Автор фотографії: Уявіть, ви сідаєте до комп’ютера, відкриваєте Word (блокнот, адмінку WordPress), і через деякий час починаєте усвідомлювати, що не маєте жодного уявлення, про що писати! Знайома ситуація?
Зверніть увагу: Останнім часом стає все більше та більше блогів, статті до яких пишуться тільки заради регулярного оновлення. І хоча в «Українській блогосфері» набереться, мабуть з десяток статей, де стверджується, що періодичність – це запорука успіху (можете почитати статті: «Як виробити звичку регулярного написання статей…», «Періодичність – ознака професійності» та «Вигорання, чи банальна лінь?»); це не відміняє того факту, що періодичність заради періодичності (супроводжувана «висмоктуванням із пальця» тем для насупних постів) – лише шкодить вашому блогові, загальмовуючи його розвиток та ставлячи під сумнів майбутню популярність.
Автори, які стали на цей хиткий місток, на жаль, не приділяють належної уваги інформативності та корисності своїх статей, не кажучи вже про потенційний інтерес для читача. Дуже багато блогерів (в тому числі й українських) страждає «академічним стилем», пишучи для кого завгодно, але тільки не для користувачів Інтернету. Перечитайте свої останні пости! Можливо, йдеться саме про вас!
Що ж спонукає блогерів так чинити?
Попри усталену думку, а можливо, навіть всупереч традиційній логіці – написати «реферат» набагато простіше, ніж поділитися зі своїм читачем власними думками (особливо, за повної відсутності останніх). Часу на беззмістовний (часто – безглуздий) пост витрачається менше, ніж на якісну (нехай і коротку) статтю. Розумові зусилля також майже не потрібні. Варто лише знайти якусь новину в Інтернеті і переписати її «своїми словами». Втім, як і варто було очікувати – віддача від такої діяльності лежить в рамках нуля.
Якщо спробувати візуалізувати цю думку, то віддача від якісного поста, на який ми витрачаємо, скажімо, 1 годину – буде лежати в межах 100%. А віддача від нікому не потрібного рерайта, на який ми витратимо 30 хвилин, у кращому разі досягне 5%, а в гіршому – тільки зашкодить вашому блогові (це у випадку, якщо раніше ви писали якісні статті і вже встигли зібрати навколо свого проекту якісну аудиторію). Не потрібно бути експертом, щоб помітити, що при скороченні часу, витраченого на письмо вдвічі, продуктивність падає щонайменше у 20 разів. Звісно, числа, наведені тут, є умовними. Але насправді все так і відбувається.
Не вірите?
Тоді протестуйте на собі: Чи стали б ви читати неякісний, нецікавий і абсолютно некорисний для вас рерайт? Чи підписались би на оновлення блогу, який складався виключно із таких, з дозволу сказати «статей»? А якщо ви не стали б витрачати час на такий блог, то чому думаєте, що хтось інший став би?
Ось ми й приходимо до основної думки цієї статті:
Контент обов’язково повинен бути якісним, а не написаним тільки задля збереження регулярності публікацій на блозі!
Та чи означає це, що варто менш часто публікувати статті на блозі?
Здавалося б – це найбільш логічна відповідь. І особисто мені вже траплялося багато блогерів та їх статей, в яких стверджувалося, що краще писати менше, але краще. І взагалі – регулярне оновлення нервує читачів. А якщо задуматися – одна публікація в рік – це саме те, що вам потрібно!
Не турбуйтеся, світ не перевернувся із ніг на голову! Я все ще переконаний, що регулярна публікація статей була і залишається ключовим фактором розвитку та просування блога. Але при цьому – слід стежити, щоб якість нових матеріалів відповідала заявленому раніше рівню. Якщо цей рівень буде знижуватись – ви втратите частину своїх читачів.
Простіше кажучи, підвищити якість статей на вашому блозі можна двома способами:
- Пожертвувати частотою публікацій і розміщувати статті лише тоді, коли до вас прийде натхнення написати щось по-справжньому виняткове.
- Знаходити натхнення і писати щось виняткове відповідно до заздалегідь запланованого графіку публікацій.
Як ви вже зрозуміли – успішні блогери діють відповідно до другого способу. І якщо хтось вважає, що це неможливо – подивіться на провідні англомовні ресурси, які не знижують (і навіть підвищують) регулярність своїх публікацій протягом кількох років, а при цьому – там з’являється все більше та більше надзвичайно цікавих статей.
Що ж потрібно робити, щоб писати цікаво:
- Писати лише по суті, не марнувати час читача «водою» (для тих же потреб використовується зручне візуальне форматування тексту, коли читач може швидко отримати найголовнішу інформацію, не витрачаючи час на деталі).
- Ділитися найцікавішим і тільки тим, що по-справжньму вас турбує. Не варто писати про якісь нецікаві вам нові тенденції та гаджети тільки тому, що так роблять всі. Краще трішечки відступитися від теми, але написати саме про те, що вас найбільше цікавить у даний момент.
- Розповідати тільки про те, у що вірите ви самі. Це здається здоровим глуздом – але насправді багато блогерів готові писати статті, які здаються їм вигідними, навіть якщо самі вони не вірять в те, що пишуть.
- Якщо пишете на тему, у якій ви новачок – не намагайтесь здатися професіоналом! Пишіть щиро і від душі. Цілком можливо, що ваш аматорський текст виявиться набагато цікавішим, ніж прискіплива думка найдосвідченішого спеціаліста.
- Пишіть текст так, як би ви писали лист до найкращого друга. Якщо пояснюєте принцип дії якогось механізму, уявіть, що пояснюєте його своїй мамі.
- Вступайте у дискусію з коментаторами вашого блога. Це може наштовхнути на чудові ідеї для нових постів.
Успіхів вам!
Loading ...
Коментарів: 19
вересня 10, 2008 @21:30
я притримуюсь думки, що писати потрібно лише тоді, коли хочеться і є натхнення. Писати заради оновлень – тупо і точно нецікаво.
Якщо оновлень немає місяць – не бачу зсісту напрягатись і щосб з цього приводу фантазувати, бо “як же так… нема нічого написано”. А якщо немає про що писати?
Інша справа, якщо знайти натхнення написати про те, чому “немає про що писати” – але це може виявитись тематикою зовсім іншого блогу.
вересня 11, 2008 @7:56
ой хто б казав про академsчний стиль?:)))))))))))))))
дивись. оцей пост можна двома реченнями доступно викласи. тут багато масла масляного. хіба ні?
вересня 11, 2008 @8:17
podarok, згоден з тобою. Якщо дійсно немає про що писати – то притягувати тему за вуха не варто. Але, думаю, у більшості випадків проблема не в тому, що “немає про що писати”, а якраз в тому, що лінь. Принаймні для мене – це точно правда. І тут уже потрібно зробити вибір – або піддатися ліні і визнати, що в загальному писати вам не подобається (якщо це справді так – можливо є сенс закрити блог?) Або боротися з лінню і писати. Не дарма ж кажуть – апетит приходить під час їжі.
ELECTRIC, в моєму розумінні академічний стиль і розмір статті – різні речі. Академічна замітка не обов”язково повинна бути довгою. Але написана вона так, що читати її зможуть хіба що професори наук. Натомість, якісна стаття може бути скільки завгодно довгою, головне – щоб її хотілося читати. Мені хочеться вірити, що я ближчий до другого, ніж до першого. Хоча, звісно, ще працювати і працювати.
І якщо бути до кінця чесним – не маю жодного уявлення, як “доступно” викласти цей пост двома реченнями. Навпаки – мені здається, що я його занадто скоротив – а можна було сказати ще про багато інших важливих речей.
вересня 11, 2008 @10:01
Я згоден з ELECTIRC’ом, що стиль цієї статті академічний. Радше, навіть, повчальний.
А стосовно того, чи писати якісний контент, чи писати регулярно, то тут я схиляюсь до такого механізму: поки ти організовуєш свою аудиторію, збираєш читачів, то треба писати з акцентом на якість контенту і дбати про його якість і унікальність, а якщо вже на блозі зав’язана реклама (інваріантно від її сутності), то вартувало би працювати з акцентом на регулярність.
вересня 11, 2008 @11:16
Якщо двоє людей говорять про одне і те ж – значить, вочевидь, вони праві. Схоже, мені слід працювати над тим, щоб мої статті виглядали менш академічними. Дякую, я намагатимусь.
вересня 11, 2008 @11:22
FeedBack змусив мене ще раз замислитись над тим, Що я написав.
Просто хочу уточнити про що йдеться мені. Тема розкрита доволі добре. Просто, коли я читав, у мене виникло двоїсте відчуття, однією з частин якого було те, що тон якийсь “учительський”. Не думаю, що багато хто хоче відчувати себе “паддаваном блогів”, якщо ідентифікує себе як “джедай-блогер”. Хоч всі ми насправді “паддавани”
вересня 11, 2008 @11:27
Насправді Ви вже не перший, хто говорить, що у мене іноді проскакують наставницькі мотиви. А оскільки у більшості випадків я й сам тільки починаю вчитися і дізнаватися про якісь нові для себе речі – то не хотілося б, щоб у людей складалося про хибне враження. А за Feedback, дякую.
вересня 11, 2008 @12:46
нуууууу… Від того, що у автора академічний стиль, його мабуть і читають.
Але чи прислуховуються – це вже інша справа.
вересня 11, 2008 @19:35
Лінь – це справді величезне зло. Як з нею боротися? Насамперед, я впевнений, не можна піддаватися БАЙДУЖОСТІ. Треба хотіти писати цікаво і “живо”, вкладаючи в кожен пост часточку душі (образно кажучи).
З Ваших порад, Ярославе, мені видалася найкориснішою за номером 5. Самі надумали чи перейняли чийсь безцінний досвід?
вересня 11, 2008 @19:42
Зараз уже й не згадаю. Колись давно, можливо, звідкись запозичив. Але зараз сприймається, як своє. Принаймні, намагаюсь писати максимально зрозуміло, щоб “не вантажити” відвідувача занадто “розумними” термінами та хитрими складнопідрядними конструкціями.
вересня 12, 2008 @14:31
Але не слід забувати і про натхнення. Іноді є що сказати, а думки і слова “не йдуть” і все тут. І навпаки- безглузду і завідомо нікому не цікаву думку можна подати так, що вона перетворить в шедевр сучасної літератури, ну чи блогоратури)))
вересня 12, 2008 @14:53
Згоден. Навіть найвидатніші письменники сучасності визнають, що стиль починає відігравати більше значення, ніж зміст. Іншими словами, те, ЯК ви пишете, іноді має на читача більший вплив, ніж те, ПРО ЩО ви пишете. Взагалі – негативна тенденція. Але нікуди не подінешся. Доводиться брати до уваги!
вересня 12, 2008 @14:58
Як в свій час казали про Стівена Кінга-що бестселлером стане навіть список речей, які він віддав до хімчистки))
вересня 12, 2008 @20:58
Signarius, на мою думку, це вже зведення до абсурду.
Чи я не маю рації?
Наскільки мені відомо, існує така тенденція: найвідоміші блогери Рунету починають писати про речі, які здають у хімчистку (образно кажучи!) – і втрачають читачів.
Може, й це неправда?
вересня 13, 2008 @20:45
Про найвідоміших блогерів і білизну: це неправда.
По темі: так, це справді важко, але конче необхідно саме _не_ писати.
вересня 14, 2008 @20:38
П’ятий пунт стане у нагодi
. Дiйсно хорошi поради…
вересня 15, 2008 @13:09
2 Некрот – Напевно, правда, немає причин не вірити(я блогерів не особливо читав, ну окрім Ярофеда). Проте я ні в якому разі не хочу сказати, що писати про “білизну”- це правильно. Хоча, дехто, думаю, таки може це собі дозволити))
Пінгбеки & Трекбеки
Додати коментар