|
|
За підтримки: Срочный ремонт ноутбуков, ремонт мониторов в сервисном центре “Стаханов”
Якщо поставити перед собою ціль досягнути щоденної публікації записів у блозі – з часом писати ставатиме все легше та легше. Я вже неодноразово звертався до цієї теми у різних статтях «Української блогосфери». Втім, була одна річ, яка постійно перешкоджала досягненню максимальної ефективності – бажання відволіктися від основної роботи і зайнятися чимось іншим.
Можливо, мої читачі також відчували щось подібне?
Ви сідаєте за комп’ютер, пишете кілька речень – але через секунду приходить несподіваний електоронний лист. Ви відповідаєте. Потім заходите в аську, глянути, чи немає там когось із друзів. Відкриваєте Google Reader… і понеслося.
Можна відшукати безліч способів впоратися з цими відволікаючими факторами. Наприклад: пообіцяти собі, що під час написання статей, ви ніколи-ніколи не будете займатися чимось іншим (серфінгом, спілкуванням у чаті, тощо). Втім, хто хоч раз пробував впровадити подібну з дозволу сказати «стратегію», чудово знає, що у більшості випадків вона не діє. Бо, здавалося б, скільки часу потрібно, щоб ще раз перевірити сатитстику свого блога? Або відповісти товаришеві у чаті… Або заглянути у рідер… Та насправді всі ми знаємо, до чого це призводить.
Як наслідок, після тривалої «письмової сесії» ваш «витвір» скидається на такого-собі їжачка. Ви потратили безліч часу – але не досягнули очікуваного результату. А все, що було потрібно – це навчитися уникати відволікаючих факторів та повністю зосередитись на роботі.
Хочу поділитися власним досвідом з вирішення проблеми відволікаючих факторів.
По-перше, місце, в якому ви працюєте, повинно бути максимально тихим. Дуже важко зосередитися, якщо поруч працює телевізор, хтось голиться електробритвою в коридорі, у сусідній кімнаті голосно розмовляють ваші друзі (чи родичі), а хтось зі знайомих постійно звертається до вас, тим самим повністю унеможливлюючи будь-яку концентрацію.
Я б навіть сказав, що ось цей останній фактор – бажання когось звернути на себе вашу увагу – якраз і є найбільш негативним! А саме це зазвичай відбувається, якщо ви намагаєтесь працювати вдома. Поруч у більшості випадків хтось є. Далеко не кожен український блогер має достатньо грошей, щоб купити для своєї сім’ї багатокімнатну квартиру, в якій виділити для себе окремий офіс із замком і зачинятись там на час роботи. Та й навряд чи це допомогло б.
Чи не тому останнім часом все більшої та більшої популярност набуває тенденція коворкінгу (це коли разом з колегами блогерами, авторами, програмістами, фрилансерами і т. п. – ви знімаєте один спільний офіс, в якому панує робоча атмосфера, а значить можна не хвилюватися, що вас відволікатимуть).
Що стосується особисто мене – офіс знімати ще зарано. Прибутки з блога не дозволять покрити витрати. А отже доводиться знаходити способи працювати вдома. На щастя дружина мене розуміє і підтримує, намагаючись не відволікати і тим самим створюючи максимально сприятливу атмосферу.
По-друге, під час роботи намагайтесь досягнути максимальної зручності та комфорту. Думаю, зайве говорити, що робоче місце повинно бути зручним. Навряд чи щось замінить вам хороше комп’ютерне крісло, широкоекранний монітор та спеціальну клавіатуру (повірте, клавіатура за 5 доларів – не найзручніший пристрій для блогера, якому доводиться часто набирати тексти).
Можливо, ви відчуватимете себе набагато комфортніше, якщо поряд завжди знаходитиметься горнятко запашної кави чи хоча б склянка свіжої прохолодної води. Принаймні я люблю потішити себе ковтком смачного напою після чергового вдалого (ну принаймні, так мені здається в той момент) абзацу.
І нарешті – найважливіше: позбавтесь будь-яких електронних джерел, які можуть вас відволікати!
Так!
Я звісно ж про Інтернет.
Як вже було сказано вище – дуже важко писати цікаві й насичені статті, якщо ви постійно перемикаєтесь між вікном Word-а, ICQ, браузером та клієнтом електронної пошти…
Для себе цю проблему я вирішив радикально – придбав пристрій, не підключений до інтернету. До речі, зробив це тільки вчора! Так що можете мене привітати. Цей текст я пишу, знаходячись повністю у офлайні – на новесенькому ноутбуці! Раніше, до речі, ніколи не користувався ноутбуками – віддавав переваги десктопам. Тепер смакую переваги нового девасу! Відчуття – просто виняткові!
До речі, якщо комусь цікаво – після доволі тривалих пошуків я зупинився на доволі таки бюджетній і в той же час достатньо потужній моделі Hewlett-Packard (HP) Compaq 530 з двоядерним процесором, 1 Гб оперативки, 120 Гб вінчестером і, що має неабияке значення для блогера – повнорозмірною клавіатурою. Поклав кілька годин на встановлення Windows та основних програм, без яких ніяк не обійтися (ноутбук йде з безкоштовною версією Free DOS, що робить його суттєво дешевшим за моделі, в які по дефолту входить Windows XP, або, не дай Боже, Windows Vista).
Процес встановлення операційної системи пройшов так швидко та безболісно не в останню чергу і завдяки моєму доброму товаришеві-програмістові, який допоміг уникнути основних пасток. Саме тому «Вінда» поставилася з першого разу.
Так що тепер маю ось таку «цяцьку»…
І ніякого Інтернету.
Можна писати напівлежачи на ліжку, чим зараз і займаюся.
Сподіваюся – це стане в нагоді для досягнення «нірвани» та дозволить уникнути відволікаючих факторів.
А як концентруєтесь ви?
P.S.: Мало не забув! Щиро вітаю всіх, хто також вважає цей день своїм святом, з Днем Незалежності.
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Loading ...