2TossPredator
8)))))
таким сортуванням займається мозок. Чи цього мало? Чи може він(мозок) не справляється?
******************************

Щодо Теми – НМД першочергово є саме факт “я пишу”, а не “мене читають”.
Чому? А добре подумай.

Кумедна думка. Хто там казав про відсутність психологічної тяги до уваги? 😉

Стосовно блогів та Web 2.0: а я питав тебе про соціальні мережі – а навіщи людям соціальні мережі? А в тебе про це написано лише буцімто соціальні мережі – це така крута штука для просування власних статей, лінків, тощо. Наразі ж блоги та Web 2.0 – це і є та сама соціальна мережа. Кожен блог зокрема і весь ЖЖ (для прикладу) взагалі. Або ж окрема спілка якоїсь окремої тематики у тому самому ЖЖ – фактично ж та сама фотогалерея на фотохостингу – це той самий блог, тільки графічний – а так так само є до кожного знімку можливість коментарів і часто оцінок – от тобі і Web 2.0.

Ціль – спілкування. Блог – просто інструмент. Ну і ідеологія, звісно. Тобто виходить “дуже зручна ідеологія мережевого спілкування у дуже зручній технічній реалізації”. “Боротьба за увагу” – та ще й згадка про монетизацію – це тут вже, звиняйте моє сільське образованіє, чуха чиїхось комплексів стирчать. 😉

ЗИ: думка про єдиного читача і автора ж у одному лиці була висловлена ще задовго до Web 2.0 – у старі дрімучі, такі архаїчні і такі героїчні часи “домашніх сторінок”. Як на те вже пішло, то на сьогодні якщо ти вже пишеш хоч щось що взагалі можна читати і що є хоч трохи актуальним – навряд чи реальною є можливість залишитися непоміченим. Особливо якщо згадати про RSS і чудову можливість наприклад Яндексу шукати по стічках – доречі, дуже зручний інструмент, коли хочеться дізнатися думку конкретних людей про яку-небуть річ – конкретну марку авто, скажімо, то що. Можливість маленьким людям легко висловити свою думку, а іншим – легко і зручно дізнатися про це – ось, як на мою нескромну думку (і вибачайте за тавтологію) основна і справді суттєва перевага сучасного вебу який “2.0”.

Те, що блоги читають лише блогери справедливо справді лише для “блогів про блоги”, для решти – це зовсім не так

Низький поріг входження призводить до великої кількості блогів, а серед великої кількості значно важче знайти якість)