Автор фотографії: Блоги – один із найкращих на сьогодні способів комунікації та обміну інформацією. Згадайте, всього лише 5-7 років назад розміщення інформації в Інтернеті було виключно прерогативою обраних. Сьогодні розмістити інформацію в Інтернеті і тим самим, відкрити до неї доступ кожному, може будь-хто. Для цього навіть не потрібно купувати хостинг чи розбиратися у технічних тонкощах функціонування різних систем. Цілком вистачить бажання.
Низький поріг входження у сферу блогінгу видається мені закономірним наслідком цієї простоти. Якщо долучитися до створення того, що серед користувачів Інтернету називають феноменом Web 2.0 може кожен, то де ж він, той поріг! Боротьба йде не за можливість опублікувати інформацію – цю можливість у вас вже ніхто не відбере. Боротьба йде за увагу потенційної аудиторії, яка сьогодні поволі стає ціннішою, ніж золото.
Зрештою, заради чого всі ми ведемо блоги?
Та звісно ж заради того, щоб нас хтось читав!
Переконаний, навіть ті люди, які ведуть особисті блоги і пишуть на особисті теми, теж хочуть, щоб їхні щоденники були не обділені увагою. Адже якби вони хотіли, щоб їхні думки залишилися таємницею - то навряд чи скористалися інтернетом… Навряд чи писали б у блог…
Та на жаль, звернути увагу читачів на ваш блог частенько буває зовсім не легко. Не дарма ж колись керівник Google Ерік Шмідт (Eric Shmidt) жартома сказав, що аудиторія більшості світових блогів складається з одного читача, який по сумісництву є і його автором. Жарти жартами – але ця фраза не далека від істини.
І ось уже нікому не цікаво наскільки якісний і корисний контент ви створюєте. Набагато важливіше – скільки інших людей вважають його таким. Скільки відвідувачів регулярно читають ваш блог. Скільки прихильників прислухаються до ваших слів!
Хтось назвав цей вік ерою атенціоналізму (від англ.. attention (увага)). І мине зовсім небагато часу, перш ніж люди цілковито перестануть боротися за ресурси. Люди боротимуться за увагу.
Принаймні, саме такий висновок спадає на думку, якщо стежити за сучасним перебігом справ у цій сфері…
А ті, хто читатимуть...
Коментарів: 11
Вересень 18th, 2008 @19:15
Так, дуже гарно, коли хтось щось твоє прочитав. Але, як я зрозумів, українські блоги читають виключно ті, що й самі мають або пишуть блоги. А це зле, хоча трапляються випадкові відвідувачі, які попали через пошуковки, але в основному це не так.
Вересень 18th, 2008 @19:24
Я теж раніше так вважав: Навіщо вести блог, якщо тебе читають тільки ті, хто теж веде блог. Потім побачив дві причини, які довели мою неправоту!
1. Блоги читають не тільки ті, хто також веде блог. Моя дружина й близько не веде блог. Але читає багато блогів про кулінарію. Більшість моїх товаришів по роботі також не ведуть блоги, але читають блоги на тематику, яка їх цікавить. ТЕМАТИКА - тут ключове слово. Якщо ви ведете блог, який стосується ведення блогів (як наприклад, у моєму випадку) то чи ж варто дивуватися, що вас читають люди, які так чи інакше також пов”язані з блогосферою?
2. Якщо сучасні тенденції збережуться - тоді не за горами той час, коли блог буде у кожного. Подивіться хоча б на японців. У них вже так. На жаль, не маю офіційної статистики, але там майже кожна людина веде блог.
І зрештою, якщо рано чи пізно ви надумаєте монетизувати свій блог, то той факт, що вас читають люди, які також ведуть блоги, стане дуже вагомим аргументом для рекламодавця заплатити вам більше. Адже в такому разі вони не лише розмістять рекламу, але й теоретично, отримають шанс здобути додаткові лінки з товариських блогів. А це додатковий трафік.
Вересень 18th, 2008 @19:44
Погано, що наразі нема конкретного сайта, який б займався тим, що про кожен з блогів щось писав, якісь факти. Та й взагалі в базі даних б поділяв на тематики. Ось такий сайт, мінікарта блогосфери. Просто користувач заходить і цикає за тематикою, яка його цікавить. А займалися цією справою, оцінювати і писати про блоги - конкретні люди, а не самі блогери. Нажаль сьогодні в реєстр, мало того, що фіг тебе внесуть, та й ще сам повинен све вписати, занести, врешті тобі відемейлять і нахамлять у відповідь. Принаймні таких українських речей нема. Також б вибирали деякі вибрані статті, кращі насьогодні, просто рендом, рендом по темі. Гарний проект, але навряд чи хтось схоче таким, займатися. Тільки для українських блогів бажано, а не для всього підряд, для таких речей, як форуми і портали таких сервісів аж забагато.
Вересень 18th, 2008 @19:58
2TossPredator
8)))))
таким сортуванням займається мозок. Чи цього мало? Чи може він(мозок) не справляється?
******************************
Щодо Теми - НМД першочергово є саме факт “я пишу”, а не “мене читають”.
Чому? А добре подумай.
Вересень 18th, 2008 @20:03
Я не про то, а то, що я реально незнаю багато блогів, які б мені було цікаво почитати. А там я б знайшов щось для себе 100% б знайшов…
Вересень 18th, 2008 @20:09
toss, якщо я правильно тебе зрозумів, ти говориш про каталог. Але не ще один каталог сайтів, яких є кілька мільйонів з хвостиком - а про дійсно якісний ресурс, де містилися б найкращі блоги (а точніше - посилання на них).
Ідея дуже хороша. На жаль втілити її - зовсім не просто (підводних каменів більше, ніж достатньо). Почитай “Монетизацію блога”. Микола пише про щось подібне:
Вересень 18th, 2008 @20:55
Цікава думка - “лише інструмент боротьби за увагу”. І все одно: хтось бореться за увагу щосили, займається SEO-оптимізацією, аж метатеги й лінки загортаються :)), а хтось просто пише, сподіваючись на увагу як винагороду за талант та ретельність…
Вересень 18th, 2008 @22:42
Кумедна думка. Хто там казав про відсутність психологічної тяги до уваги?
Стосовно блогів та Web 2.0: а я питав тебе про соціальні мережі - а навіщи людям соціальні мережі? А в тебе про це написано лише буцімто соціальні мережі - це така крута штука для просування власних статей, лінків, тощо. Наразі ж блоги та Web 2.0 - це і є та сама соціальна мережа. Кожен блог зокрема і весь ЖЖ (для прикладу) взагалі. Або ж окрема спілка якоїсь окремої тематики у тому самому ЖЖ - фактично ж та сама фотогалерея на фотохостингу - це той самий блог, тільки графічний - а так так само є до кожного знімку можливість коментарів і часто оцінок - от тобі і Web 2.0.
Ціль - спілкування. Блог - просто інструмент. Ну і ідеологія, звісно. Тобто виходить “дуже зручна ідеологія мережевого спілкування у дуже зручній технічній реалізації”. “Боротьба за увагу” - та ще й згадка про монетизацію - це тут вже, звиняйте моє сільське образованіє, чуха чиїхось комплексів стирчать.
ЗИ: думка про єдиного читача і автора ж у одному лиці була висловлена ще задовго до Web 2.0 - у старі дрімучі, такі архаїчні і такі героїчні часи “домашніх сторінок”. Як на те вже пішло, то на сьогодні якщо ти вже пишеш хоч щось що взагалі можна читати і що є хоч трохи актуальним - навряд чи реальною є можливість залишитися непоміченим. Особливо якщо згадати про RSS і чудову можливість наприклад Яндексу шукати по стічках - доречі, дуже зручний інструмент, коли хочеться дізнатися думку конкретних людей про яку-небуть річ - конкретну марку авто, скажімо, то що. Можливість маленьким людям легко висловити свою думку, а іншим - легко і зручно дізнатися про це - ось, як на мою нескромну думку (і вибачайте за тавтологію) основна і справді суттєва перевага сучасного вебу який “2.0″.
Вересень 18th, 2008 @23:41
Не варто перекручувати мої слова. Між соціалками (сайтами соціальних закладок), про які я писав, і соціальними мережами (на зразок ЛінкедІна чи Фейсбука) існує чимала різниця. І якщо перші дійсно можуть бути хорошим інструментом для просування блогів чи “крутою штукою для розміщення лінків”, то другі - це інструмент розширеної комунікації, з профілями, спілкуванням за інтересами та всіма іншими їхніми перевагами, про які так люблять говорити.
Але в кінцевому рахунку - будь-які соціальні сервіси (в тому числі й блоги) - це дійсно засіб для спілкування. Для того, щоб бути поміченим, якщо хочеш.
Якщо первинним для людини є блог (так би мовити - флагманський майданчик для публікації думок), то й інші соціальні сервіси вона з великою ймовірністю використовуватиме саме для його просування (спрямовуватиме свої контакти на блог, щоб якомога більше людей його помітили і познайомились з його (тобто автора) думками). А хтось сидить у вКонтакті і у вус не дує. Це також його право.
Словом, думаю ми сходимось на тому, що головне - люди, а не майданчики.
З.І.: Інструменти також мають велике значення. Але, при всій моїй до них любові - все-таки другорядне.
Вересень 19th, 2008 @8:54
Те, що блоги читають лише блогери справедливо справді лише для “блогів про блоги”, для решти - це зовсім не так
Низький поріг входження призводить до великої кількості блогів, а серед великої кількості значно важче знайти якість)
Вересень 19th, 2008 @18:19
Дуже правильно.
Хоч, по правді ще якихось висновків чи порад чекав
Додати коментар