Коментарі до Писати – кайфово!

Від: Напиши список з 30 статтей, що заслуговують уваги до прочитання в контексті власного блогу… | my.ukrweb.info УКРВЕБ ІТ веблог | 2009-04-16 | rel | 560 | uk

Fri, 17 Apr 2009 08:19:52 +0000

[...] зрозуміти, що писати – кльово, треба просікти, що читати – теж кльово, а що як не [...]

Від: VivaNatalya

VivaNatalya — Sun, 07 Dec 2008 22:23:59 +0000

Таки кайфово! Прочитала кілька статей про те як писати і в деяких порадах бачила себе, а власне те, як зненацька приходять думки і як потім дивним чином розвиваються!

Від: WeBaRTer

WeBaRTer — Fri, 19 Sep 2008 17:26:01 +0000

Не знаю, покищо Блог не утримував, але прочитавши цю статтю зрозумів що це цікаво… Що ж, спробую… Може дійсно, писати – кайфово?

Від: jarofed

jarofed — Fri, 19 Sep 2008 11:29:01 +0000

Electric, можна сказати й так – графоманство це ще один різновид любові до письма. Але якщо орієнтуватись тільки на нього – вийде занадто однобоко. Адже сам термін “графоманство” несе негативну коннотацію (графоманство – це любов до письма тих людей, які взагалі-то писати не уміють і навряд чи хтось матиме користь з їхнього письма). Я ж говорю насамперед про позитивний бік “любові” до письма – як любові до справи, якою ти займаєшся.

Світові класики літератури, мабуть, також отримували задоволення від своєї справи. Але чи можна назвати їх графоманами?

Від: Дівчинка без кайфу

Дівчинка без кайфу — Fri, 19 Sep 2008 11:03:06 +0000

черговий “терапевтичний” пост. Читаю і думаю: вау, все ж так просто і, справді, класно…обов’язково колись стану успішним блогером

Від: The Lex

The Lex — Fri, 19 Sep 2008 08:16:41 +0000

О! Дякую ELECTRIC за згадку вірного терміну – підтримую!

Від: ELECTRIC

ELECTRIC — Thu, 18 Sep 2008 20:25:48 +0000

http:така штука описується одним словом – графоманство.
а інколи люди хочуть спробувати щось нове типу блога але кайфу їм то не дає т оі закидують справу.

Від: Некрот

Некрот — Thu, 18 Sep 2008 18:45:06 +0000

Блоги, які живуть довго і щасливо, поділяються на дві категорії: 1) блоги для себе і для читачів (відвідувачів); 2) блоги лише для себе. Автори цих блогів, хоч би до якої з цих категорій належали, ОТРИМУЮТЬ задоволення від письма.
Дітища тих горе-блогерів, які не отримують такого задоволення, належать до категорії 3) блоги лише для читачів. Такі довго не живуть.
Мій блог належить до категорії 1) – і я отримую задоволення від письма.

Від: jarofed

jarofed — Thu, 18 Sep 2008 16:56:57 +0000

the Lex, та до чого тут психологічні потреби? Все просто, як два пальці. Серед всіх тих справ, які мені доводиться виконувати регулярно, є такі, які мені приносять задоволення. А є такі – які не приносять. Написання статей належить до першої категорії. А якщо комусь писати не в кайф – тоді ведення блога – не для нього. Ось і все!

Від: The Lex

The Lex — Thu, 18 Sep 2008 15:13:27 +0000

Угу. Як правильно помітив TossPredator, “задоволення від письма” отримує дівчинка-школярка, яка веде свій приватний дівчачий щоденник і більш ніхто, окрім неї, скоріш за все ніколи його не побачить. Бо ж вона пише туди щось, чим їй просто ні з ким більше поділитися – а поділитися ж бо хочеться. І от у неї вже напевне якраз “чистий кайф від писання”.

Блогеру ж сумно від того, що навіть дещо з усього того, що він оце вже написав чи саме пише зараз, хтось там та не прочитає. Тому тут слід вже й до іншої психологічної потреби звертатися, яка до власне беспосередньо писання не має беспосереднього відношення, ага?