумілості та доступності. І сьогодні я розповім вам про доступність та зрозумілість вітчизняного продукту в Інтернеті.
UKR.NET
Usability порталу Ukr.net нагадує шпальту газети безкоштовних оголошень. Тут є все і нічого путнього одразу. Користувачу, який вперше потрапив на стартову сторінку порталу буде важко відповісти на запитання: що ж це все таки за сайт? Чи це інформаційний ресурс потужного Інтернет-провайдера, чи це український пошуковий сервер – на жаль ні перша, ні друга теза не має підтвердження. Гасло «Це – мій інтернет» викликає більше запитань аніж відповідей. Одразу ж кидається в око зовсім недоцільна система пошуку, яка пропонує послуги і «Яндекса», і «Google», і «Рамблера», тільки от про власний пошук укрнетівці забули. При чому, як в українському секторі Інтернету, так і в себе на сайті. Отож, знайти щось путнє у всьому переліку пропонованих розділів юзеру-початківцю буде вкрай важко.
Ще гірше враження залишає дизайн початкової сторінки – автори не скупилися на кольористику та наповнення. В дизайні можна прогледіти сліди корпоративного кольору – жовтого. Проте, набір елементів у верхньому правому куті зі своїми блідо жовтими та сірими тонами псує загальне враження.
Ну і вкрай важко зрозуміти, що ж все такий цей сайт пропонує. Найпомітнішим і зрозумілим елементом початкової сторінки є «Freemail». Певно, саме тому більшість користувачів заходять на Ukr.net для створення чи користування поштовою скринькою. Про це свідчать і результати ключових слів, за якими юзери знаходять цей сайт. Але тоді навіщо наповнювати портал всім іншим «шумом»? Навіщо передруковувати новини, програму телепередач, гороскопи, якщо на них звертає увагу 5% користувачів?
I.UA
Usability порталу I.ua викликає більше захоплення, аніж його попередник. Окремих аплодисментів заслуговує рішення авторів залишити стартову сторінку по-замовчуванню українською, з можливим подальшим вибором російської чи англійської версій. Якщо до цього додати українські мотиви в дизайні – матимемо ідентифікацію справжнього українського Інтернет-порталу.
Пошуковий апарат початкової сторінки містить елемент «Пошук» без лишніх вкладень, що значно спрощує роботу з ним. Пошук можна проводити як в Україні, так і в каталозі сайту, переліку товарів, закладок і.т.д. Проте, знову незрозуміло – пошук здійснюється виключно в українському секторі Інтернету, чи зачіпає й інші зони? Введемо звичайний запит типу слова «MSN», який в усіх популярних пошукових системах виводить на адресу відомого порталу. В результаті здійсненої операції бачимо, що пошук здійснюється виключно в українському секторі.
Елементи першого рівня розташовані згідно стандартів у лівій частині стартової сторінки. На всіх інших сторінках їхня позиція змінюється на горизонтальну і вони розташовані у верхній частині. Самі ж елементи посортовані у порядку спадання за популярністю. На першому місці йде «Пошта», потім «Робота», «Каталог» і так далі. Окреме зауваження викликає наявність аж двох стартів для входу на форму реєстрації чи входу. Перша розташована у блоці «Пошта», а друга у верхньому правому куті стартової сторінки. При чому, не зважаючи на вибраний вами варіант, ви отримуєте один і той самий результат, адже з поштової скриньки можна перейти у будь-який інший розділ без додаткового заповнення вхідної форми. Так само, залогінившись на стартовій сторінці, вам не потрібно ще раз вводити свій пароль, щоб потрапити у поштову скриньку. Така, може й незначна похибка авторів, забирає у користувача лишні секунди на роздуми: куди ж все таки вводити свій логін і пароль?
META.UA
Meta.ua одразу ж вбиває наповал своїм «геніальним» рішенням розмістити рекламу над шапкою сторінки. В результаті цього логотип порталу знаходиться трохи нижче від рівня очей користувача. І щоб перейти у потрібний для користувача розділ йому доведеться як мінімум один раз прокрутити ролик миші. Кажете теж дрібниця? Але тоді який сенс заклопотаному українському користувачу накручувати лишні милі роликом миші, якщо на попередніх порталах у відповідні розділи можна перейти одним кліком. А ми пам’ятаємо, що відстань від стартової сторінки і до бажаного повинна бути мінімальною.
Meta, до речі, як і Ukr.net дивує своєю загадковістю. Окрім стилістичних HTML скобок у логотипі порталу, інших ідентифікуючих елементів знайти не вдалося. Проте Meta у плані пошуку пішла далі свої попередників і розробила полегшену версію свого сайту, яка чимось нагадує Google. Проте, авторам таки вдалося заховати її так глибоко, що користувач-новачок не з першого разу помітить таку можливість. Відповідне посилання знаходиться над логотипом. У плані пошуку, варто було б стартовою сторінкою зробити саме цю полегшену версію. А ось вже на ній розмістити посилання на розширену сторінку.
Полегшена версія також виграє у плані довершеності форми пошуку. Тут все зрозуміло: вводиш необхідні ключові слова, вибираєш розділ і вперед. А ось розширена версія сторінки підготувала сюрприз. Вводимо ключові слова, вибираємо розділ і… «Пошук в Україні»… Проводимо наш тест з ключовим словом MSN і бачимо, що таки тільки в Україні. Але ж нашому користувачу потрібен портал MSN. І що йому робити? Цікаво, що в полегшеній версії, де відсутня ця лякаючи фраза «Пошук в Україні», а є тільки кнопка «Пошук», результат один і той самий. Тобто, про таку річ як «уніфікація» розробники чули хіба що в програмі «Поле чудес».
Висновок
В цілому, в плані usability українським користувачам варто чекати кращих часів. В усіх проаналізованих випадках продукт є «сирим» і придатним тільки для вже підготовленого сегменту аудиторії. Певно, саме тому користувачі продовжують поповнювати і без того численні лави користувачів російських Рамблерів та Яндексів. До речі, варто відзначити, що більшість елементів та їх розташування українські аналоги запозичили саме у своїх російських конкурентів. На жаль, на інноваційний крок наважився хіба що I.ua, розробникам якого таки вдалось створити цікавий продукт.
І наприкінці варто відзначити критичну тенденцію орекламлення початкових сторінок в українському секторі Інтернету. І, хоча подібна тенденція спостерігається по всьому світі, врешті, кожна країна має кількох цифрових флагманів, як проводять подібні процеси вкрай обережно і не грішать такими «фокусами» як Meta.ua. В результаті цього з’являється така собі схожість між тим, що відбувається у історичних районах українських міст та на сторінках наших порталів. Гроші поступово стирають архітектурні ідентичності кожної будівлі, і гроші, в свою чергу, стирають всі архітектурні правила usability на українських сторінках Інтернету. І добре, якщо завдяки рекламі вітчизняні проекти у просторі світової павутини стають автономним джерелом непогано прибутку, проте власникам таких «джерел» не варто забувати про тих, хто є донорами їхнього заробітку. Адже може прийти час, коли джерело таки пересохне.
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Loading ...