|
|
Гостьовий пост
Автор: Павло Ковтонюк, власник «Блога про управління в охороні здоров`я».
Нещодавно у відповідь на запрошення колезі написати на мій блог я отримав відповідь, яка мене не те що здивувала, образила, шокувала абощо. В мене, щоб найкраще передати це почуття, об цю відповідь “зламалася парадигма”. Мізки в голові перевернулися догори ногами, якщо ці ноги у них є. Так от, у відповідь я отримав умову, що людина напише, якщо я її зацікавлю у цьому. Зацікавлю у сенсі конкретної матеріальної вигоди.
Трішки поясню ситуацію. Я веду професійний блог про управління в охороні здоров’я. В силу нерозвиненості цієї галузі (ви колись чули про менеджерів в охороні здоров’я?) мій блог задуманий дуже відкритим – туди без перешкод може написати кожен, хто має що сказати з предмету розмови. Інакше не можна – сьогодні у менеджерів в охороні здоров’я ідей дуже мало. З тієї причини, що власне менеджерів практично зовсім немає. А справа потрібна, дуже потрібна, у чому можна пересвідчитися зайшовши до найближчого медичного закладу.
Тому я і створив блог – місце, де можна легко і відкрито висловлювати думки. Без формальних “заморочок”. Бо кожна думка дуже цінна. Я завжди думав, що блог – така штука, яка нікого ні до чого не зобов’язує. Це таке чудове місце у морі “формалізованих” видань, куди кожен може прийти і сказати усе що може, і (що головне) як може. Я думав, що якщо створю для себе і людей таку можливість у сфері свого фаху – це буде цінно для них. І тут такий сюрприз: мене просять зацікавлювати людей у такій цінності.
Результат такий – мене вже кілька днів мучить думка: “чи правильно я розумію призначення блога?”. Намагаюся уявити, як я би платив людям за публікації. Неприємна думка, скажу я вам. І ще: якщо б я платив людям за публікації, тоді я мав би заробляти гроші на цих публікаціях. А тоді це вже не був би блог. Звичайне інтернет-видання. Так я собі це уявляю. Не знаю чи правильно.
У блогосфері я нова людина. Я так мало про неї знаю. Можливо, відповідь на мої питання вже давно знайдено. Хотілося б і самому її дізнатися. Чи є добра воля, відкритість і “некомерційні” відносини з дописувачами тим, що визначає “блоговість”? Якщо ні – що тоді тягне людей у блогопростір? І конкретне питання щодо мого випадку: чи купувати мені нову керамічну свинку для відкладання грошей, щоб платити людям за їх дописи на мій блог?
Думаю, моя парадигма відремонтується тільки тоді, коли я знайду відповіді на ці питання.
Дійсно, нестандартна ситуація. Особисто я порадив би не звертати уваги на подібні випадки. Раз уже людина просить грошової винагороди за гостьовий пост – значить вона просто не розуміє, навіщо їй це потрібно. А можливо, їй просто ніколи раніше не доводилося працювати з блогами, і вона сприймає тільки традиційні гонорарні стосунки. Та й саме словосполучення «гостьовий пост» – передбачає, що автор буде гостем. Людиною, яку щиро впустять у свій дім і запропонують принести читачам нову цінність, запропонувати їм щось таке, чого вони ще не отримували на цьому ресурсі.
І, відверто кажучи, ніколи ще не стрічав гостей, які б вимагали грошової винагороди за те, що вони завітали у гості!
Хочете також написати гостьовий пост до цього блогу? Знайомтесь з правилами! Ваші гостьові пости для “Української блогосфери” надсилайте на jarofed(at)gmail.com.
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Loading ...