Автор фотографії: *Your Guide Спонсор поста: Различная детская мебель подростковая, заказ кухни недорого.

Люди, які вважають себе експертами з питань заробітку в мережі (але насправді такими не є) однією із найдієвіших стратегій генерування стабільного грошового потоку називають створення так званої «мережі сателітів». До речі, якщо кому цікаво, до топ-100 блогів за версією Яндекса (ЯППБ) входять переважно щоденники, власники яких мають не більше 2 інших проектів. Тобто, принаймні за цим критерієм, на вершину підймаються не ті, хто має безліч блогів, а ті, які можуть достатню кількість часу віддати своєму основному проектові. Вони ж, підозрюю, здатні досягнути найвищого прибутку в мережі.

Признаюся, в моєму житті також був момент, коли я серйозно задумувався над створенням мережі сателітів для просування основного проекту (тобто «Української блогосфери»). На щастя, після доволі тривалих роздумів, я дійшов висновку, що час, зекономлений на «створенні сателітів» і відданий безпосередньо основному проектові принесе останньому набагато більше користі. Крім того, навіщо витрачати час та енергію на те, що по-суті, не приноситиме жодної користі ключовій аудиторії?

Саме так я прийшов до розуміння, що займатимусь виключно «живими» (тобто створеними для людей) білими проектами. По-перше, з такими сайтами працювати цікавіше, а по-друге, вони мають куди більший потенціал, ніж навіть найкращі сплогосателіти, по вінця напхані хай навіть найдосконалішим рерайтинговим контентом. Ви уявляєте, наскільки нудно займатись такою, з дозволу сказати, роботою?

Не думаю, що час, який витрачається автором на наповнення «якісного» сплога відбірним перекладним або ж переписаним контентом (ми свідомо оминаємо автосплоги, тому що на даному етапі досягнути якості в цій сфері майже нереально) виявиться набагато меншим, ніж час, який витрачав би той самий блогер на ведення якісного авторського щоденника.

Але ж ні, складається враження, що іноді блогерам просто шкода зайвий раз «навантажити» свої мізки для того, щоб видати на гора, унікальний матеріал (не тільки з точки зору пошукових механізмів, але й з точки зору, ідей, викладених у ньому).

Сплоги розмножуються. Клонуються. Захоплюють все більшу та більшу частину інтернет-простору…

Як на мене – існує дві основні відмінності, які відрізняють якісний авторський блог від сплога:

1. Жива мова, прагнення бути ближчим до читача (це буває важко пояснити, але у тексті, написаному автором, завжди присутня часточка його індивідуальності). Чи не тому читачеві так легко відрізнити нехай і якісний перекладний текст від авторської статті?
2. Відсутність у автора прагнення здатися більш компетентним, ніж він є насправді. Реальний автор, на яку б тему він не писав, ніколи не боїться показати, що він також лише людина і може чогось не знати. Особисто я неодноразово натрапляв на поради від гуру блогінгу про те, що взявшись за певну нішу, потрібно насамперед показати себе професіоналом. Мушу не погодитись. На мою думку перше, що потрібно зробити – це довести своїм відвідувачам, читачам та потенційним клієнтам – що ви щиро цікавитесь обраною темою і готові багато працювати заради подальшого розвитку.

Звісно, не можна перегинати палицю, і, створюючи блог, скажімо, про особливості функціонування європейських фінансових ринків, розпочинати його записом про те, що насправді ви нічого не розумієте у фінансах, але сподіваєтесь, що разом із читачами, розберетесь. Втім, якщо ви відразу візьмете на себе роль професіонала-експерта, яким насправді не є, аудиторія доволі швидко вас розкусить і або виставить вас у невигідному світлі перед іншими потенційними клієнтами, або ж просто покине ваш блог, щоб ніколи більше не повернутися.

Коротше не перетворюйте свій блог на колекцію чужих ідей і не намагайтесь «закритися» від людей, які є основним мірилом вашого успіху. Будьте собою. Не соромтеся виробляти власний стиль. І не бійтеся, що ви чогось не знаєте. Адже жодна людина у цілому світі не може похвалитися абсолютною компетентністю.

Тут, до речі, є ще одна хитрість: ви можете звернутися за порадою до своїх читачів. Всі ми любимо відчувати свою корисність. Неймовірно, але факт: лояльного читача можна здобути не тільки допомігши йому вирішити певну проблему, але й попросивши у нього про допомогу.

А ще – у блога є душа! У сплога – її немає. Можливо, саме тому корисність останніх є дуже і дуже сумнівною.

Якщо у когось є мережа сплогів і він заробляє на ній мільйони – напишіть. Можливо я просто помиляюсь!