Автор фотографії:
Низький поріг входження у сферу блогінгу видається мені закономірним наслідком цієї простоти. Якщо долучитися до створення того, що серед користувачів Інтернету називають феноменом Web 2.0 може кожен, то де ж він, той поріг! Боротьба йде не за можливість опублікувати інформацію – цю можливість у вас вже ніхто не відбере. Боротьба йде за увагу потенційної аудиторії, яка сьогодні поволі стає ціннішою, ніж золото.
Зрештою, заради чого всі ми ведемо блоги?
Та звісно ж заради того, щоб нас хтось читав!
Переконаний, навіть ті люди, які ведуть особисті блоги і пишуть на особисті теми, теж хочуть, щоб їхні щоденники були не обділені увагою. Адже якби вони хотіли, щоб їхні думки залишилися таємницею – то навряд чи скористалися інтернетом… Навряд чи писали б у блог…
Та на жаль, звернути увагу читачів на ваш блог частенько буває зовсім не легко. Не дарма ж колись керівник Google Ерік Шмідт (Eric Shmidt) жартома сказав, що аудиторія більшості світових блогів складається з одного читача, який по сумісництву є і його автором. Жарти жартами – але ця фраза не далека від істини.
І ось уже нікому не цікаво наскільки якісний і корисний контент ви створюєте. Набагато важливіше – скільки інших людей вважають його таким. Скільки відвідувачів регулярно читають ваш блог. Скільки прихильників прислухаються до ваших слів!
Хтось назвав цей вік ерою атенціоналізму (від англ.. attention (увага)). І мине зовсім небагато часу, перш ніж люди цілковито перестануть боротися за ресурси. Люди боротимуться за увагу.
Принаймні, саме такий висновок спадає на думку, якщо стежити за сучасним перебігом справ у цій сфері…
Схожі записи
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)