|
|
Спонсор поста: Как быстро продать квартиру в Москве.
Ні для кого не секрет, що світова блогосфера переповнена щоденниками, які пропонують легкий заробіток в інтернеті. Їх настільки багато, що від них скоро почне паморочитися у голові! За кількістю, конкуренцію монетизаційним блогам можуть скласти хіба „жовті” (попсові) ресурси, а також сайти „для дорослих”.
Таке різноманіття щоденників про те, як заробити гроші в мережі, сприяє формуванню серед новачків хибного відчуття, начебто отримувати прибуток в інтернеті надзвичайно просто. Начитавшись порад про те, як монетизувати свій блог, і вже майже відчувши брязкіт жаданих монет у гаманці – вони кидаються створювати власні сайти, мережі блогів, цілі павутини сателітів… для того щоб на власному досвіді пересвідчитись, що кнопки „бабло” тут немає!
І в цьому особисто я вбачаю якусь вищу справедливість. Так і повинно бути! Немає нічого поганого в тому, що кожного дня з’являється ще кілька сотень блогів про монетизацію. І немає нічого дивного в тому, що кожного дня гине рівно така ж або трішечки менша їх кількість.
Як і у будь-якій сфері, поріг входження в яку є майже нульовим, успішність проектів тут ґрунтується насамперед на мотивації учасників. Адже кожен (іноді – безкоштовно, іноді – з мінімальними інвестиціями) може завести власний блог. Але далеко не кожен зможе привести на свій ресурс першу тисячу відвідувачів, не кажучи вже про чотиризначні числа лояльних читачів.
Тому, як на мене, не варто аж надто перейматися тими людьми, які приходять у блогосферу виключно заради прибутку. Існує простий і дієвий, а головне – логічний фактор, який стане причиною їхнього провалу. А якщо вони таки зуміють досягнути успіху – значить мотивацією до створення блога було далеко не тільки бажання „заробити грошенят”.
Чому ж „чисті монетизатори” гинуть?
Хочете – вірте, а хочете – ні, але з тієї ж причини, через яку гине взимку колорадський жук, а перелітні птахи рушають на південь. Їм просто немає чого „їсти”. Не в буквальному сенсі, звісно ж! Мається на увазі їхня мотивація.
Якщо мотивація „монетизатора” крутиться тільки навколо грошей – то він просто „не доживе” до того моменту, коли блог почне приносити прибуток. Адже, зважаючи на сучасний стан справ, якщо створювати щоденник з нуля і не підкріплювати його потужною мережею раніше створених проектів, він почне приносити перші гроші аж ніяк не раніше, ніж через 4-6 місяців після створення. Не кажучи вже про вихід на більш-менш солідні суми, яких при наполегливій праці можна досягнути лише через рік-півтора після старту.
Уявляєте собі людину, яка ненавидить писати статті, не розуміється на веб-технологіях, не має жодного бажання навчатися (не кажучи вже про необхідність витрачати свій кровний вільний час на оптимізацію та маркетинг новонародженого блога) – і попри це, стиснувши зуби, протягом 4-ох місяців (це в найкращому випадку) сидить за комп’ютером, для того, щоб заробити свою першу гривню?
Я не уявляю!
Для того, щоб займатися блогінгом та ще й постійно зростати – потрібно любити цю справу. Потрібно любити відчуття креативності, коли вдалі ідеї перетворюються на виняткові тексти, буквально „злітаючи” з кінчиків ваших пальців. Потрібно любити обрану тему і розмірковувати над ідеями наступних публікацій щонайменше 50% часу (коли йдете на роботу, коли повертаєтесь, коли їдете в маршрутці, тощо). Потрібно ловити кайф від розвитку та просування. Любити інтернет-технології та бути готовими, неначе губка, вбирати все нові, нові та нові знання.
Коли вночі останні вікна гаснуть напроти мого будинку і глянувши на годинник, я розумію, що вже настало „завтра” – я постаю перед справжньою дилемою: вкластися спати, чи все таки написати ще щось цікавеньке до блогу (почитати улюблені RSS-стрічки, покоментувати друзів, запостити найцікавіші статті у соціальні закладки, тощо)… Це неможливо, якщо не „ловити кайф” від самого процесу!
Тому не нарікаймо на монетизаторів! Якщо їхня мета – лише гроші, то вони дуже швидко зникнуть з блогосфери. Якщо ж їм вдасться досягнути цілі – значить їм подобається їхня справа! As simple as that!
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Loading ...