А у блозі можна докладно описати усі технічні подробиці створення та підтримки мережі сплогів – ну і, традиційно вже, повихвалятися заробітками. Хоча першого, зазвичай, ніхто не робить…

Погоджусь із The Lex
Блог якраз може бути позитивно наповненим журналом у вигляді звітів проробленої роботи, тобто досвід, описаний в вигляді тем блогу – це НМД досить непоганий варіант ведення тематичного блогу. І тут можна навіть блог про процес навчання вести – не скажу, що просто, але точно корисно для автора, ну і в принципі може познайомити автора з аналогічно зацікавленими читачами.

Для мене на сьогодні справді актуальною є порада “Намагайтесь дотримуватися балансу!”. Не певен на 100%, що припустився відчутного перегину на користь одного з аспектів блогінгу, але нагадування про баланс – дуже доречне.
А взагалі-то пост дійсно якийсь сумбурний… )

the Lex, згоден. І навіть більше того – чимало монетизаторів саме так і роблять. Вони пишуть про свої успіхи на монетизаторській ниві, викладають звіти по заробітках і зрідка діляться досвідом (свої найпотаємніші секрети, звісно ж, ніхто не відкриває). Але тут все зрозуміло – людина була монетизатором і вирішила писати про це блог! ОК! Все нормально!

втім, все частіше і частіше мені трапляються інші приклади. Людина вирішила вести блог. Скажімо – про квіти. Спершу вона займається дійсно блогерською діяльністю (себто багато і цікаво пише і по-трошку розкручує свій блог). Але у якийсь прекрасний момент вона також починає “клєпати” сателіти і займатися агресивною розкруткою, оптимізацією та монетизацією. Мотивація зрозуміла – заробити грошей. Але на цьому этапі від квітів уже нічого не залишається.

Це цікава штука 50-100 сплогів може знаходитись при розкрутці… тут така одна цікава річ є: Ір адрес сайтів повинен відрізнятись, отже вішати їх на різні хостінги що рівнозначно витрачати більше грошей. думаю про розкрутку за допомогою блоггів на уже наперед створених для цього сервісах.

Якщо у людини є бажання вести щоденник, для цього не обов’язково заводити інтернет-щоденник. Как-то матерно у ВАС звучит слово “монетизатор”(почему не інтернет- заробітчанин). Если процессу блоггинга уделять достаточно много времени, то это должно приносить не только моральное удовлетворение. Если вы утверждаете, что пишете для “удовольствия”, но при этом обзавелись счетчиками и зерегистрировались в каталогах, то вы лукавите. А чтобы лучше понять процесс заработка на блогах, то хотите вы того или нет, то лучше читать не Павлину, а русскоязычных блогеров.
У меня такое впечатление, что вы все студенты могилянки, и некто Максон Пуговський просто заставляет вас вести и комментировать друг друга.

DiVolk, згоден з вами – людина, яка веде блог, має повне право отримувати від нього не тільки моральну, але й матеріальну винагороду. Втім, матеріальна винагорода може бути різною. Яка користь від сплогів, з нечитабельними матеріалами (зазвичай, відсканованими старими і нікому не потрібними книгами), заточених під Сапу та інші біржі лінків? Якщо блог приносить користь людям – я тільки за те, щоб автор отримував прибуток.

Думаю, Максону була б цікавою ваша думка? Цікаво, як можна “заставити вести блог”? Розчарую вас – блоги ведуть далеко не тільки студенти Могилянки. І якщо вже на те пішло – далеко не тільки студенти!!! І повірте, ніхто нікого тут не заставляє.

А мене ішо і б’ють буває коли забуду “закоментіровать друг-друга” – да-да-да! Такі жахи творяться – просто ні на вулицю не виходь, ні в мережу.

“Монетизатор” не звучить “матєрно” – це похідна від слова “монетизація” – дослівно, “людина, яка займається монетизацією”. Питання в тому, що Jarofed відстоює людей і авторів, які спочатку пишуть сайти, а потім їх монетизують – а не навпаки. Бо коли навпаки – тут якраз і стає не тільки очевидним, а ще й конструктивно-логічним, що ні самостійним, фактично ручним, створенням сміттє-контенту, ні тим паче ручним створенням та підтримкою мережі сайтів особливого успіху не досягнеш просто по факту обмеженності власних механічних здібностей.

Річ про те, що дуже багато з цих справ зі створення та підтримки можна й справді автоматизувати – але ж виникає нестримне бажання так би мовити “автоматизувати” ще беспоредньо авторство, креатив, створення чогось свого: беспосереднє написання тексту, малювання картинок, чи навіть пошук цікавого у мережі і згуртування його для зручності читання іншим людям.

І тут на повен зріст постає головна проблема: відсутність будь-якого таланту – та ще й помножене на небажання його розвивати. От Jarofed тут трохи пише про те як треба писати – здебільшого узагальнені питання на тему самостійного розвитку навичок, тощо, але пише – ти от, шановний пан “інтернет-заробітчанин” DiVolk, хоч якимось з них скористався? Тобі хоч самому себе самого читати цікаво?

Стосовно реєстрації у рейтингах і каталогах це ти кумедно написав – як то кажут, зачотно! Ти ж в курсі що усі ці “пузомєрки” – то лише циферки, а аж ніяк не гроші – а мистецтво, назвімо цю роботу навіть так, “монетизації” – це якраз і є праця по перетворенню трафіку, рейтингу, читачів, тощо, у беспосередній прибуток.

Втім, визнаю: це я трохи захопився банальностями у якості реакції на звичний вже хохлосрач.

А Ви тут, геть усі таланти? Наскільки великим авторитетом по темі “як треба писати” є пан Jarofed? Блог для мене хоббі і за мету я собі поставив мати з цього гроші(отакий типовий хохлосрач). Якби мій блог учора не був його сусідом у рейтингу Добробота, я б оце мабуть його і вас ніколи-б і не помітив. Я подивився показники блога через Site-Auditor. Як для автономного блогу з унікальним авторським контентом показники доволі слабкі. Яким би автор не був талантом, а у каталогах хоча-б Рамблера і Апорта треба зареєструватися. Ігноруючи правила які склалися автор повчає “консервативних рекламодавців”(пост від 06/09). Це смішно. Ви думаєте, що Павліна не скуповував посилань на свої ресурси? Що оце дядько писав, писав, навчав, навчав, та-й став відомим та успішним фінансово?
А про “могілянку”, ви не повірите, тільки сьогодні зайшов в розділ “Про автора”….
Та я вгадав!!! Так і є – учні пана Максона, найвищім досягненням якого вважаю публікації у журналі Internet.UA(“Журнал-для всего оффиса”. Ржу до нестями).
P.S. Я не спорю блог хорош. Однако игнорироавть правила существующие на рынке…
Это априори, что мерседес 72-м заправлять. Далеко не уедешь.
И всё-же смешная у нас в стране “мозговая элита”. От президента, до выпускника могилянки… Парите в воздухе, но не высоко, а так, где-то на уровне пчёл.

DiVolk, не дивно, що автор (тобто я) і коментатори доволі болісно реагують на заяви на зразок “мертвої мови” чи “всі блоги з Могилянки”. Це при тому, що сам вуз просто чудовий і я дійсно там навчався (правда думав, що ви давно вже про це знаєте, раз згадали про Могилянку у першому коментарі). На агресію ви й отримуєте агресію. Нічого дивного в цьому немає.

Втім, я дотримуюсь думки, що досягнути успіху можна лише завдяки взаємовигідній співпраці, а не завдяки сваркам чи наріканням. Саме тому мені зовсім не хочеться підтримувати суперечки. Давайте будемо солідарними! Якщо ви справді вважаєте, що українській мові нічого не світить у блогосфері – це ваше право. Я дотримуюсь іншої думки і працюю заради того, щоб довести протилежне. Давайте припинимо неконструктивну дискусію.

Якщо вам є що сказати по темі статей і ви маєте бажання поділитися власною думкою – ласкаво прошу.

Нічого нового у статті немає. Все це я десь бачив… Над кожною фразою,що віділена можно сперечатись і сперечатись. Уся “фішка” у тому, що матеріал поданий українською мовою, людиною яка професійно цьому навчалась.
А про “баланс”, так він потрібен геть усюди(житті, взаємовідносинах,політиці,фінансах і т.і. ). Все це мені нагадує популярну за радянських часів книгу “О здоровой и вкусной пище”. Там майже усі рецепти містили фразу “варить до готовности” .
А, що стосується пана Пуговського, він був чи не найпершим відвідувачем мого блогу і відав мені пораду:”Не марнуй час на лайно”(тобто ведення блогу і його монетизацію). А на блоге пана Максона я прочитав таке:”Викладач Могилянської школи журналістики, який мордує студентів і журналістів, змушуючи їх заводити блоґи…”(тобто марнувати час на лайно)
Могилянка- вуз чудовий, але так склалося, що там навчаються або переможці шкільних олімпіад(ботаніки), або ті хто в змозі заплатити(мажори),бо це найдорожчий вуз. Більшість, замість освіти отримують сурогат.

Заздрість – смертний гріх.

До чого такі емоції? Хлопці, охолоньте!