Один із найбільш очевидних способів створити успішний блог – це писати щось цікаве! Навряд чи хтось сперечатиметься із цим твердженням.

Але як навчитися писати цікаво? Ось в чому питання!!!

І саме тут перед нами постає неодноразово і у різних контекстах згадувана концепція підходу до блогу, як до хобі. Адже ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПИСАТИ ЦІКАВО – ПОТРІБНО САМОМУ БУТИ ЗАЦІКАВЛЕНИМ!

Ідея стара, неначе світ. Але сьогодні я по-новому її переосмислив.

У моєму рідері вже майже 200 фідів різних блогів. В середньому на день там з’являється близько 100 записів. Не важко зрозуміти, що більшість із них відправляються у категорію «прочитаних» відразу після погляду на заголовок. Але є 10 чи 20 блогів, записи у яких я ніколи не пропускаю. Більше того, іноді, не плануючи заходити у рідер, я все-таки відкриваю його спеціально, щоб глянути, чи не з’явилися оновлення у цих блогах.

Я чесно вам признаюся – мені дуже хотілося б, щоб «Українська блогосфера» була для читачів чимось подібним. Щоб оновлень у ній чекали, кілька разів на день перевіряючи рідер (хоча якраз цього очікувати, вочевидь, не варто, оскільки мої постійні відвідувачі вже знають, що оновлення у цьому блозі з’являються один раз на день)…

Втім, питання залишається відкритим – як стати ресурсом, оновлень у якому очікують з нетерпінням?

Мушу погодитись із дослідженням, колись проведеним на блозі Problogger.net, у якому стверджувалось, що за найцікавішими щоденниками завжди стоять автори, які:

• надзвичайно зацікавлені своєю темою. Читаючи їх, ви відразу відчуваєте, що вони отримують задоволення від самого процесу написання статей. Від здатності ділитися інформацією і приносити користь читачам. Це важко пояснити – це можна тільки відчути;
• турбуються про своїх читачів. Читаючи їх, ви відчуваєте, що вони пишуть блог не заради блога, і навіть не заради себе самого (хоча, відповідно до закону діалектики, будь-які дії людини спрямовані тільки і виключно на її особисту користь), а заради читачів… Заради спілкування з ними… Заради обміну досвідом. Такі автори отримують «кайф» не лише тоді, коли хтось ділиться з ними цінною інформацією, яка раніше була для них недоступна, але й тоді, коли вони самі пояснюють комусь принципи роботи певного механізму чи діляться власними знаннями щодо теми блога.

А ще я звернув увагу, що аудиторія таких «цікавих блогів» у середньому суттєво вища, ніж всіх інших. А вести їх – набагато легше. Адже автори займаються улюбленою справою.

Так що, якщо ви відчуваєте наближення блогерського вигорання, а кожна стаття дається вам потом і кров’ю – просто згадайте, навіщо ви у свій час завели блог. Можливо, ви займаєтесь зовсім не тими речами, які приносили вам задоволення у перші дні. І пам’ятайте – життя занадто коротке, щоб витрачати його на справи, які не роблять нас щасливими.