|
|
Сьогодні практично кожен, хто знайомий із феноменом блогів, знає і про те, що найбільш розповсюдженим та популярним різновидом записів є список. Списки переслідують нас повсюди. Навіть тут, в „Українській блогосфері”, я вже неодноразово згадував про те, чому, приміром, списки можуть виявитися хорошим і дієвим інструментом залучення уваги, а також – чому використовувати списки потрібно вкрай обережно і дозовано.
Яка користь від списків?
Увагу до списків як з боку блогерів, так і читачів можна легко пояснити: вони збуджують інтерес і як наслідок – приваблюють до блога нових відвідувачів. Ну як можна знехтувати статтею: „10 гарантованих способів вдвічі підняти кількість підписників”, черговим переліком „5 найкращих плагінів для WordPress” чи списком „7 найважливіших принципів, які ви обов’язково повинні знати”???
Я не знаю жодного авторитетного блогера, який хоча б один раз у своєму житті, хоча б жартома не опублікував у своєму щоденнику статтю-список. Як писав колись у своєму блозі російський копірайтер Євген Четвергов: „Списків про те, як правильно чи неправильно вести блоги існує незліченна кількість. Вас буде нудити, але ви все-рівно прочитаєте черговий…” Чому блогери роблять це? Відповідь елементарна – тому що списки надзвичайно ефективні. Їх читають… Вони, неначе за помахом чарівної палички ваблять до вашого щоденника все нових та нових відвідувачів. Навіть коли самі відвідувачі й заперечують такий „руйнівний” вплив на свою свідомість.
Відчуваєте як від попередніх абзаців уже повіяло моєю любов’ю до переліків та списків?
Нічого подібного!
Вся справа в тім, що у цьому пості я розповідатиму зовсім не про користь списків, а радше навпаки – про „силу” тих статей, у яких висловлюється лише одна ідея! І якщо переліки дійсно здатні залучити на ваш блог достатньо широке коло нових читачів – то мета „одноідейних” статей зовсім інша – утримувати набуту аудиторію. Список приваблює, але не переконує. Натомість обширна стаття, у якій наводиться і обґрунтовується лише одна ключова думка, відкриває перед автором можливості для більш глибинної аргументації.
Яка користь від «одноідейних» статей?
Для того, щоб донести до читача ключову ідею і зробити це так, щоб він став палким її прихильником – потрібно повністю сконцентрувати його увагу. Списки не здатні на таку концентрацію. Вони діють з точністю до навпаки – розпорошують увагу читача. Вони цікаві – але після них у свідомості майже не залишається вагомої інформації (спробуйте пригадати хоча б 3 із 10-ти пунктів прочитаної вчора статті, скажімо, про правила етикету).
Переконливий запис до блогу повинен містити тільки одну ключову думку і будувати аргументацію таким чином, щоб з кожним наступним абзацом ця ідея ставала все зрозумілішою та ближчою до читача.
Зациклюючись на переліках та списках, дуже багато блогерів не вміють концентруватися на основній ідеї свого запису. Як наслідок їхні пости стають або занадто складними для сприйняття (у них використовується занадто багато ідей), або ж навпаки – абсолютно порожніми.
Блогери часто скаржаться на професійну хворобу письменників – у кожну свою статтю вони намагаються вкласти занадто багато інформації. Вони починають з головної ідеї, але потім легко перескакують до іншої ідеї, потім до наступної і так відбувається до тих пір, поки стаття взагалі не втрачає свій фокус. Це називається „статтею ні про що” – хоч у ній може бути дуже багато чудових ідей, які при індивідуальному розгляді могли б виявитися справжнісінькими „перлинами”.
Тому, перш ніж братися за написання наступної статті, слід чітко вирішити, яку ціль ви ставите перед собою. Зацікавити? Залучити? Чи переконати? Утримати увагу? Якщо ви пишете для того, щоб донести до когось свою ідею – обирайте „одноідейний” запис. Пишіть про все, що думаєте – але не відходьте від основної ідеї. Це найкраща порада для тих людей, які хочуть писати переконливо. А блогерам це вміння знадобиться, як нікому іншому.
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Loading ...