Один із найбільш очевидних способів створити успішний блог – це писати щось цікаве! Навряд чи хтось сперечатиметься із цим твердженням.
Але як навчитися писати цікаво? Ось в чому питання!!!
І саме тут перед нами постає неодноразово і у різних контекстах згадувана концепція підходу до блогу, як до хобі. Адже ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПИСАТИ ЦІКАВО – ПОТРІБНО САМОМУ БУТИ ЗАЦІКАВЛЕНИМ!
Ідея стара, неначе світ. Але сьогодні я по-новому її переосмислив.
У моєму рідері вже майже 200 фідів різних блогів. В середньому на день там з’являється близько 100 записів. Не важко зрозуміти, що більшість із них відправляються у категорію «прочитаних» відразу після погляду на заголовок. Але є 10 чи 20 блогів, записи у яких я ніколи не пропускаю. Більше того, іноді, не плануючи заходити у рідер, я все-таки відкриваю його спеціально, щоб глянути, чи не з’явилися оновлення у цих блогах.
Я чесно вам признаюся – мені дуже хотілося б, щоб «Українська блогосфера» була для читачів чимось подібним. Щоб оновлень у ній чекали, кілька разів на день перевіряючи рідер (хоча якраз цього очікувати, вочевидь, не варто, оскільки мої постійні відвідувачі вже знають, що оновлення у цьому блозі з’являються один раз на день)…
Втім, питання залишається відкритим – як стати ресурсом, оновлень у якому очікують з нетерпінням?
Мушу погодитись із дослідженням, колись проведеним на блозі Problogger.net, у якому стверджувалось, що за найцікавішими щоденниками завжди стоять автори, які:
- надзвичайно зацікавлені своєю темою. Читаючи їх, ви відразу відчуваєте, що вони отримують задоволення від самого процесу написання статей. Від здатності ділитися інформацією і приносити користь читачам. Це важко пояснити – це можна тільки відчути;
- турбуються про своїх читачів. Читаючи їх, ви відчуваєте, що вони пишуть блог не заради блога, і навіть не заради себе самого (хоча, відповідно до закону діалектики, будь-які дії людини спрямовані тільки і виключно на її особисту користь), а заради читачів… Заради спілкування з ними… Заради обміну досвідом. Такі автори отримують «кайф» не лише тоді, коли хтось ділиться з ними цінною інформацією, яка раніше була для них недоступна, але й тоді, коли вони самі пояснюють комусь принципи роботи певного механізму чи діляться власними знаннями щодо теми блога.
А ще я звернув увагу, що аудиторія таких «цікавих блогів» у середньому суттєво вища, ніж всіх інших. А вести їх – набагато легше. Адже автори займаються улюбленою справою.
Так що, якщо ви відчуваєте наближення блогерського вигорання, а кожна стаття дається вам потом і кров’ю – просто згадайте, навіщо ви у свій час завели блог. Можливо, ви займаєтесь зовсім не тими речами, які приносили вам задоволення у перші дні. І пам’ятайте – життя занадто коротке, щоб витрачати його на справи, які не роблять нас щасливими.
Loading ...
Коментарів: 14
липня 29, 2008 @18:20
от за що люблю укр. блогосферу – так це за те, що оновлення тут дійсно з’являються регулярно між 6 та 7 вечора
липня 29, 2008 @18:48
Дякую, Яно. На вихідні, щоправда, записи тут з”являються регулярно між 5-тою та 6-тою. Але це не принципово! До речі, досягнути такої регулярності простіше простого – відкладена публікація рулить!
липня 29, 2008 @20:18
Мені трохи шкода тих блоґерів, яким пости даються “потом і кров’ю” (якщо такі звичайно є). Для мене блоґ – це задоволення і трошки праці. В такому разі блоґерство для них – це сама справжня робота. Гірше того, ВОНИ САМІ СЕБЕ (не шеф, не контракт, не щось інше) контролюють і перетворюють задоволення в “катування”, вибудовуючи захмарні плани, темпи і, як наслідок, УЯВНІ шалені прибутки в майбутньому.
Кидайте то і тіштесь життям. Є стільки всього: фотографія, екстрім-спорт, подорожі, … І не обманюйте себе тим, що без вас українська, а тим паче світова, блоґосфера щось втратить, чи, що ваші відвідувачі не переживуть ваш відхід
На ваше місце обов’язково стане хтось інший (може навіть автор цього блоґу або я 
). Тому живіть для себе, а не для уявної аудиторії, чи великого “бабла”, пишіть в своє задоволення, читайте якісний матеріал своїх колег, аналізуйте, вдосконалюйтесь і рано чи пізно вдача усміхнеться саме ВАМ.
липня 29, 2008 @21:41
Цікавий блог? Досить сумнівна категорія, як на мене. Ніхто не знає, що в певний момент цікавить читача стрічки почитача (рідера). Інша справа “правильний блог”, “блог заточений під успіх”. Це тематичний блог, це регулярний блог, це блог автора-зірки, автора-особистості. Ось такі категорії я визнаю.
липня 29, 2008 @22:38
Ігор, згоден з тобою на всі 100%. Якщо блог не приносить задоволення – то навіщо взагалі було починати?
Станіслав, “цікавий блог” – це суб”єктивна категорія. Звісна річ, що для когось він буде цікавий, а для когось – ні. Вочевидь, друга група ніколи не повернеться на цей блог. А ось писати цікаві статті – це дуже навіть об”єктивна навичка. І хоча важко досягнути постійних цікавих публікацій, все ж, на мою думку – це таки можливо. Головне, як уже було сказано у статті – щоб тема блогу була цікавою вам особисто.
липня 30, 2008 @0:04
>Якщо блог не приносить задоволення – то навіщо взагалі було починати?
Блог – це потужний маркетинговоий інструмент професіонала насамперед. Для задоволення є персональні щоденники. Наприклад у мене немає блогу, а є Журнал. Хоча часом в розмові я можу назвати його “блогом”. Але стосовно теми цього повідомлення: журнал – для задоволення. блог – це інструмент і технологія.
липня 30, 2008 @8:07
Мені імпонує така класифікація: всі особисті щоденники, корпоративні блоги, тематичні і професійні щоденники, авторські проекти у вигляді щоденника, тощо – це блоги. Тому як персональна сторінка у ЖЖ, так і корпоративний блог компанії Google – це блоги. От тільки цілі і завдання у них відрізняються.
Що стосується задоволення – то тут я дотримуюсь думки, що будь-яке заняття повинно наближати людину до щастя. Звісно ж – це в ідеальному випадку. Але у будь-якому разі більшість людей прагнуть до максимального скорочення тих дій, які не приносять задоволення. І це абсолютно нормально. Навіть якщо вам платять за те, щоб ви вели корпоративний блог – але ця робота не приносить вам жодного задоволення – на мою думку, найкраще рішення – звільнитися. І так у всіх сферах життя.
липня 30, 2008 @13:54
За що я люблю “типу професіоналів”, так за те, що вони ладні горло перегризти за виключне право називатися “блогерами” всупереч “усяким там приватним щоденникам”.
Кумедні такі… 
липня 30, 2008 @14:21
> “Блог – це потужний маркетинговоий інструмент професіонала насамперед. Для задоволення є персональні щоденники … ” чи далі “… журнал – для задоволення. блог – це інструмент і технологія”.
Все ніби й так, але щось … На мою скромну думку, межа між блоґом, персональною сторінкою чи щоденником дуже розмита. Сьогодні автор дотримується всіх канонів бізнесу і поводить себе, як професіонал, завтра написам пару слів від душі, не маючи на увазі ніяких маркетингових “штучок”. І що це вже не блог, а щоденник.
Так, розумію, можна дати їх означення і казати: “це блог, це тоже блоґ, це вже щоденник, …”. Але то зайве.
The Lex сказав: ” … вони ладні горло перегризти за виключне право називатися “блогерами””
Мова йде лише про трохи відмінне розуміння термінів. Тай слово “блоґер” в Україні поки не звучить аж настільки гордо, щоб через це перейматись.
Все вже не так серйозно
липня 30, 2008 @19:40
>Сьогодні автор дотримується всіх канонів бізнесу і поводить себе, як професіонал, завтра написам пару слів від душі, не маючи на увазі ніяких маркетингових “штучок”. І що це вже не блог, а щоденник.
Cкажу, що більшість американських, канадійських блогерів не довзволяють собі такого непрофесіоналізму. На а в Україні, це очевидно хоча б з цього топіку, блог це для задоволення… Тому і маємо такі результати в блогосфері, яка не практично не має блогів. Цей сайт jarofedа є можливо виключенням.
липня 30, 2008 @19:50
“Cкажу, що більшість американських, канадійських блогерів не довзволяють собі такого непрофесіоналізму.”
Ну, якщо більшість блогерів собі не цього дозволяють, то що нам проти більшості перти. Дякую, що просвітили, п. Станіслав, як ведуть блоґи професіонали.
серпня 11, 2008 @11:51
Головне мислити як блогер і все буде файно )))
Пінгбеки & Трекбеки
Додати коментар