Нещодавно зробив дуже несподіване для себе відкриття – найпопулярніші блогери майже не читають RSS! Звісно, як і у кожному правилі, тут є свої винятки. Але візьміть блог фактично будь-якого відомого та популярного автора і ви майже напевне знайдете серед його постів один, в якому говоритиметься приблизно таке: «Сьогодні відписався від половини RSS-стрічок, оскільки помітив, що витрачаю на читання інших блогів занадто багато часу»…
Будьмо відверті самі із собою – якщо ми активно підписуємося на оновлення у різних блогах – то в кінцевому рахунку наш рідер переповнюється значною кількістю середнячкових і навіть відверто слабких блогів. Навіть не відомо, чому ми продовжуємо їх читати. Можливо тому, що їсти вони не просять – оновлюються собі потихеньку (а може й взагалі не оновлюються) – і на тому спасибі.
Зі мною та іншими авторами, які час від часу проводять огляди блогів, все зрозуміло. Необхідність підписуватися на RSS-стрічки деяких блогів викликана, так би мовити, професійним інтересом. Але ж навіщо тримати десятки та сотні блогів сумнівної якості, які зазвичай все-рівно не несуть майже жодної користі, авторам, які не пишуть про блогосферу?
Знаєте, що об’єднує більшість блогів з красивими дизайнами, привабливими темами оформлення і можливо – навіть успішною SEO-стратегією, але попри це – з нудними, висмоктаними з пальця матеріалами та безликими авторами?..
Відповідь проста!
Замість конкретних дій, які б сприяли розвитку їхнього ресурсу, майже весь свій час та енергію такі автори витрачають на «поглинання» кілобайтів інформації з інших блогів. Замість написання цікавих статей вони читають поради з блогінгу, а замість того, щоб зайнятися собою – вони читають про лафхак, особистісне зростання та саморозвиток. Але найгірше те, що 90% з тієї інформації, яку вони поглинають за якістю анітрохи не краща з те, що вони самі продукують. Такий собі кругообіг посередньості в природі… Чи іншими словами – навіть якщо вони викинуть 90% блогів зі свого рідера (а залишать тільки 10% найкращих) – вони нічого не втратять, а навпаки – виграють. Адже зосередяться на найціннішій та найкориснішій інформації, яка є по-справжньому винятковою.
До чого це я?
А-а-а! Точно!
Коли півдня витрачається на дослідження RSS-фідів різних (цікавих і не дуже) блогів у людини (принаймні у мене – так точно) зазвичай складається враження, що вона робить щось корисне. І закономірно через дві-три години такого часопроводження настає втома. Хочеться відволіктися, пообідати, прогулятися, а чи й взагалі піти кудись із друзями…
Але насправді – нічого продуктивного, корисного для розвитку конкретних проектів зроблено не було! Тобто час було потрачено намарне (або майже намарне).
Здоровий глузд підказує, що успішні проекти створюються не так! Такі проекти – це наслідок зосередженого внеску саме в їх розвиток (зверніть увагу – вже коли ви пишете осмислений коментар із посиланням на ваш блог – то робите для його розвитку куди більше, ніж коли читаєте чергову банальну статтю про те, як створити мережу сателітів).
Я не закликаю негайно відписуватися від всіх RSS-фідів у вашому рідері! Але принаймні подумайте про те, наскільки ефективно ви витрачаєте свої найцінніші ресурси – час та енергію (перший з яких, до речі, неможливо збільшити чи накопичити).
Loading ...
Коментарів: 24
серпня 19, 2008 @18:26
Частково ти правий,але от іноді цей же рідер може дати поштовх жо розвитку після вигорання.. Та й підписуватися на всі блоги підряд тебе ніхто не заставляє..
серпня 19, 2008 @19:42
Абсолютно підтримую автора, у моєму рідері теж дуже багато стрічок, що зумовлене професійною необхідністю) слідкувати за великими масивами інформації)) Можна виділити три основні групи: екологічні сайти, інтернет та блоги, новинні та культурні проекти. Загалом їх близько сотні, на щастя сайтів цікавих досить багато, тому з”являються й нові фіди в рідері Однак, я вирішив тримати їх в межах сотні, тому коли число перевалює за 100 проводжу таку собі чистку)
серпня 19, 2008 @20:52
Чудові думки.
Я штучно стримую зростання підписок, тримаю в гугл-рідері першочергові, в нетвібс – другорядні. до першочергових належить всього 20-30 фідів. цим я не витрачаю час на їх прочитання.
серпня 19, 2008 @20:59
G3D, згоден, підписуватися ніхто не заставляє. Та попри це іноді зауважую за собою, що на вулиці вже давно за північ, а я сиджу і читаю свій рідер!
Kolia, я штучно не обмежую. Але намагаюсь постійно стежити за якістю матеріалів, які читаю. І не без того – іноді чищу рідер.
hellveen, в мене також два рідери. Щоправда один відведено під робочі проекти, а інший – блогові. І хоча формального поділу на першочергові/другорядні блоги у мене немає, все ж частенько за собою помічаю, що неформально оновлень у одних блогах я чекаю більше, ніж в інших. Думаю, у всіх так.
серпня 19, 2008 @21:22
є ще такая штука – (AideRSS), яка дозволяє фільтрувати пости за популярністю.
крім того, є альфа версія рідеру , який також формує фіди для перегляду на основі популярності записів, а розробляэ його наш співвітчизник.
серпня 20, 2008 @8:08
Можу лише про себе сказати. чиаю просто аби читати. Інколи є щось цікаве, котре переймаю. але загалом це не впливає на ведення блогу. Тай тої тематики, що цікавить мене я в блогах не знаходжу, хіба в гуглі можна знайти за пошуком. А коли вже нічого не знаходиться і нічого не видумано тоді зявляються просто щоденникові записи.
серпня 20, 2008 @12:10
Кілька хвилин тому переді мною стояла дилема: писати чи читати. На видному місці світилася іконка з цифрою і я вирішив читати. Тепер буду вручну завантажувати фіди. Але буває я, навіть, до рідера на дохожу.
серпня 20, 2008 @12:16
chugylo, вітаю з відкриттям блога!
Саме так, через коментарі, і дізнаюся, що з”являються нові україномовні проекти…
серпня 20, 2008 @13:00
У читанні інших блогів дійсно слід себе обмежувати. А тим більше, скажімо, в моїй “ніші” необхідно читати багато “неблогів”
) .
Так що нічого дивного, Ярославе, що Ваш пост мене зачепив і видався вельми своєчасним.
серпня 20, 2008 @14:01
Кумедно. У тому ж самому ключі дам не свою пораду: перед тим як публікувати щось перечитай його ще раз і ще раз і ще раз, кожного разу вкорочуючи матеріал, залишаючи лише саму суть. Щоб передати саму лише суть цього поста – хіба потрібні для цього аж 470 слів у 11 абзацах? “Менше слів – більше діла” – гарно сказав! Коли плануєш втілювати?
P.S. Порада з книжки Стівена Кінга “Як писати книжки”.
серпня 20, 2008 @14:59
О-о-о! Нарешті постійні коментатори відкривають свої обличчя.
Приємно знаходити нові блоги. Хоча “Хитрого фоголя” я давненько вже запримітив, але все ніяк не асоціював його з ніком the Lex…
Що стосується: “перед тим як публікувати щось, перечитай його ще раз і ще раз і ще раз, кожного разу вкорочуючи матеріал”… Зміст “Майстра і Маргарити” також можна конспективно переказати на одній сторінці A4. Втім, чомусь читають саме роман…
цікаво, скільки людей зацікавились би цією статтею, якби вона складалася з одного абзацу. Або ще краще – з одного речення? Я правильно зрозумів хід твоєї думки???
Я за простоту! Але я НЕ за примітивізм!
серпня 20, 2008 @16:00
Ярославе, не плутай художню літературу з блоґами чи пізнавальною. В літературі важливіше форма за зміст і тому читают “Майстра і Маргариту”, а блоґи читають за конструктивні думки.
серпня 20, 2008 @16:34
Тут така штука, що ти пишеш про “недоцільність читання усього підряд бо багато води і мало змісту”. Я ж зауважую, що й для тебе самого і в читанні і в продукуванні найперша ціль – це таки “художнього типу вода”, а зміст – то вже більш на другому, а може й далі. От якщо взяти усі ті RSS і звести їх зміст “до сухої вижимки за змістом” – хіба ти не погодився би читати саме таку “стрічку-конспект” замість “повних Майстра та Маргарити”?
Доречі, стосовно закиду “до нехороших блогерів”: як раптом з’явиться потужня гарна і грунтовна стаття “про створення та підтримку мережі сателітів” – вона гарантовано матиме успіх і буде саме тим сами “справді конструктивним”.
Стосовно “нових блогів” – та є багаторічні проблеми з організацією та наскрізною навігацією контенту сайту, тому сторінку “Про себе самого” мало хто знаходить…
серпня 20, 2008 @16:34
Алекс, зрозуміла річ, що “Майстра й Маргариту” я навів лише для гіпертрофованої ілюстрації своєї думки. Навряд чи хоча б один із наявних сьогодні блогерів може претендувати на таку художню цінність, яку має цей твір.
Втім, суть, думаю, зрозуміла. Якби весь запис складався з одного речення – навряд чи хтось би над ним замислився чи прокоментував.
серпня 20, 2008 @16:44
the Lex, от щодо “сухої вижимки за змістом” – згоден. Але в моєму випадку правда й те, що мої найулюбленіші блоги – ті, які вміють писати не тільки “грунтовно і по темі”, але роблять це зі значною мірою художності. От чесно – спеціально щойно пройшовся по своєму рідері і спробував визначити кілька улюблених блогів. Жоден із них не пише виключно сухо, хоча, звісно, їхні записи завжди цікаві і корисні.
Я розумію, що можу не дотягувати до ідеалів. Але принаймні докладаю всіх зусиль.
серпня 20, 2008 @17:48
Може напишеш про свої улюблені блоги?
серпня 20, 2008 @20:09
Може якось і напишу!
серпня 21, 2008 @9:06
дякую…
відписався 8)…
серпня 21, 2008 @9:49
podarok, нарешті, хоча б одна людина зрозуміла статтю буквально і зробила хороше діло
серпня 21, 2008 @10:40
Тю! Та я вобще RSS користуватися не вмію…
серпня 21, 2008 @11:38
ага!
шукав на твоєму блозі RSS-кнопку, щоб підписатися. Так і не знайшов!
серпня 21, 2008 @14:02
Та то ще треба машинку для автоматичного строчіння RSS прикрутить, бо я якось почав, а потім ручками набридло. Доречі, позаяк RSS я знаю зсередини, з точки зору коду – то зазвичай RSS і т.п. канали прописані у твоєму HTML як
- link rel=”alternate” type=”text/xml”
- link rel=”alternate” type=”application/rss+xml”
- link rel=”alternate” type=”application/atom+xml”
… з відповідними урлами, звісно ж. І більше того: щонайменше Годзілла вміє визначати їх наявність і рапортувати про ону запалюванням помаранчевої княпочки поряд зі строкою урлу у вікні браузера – наскільки я пригадую, цього вже навчився і 7-й ІЕ. Тому з пошуком RSS проблем не має виникати взагалі – вчіть матчасть, як то кажуть.
серпня 21, 2008 @14:12
ага. а ще в гугл.рідері можна просто набрати назву блогу чи його урл і буде тобі щастя! Та все ж зручніше (особливо для людей, які тільки-но починають розбиратися з RSS-підпискою), коли на блозі є характерна помаранчева іконка
Підписався таки
серпня 21, 2008 @14:28
це вміють робити всі нормальні браузери) я тільки цими кнопками зазвичай й користуюсь)
більше того є сервіси, за допомогою яких можна зробити ррс стрічку й додати собі в рідер для сайта, який не має рсс. От так от, магія)
Додати коментар