• http://grandse.wordpress.com GrAndSE

    Керуючись порадами для коментатора: +1 :)
    Мені здається, що на деяких сайтах та форумах перегинаю палицю, щодо своїх коментарів. Якось воно не добре виходить :(

  • http://www.blogosphere.com.ua jarofed

    саме так. Я теж із власного досвіду кажу. Іноді хочеться поділитися з автором певними своїми знахідками та думками. А перечитаєш вдруге коментар – враження таке, що хотів когось образити, хоч і в думках такого не було.

  • http://my.ukrweb.info/ podarok

    погана стаття!

  • http://www.blogosphere.com.ua jarofed

    гг… і ця людина мені говорить: “вчу-вчу, одні двійки” :)

  • http://www.fogol.net/theme/ The Lex

    Ой! Я такий увесь засоромлений! :) Ну… був би – а точніше таки був – колись. Років так мабуть з десяток тому. Хоча вже мабуть більше.

    Просто у тебе, Ярославе, схоже ще невеликий досвід спілкування у мережі. Написаного тобою “правила хорошого тону”, на превеликий жаль усіх початківців, немає і ніколи не було. Хоча й слід зауважити, що воно з’являється кожного разу з появою кожного “нового новачка”.

    Я вже тоді по пунктах розберу, хоча й коротко, питання “етикету спілкування”.

    Отже, “многа букав, ніасіліл” – як не дивно, дуже доречне зауваження до автора, позаяк дуже часто автор – ну як оце я зараз :) – геть не думає про своїх читачів і про те, що читачі прагнуть отримати якусь суть з його допису – частіше найпершим прагненням автора є “виписатися”. Якщо вже й хочеться “написати многа букав”, то на цю тему вигадали спеціальну пораду:

    ПОРАДА: подати суть і тому числі з висновками у першому абзаці статті. Людина, яка цікавиться суттю, отримає усе й одразу. І, можливо, поцікавиться і усім іншим, що буде по тексту потім. А може й ні. У цьому полягає повага автора до читача. Випестована роками. Ще навіть до інтернету і вебу.

    Друге доречне зауваження – “тєма нє раскрита”. Це дуже часто буває, коли автор “розплився мислю по дрєву” і може навіть і розкрив тему, але з-за попереднього “многа букав” вишукувати по тексту “а що ж саме мав на увазі автор своїм постом” – заняття невдячне. От як у моєму цьому коментарі. :) Тут з порадами складно, але доречною стає порада номер 1: виносити саму суть і висновки у окремий абзац і виділяти його. І ставити першим. І це не я вигадав.

    Стосовно “злих критиканів”, “ненависників”, “нєдоброжелатєлєй”, і пр. – це вже таке дуже особисте і суб’єктивне, але з боку автора. Без образ. :) Стосовно “без образ” – ну, навіть не знаю – можу вибачитися за своє особисте постійне вибачання, бо ж я чудово знаю що люди жорстоко ображаються на критику – досвід у цьому питанні маю великий, ага. :) Тому зазвичай перепрошую. Але все одно ображаються. Але я вже звик і тому не ображаюся у відповідь. :)

    Стосовно електронної пошти і коментарів. Тут і справді проблема: майже ніхто не користується електронною поштою, коли є коментарі. Коли немає коментарів – іноді користуються, але значно рідше, бо це довго і треба робити якісь окремі рухи. Часто на великих порталах є окреме поле-сервіс – “надіслати коментар автору чи повідомити про помилку” – такими сервісами таки користуються. А поштою – ми всі маємо свій рівень лінощів. :)

    Ну і “адреса коментара”. Ярославе, це ти вже точно сам вигадав! От чесно! Можеш не вірити, але “звертаються до всесвіту у коментарах” хіба що спамери і… і таки більше ніхто. Так, теоритечно коментар слід переглядати, набирати окремо, перевіряти орфографію, перечитувати, тощо – але для цього існує чудова фішка під сучасною назвою, якщо не помиляюся, “трекбеки” – тобто коментар до чужого допису у своєму блозі чи що там є. Розгорнутий, гарненько обміркований, грунтовно обгрунтований, прискіпливо вивірений, і все таке інше “наш отвєт Чємбєрлєну” (к) Про які “хороші пости” можна казати, коли віконечко для коментарів, зазвичай, таке крихітне? :) Ну і потім: коментарі на блозі – це ж, врешті-решт, не форум, де усі рівні – блог таки має _автора_ і це тягне за собою певну “викривленість у направленості коментарів” – принаймні, що стосується “коментарів першого рівня”, бо ж у “коментарах на коментарі” легко може розгорнутися своя дискусія, аж ніяк не розрахована заздалегідь на “читача блогу”, але часто навіть цікавіша за сам допис. ;) Буває і таке – і досить часто.

    З одного боку я розумію твої образи. З іншого – ну, що поробиш – я вже давно з цього виріс і час від часу забуваю, що виросли ще не всі – а дехто так і не виросте. Стосовно тебе ж – ну, особисто я маю певні сподівання що таки виростеш. ;)

    ЗИ: на тему “поганих коментарорів” у мене є чудова фраза – дуже рекомендую! “Не подобатися дурним для людини – похвально” (к) Сенека

    Ну, може я трохи плутаюся у перекладі українською…

    ЗИ2: ну а про “критику наодинці” – це ти справді вже, як то кажуть, “загнув” – без критики, з одним лише “позитивом”, будь-який проект так чи інакше застигає і перетворюється на болото – це правило також перевірене часом. “Те, що мене не вбиває, робить мене сильнішим” (к)

    Хух! Здається все! :) Сабміт!

  • http://www.fogol.net/theme/ The Lex

    О! Я висновок вигадав! :)

    “Про блогерів або хороше, або нічого” (к)

    Дарую! ;)

  • http://www.fogol.net/theme/ The Lex

    А тут ось іще геть несподівано знайшов у сусіда:

    Психологія критики
    http://teenbloog.org.ua/psyholohiya-krytyky/

    Як на мене, “тєма раскрита”. Хоча, звісно, додати ще багато чого є – з оглядом на “особливості мережевого спілкування”…

  • http://www.blogosphere.com.ua jarofed

    ого! ну нічого собі! Це мабуть найдовший коментар у цьому блозі… Чи то конкурс який розпочати? ;)

    якщо серйозно і по темі: Дивися, твій коментар доволі-таки критичний. Погодся! Але він не сприймається, як образа (ну не сприймається, і все). Чому так не можуть спілкуватися всі коментатори? Чогось не вистачає? Елементарного відчуття, що відправляючи електронний текст, ми також спілкуємося з реальними людьми, які мають власні почуття, а не з безликими роботами.

    а що стосується фрази “без образ”… Якщо вона пролунала – це як тривожний сигнал: “Далі будуть образи”. Я ж не напишу, наприклад, такий коментар:

    “Тільки без образ. Автор, у тебе чудовий пост. Все дуже детально розкладено по поличках. Дякую. Підписався на фід і з нетерпінням чекатиму наступних публікацій”

    Загалом же, ця стаття написана в першу чергу із власного досвіду. Бо я й сам, спілкуючись на інших блогах та у форумах часто переходжу через цю примарну грань етичності (а насправді – банальної поваги до автора). Щоправда, щодалі – таких випадків трапляється все менше. ;) І мені це приємно.

    До речі, на днях обов”язково опублікую переклад однієї англомовної статті (теж про критику): “Чому бізнесу не варто боятися критичних коментарів у корпоративних блогах”…

  • http://psiho.te.ua Psiho

    Мені сподобалось. Стосовно “многа букав”, то такі відгуки лунають не вперше. І лунатимуть ще і ще. Це точно. Якби автор сказав всю суть двома-трьома-чотирма реченнями, то знайшлись би інші коментатори, що сказали б: “ні, ну це не правильно… а то не так і те не те”.

    Все тому, що по-перше, двома реченями часто буває не можливо вичерпно викласти свою думку, то ж як не за одне зачепляться, то за друге. По-друге, як можна вимагати, що б людина писала тільки так, як подобаєтсья тобі? Це ж нереально! Якщо вже геть так не подобається, то може варто не читати, нерви поберегти?)) По-третє, якби вся суть викладалась у двох реченнях спочатку, а потім ще плюс до всього розписувалась далі, то толку з цього ніякого. Бо один прочитає два речення і буде коментувати ніби все прочитав, і сперечатись “до посиніння” що “все мол так і так”. Але те “так і так” часто вжде розписане у дописі нижче (див. моє ‘по-перше’) і коментар виходить “пустим”.

  • http://electric.org.ua ELECTRIC

    Слухай, тільки без образ, але пост смішний. Коли буде як правильно блогеру сходити в туалет? Направду комедія.А ще скоро можна написати як правильно дихати:))))))))))))))

  • http://electric.org.ua ELECTRIC

    п.с. щоразу нові пости стают більше нецікавими, враження, що трошки не в свою тему починаєш залазити.

  • http://www.blogosphere.com.ua jarofed

    psiho, якщо людина часто заходить на один і той самий блог протягом тривалого часу, то зрештою чомусь починає вважати, що все тут створено для неї і обертається навколо неї. Більше того, починає давати поради авторові так, наче це вона, а не він, власник блога. Неодноразово спостерігав такі ситуації у різних варіаціях. Навіть не знаю, як це можна охарактеризувати. Але оскільки тут можна спостерігати певний характер масовості, то, мабуть, це нормально.

    Тарас, без образ, ;) але який висновок я повинен був зробити з твоїх коментарів? Що ти ідеально засвоїв всі поради зі статті і поступив із точністю до навпаки? Я бачу звинувачення у “нецікавосі”, але не бачу навіть натяку на те, а що ж могло б виявитсь “цікавим” для тебе!

    Єдина порада, яку я можу дати у такому випадку – не читати те, що не цікаво. Хоча, якщо ти не хотів образити і дійсно хотів дати якусь пораду – то ти цього просто не зробив.

  • http://my.ukrweb.info/ podarok

    многабукав для коментарів…
    Варто подумати про включення таких дописів у вигляді blockquote до самої статті.

  • http://www.blogosphere.com.ua jarofed

    а в чому суттєва різниця?

  • http://my.ukrweb.info/ podarok

    ну знаєш, коментарі – це коментарі, а стаття – це стаття..
    Допишеш чийсь коментар в статтю у вигляді “Зовнішньої думки” і одразу стаття стане в новому світлі. Свого роду комбінований гостьовий пост

  • http://www.blogosphere.com.ua jarofed

    в такому разі можна навіть краще робити – писати нову статтю “по мотивах” коментарів до попередньої. ;)
    Хм… між іншим, непогана ідея!

  • http://my.ukrweb.info/ podarok

    Ти умпутуна послухай… В нього в кожному подкасті є розділ, де він відповідає на коментарі своїх читачів-слухачів…. Абсолютно нормальна практика

  • http://electric.org.ua ELECTRIC

    jarofed, пости, що були раніше були цікавими.

  • http://my.ukrweb.info/ podarok

    jarofed
    не зважай на Електрика.. В нього сьогодні особливий настрій 8))

  • http://electric.org.ua ELECTRIC

    podarok, а що злого сьогодні зробив?:)))

  • http://my.ukrweb.info/ podarok

    а де написано, що злого? 8)

  • http://electric.org.ua ELECTRIC

    а що тоді?

  • http://www.blogosphere.com.ua jarofed

    podarok, я й не переймаюся. Може справді людині було цікавіше читати “ранні” записи… :)

    Тарас, от тільки не можу зрозуміти, що зараз змінилося? Мені навпаки, здається, що статті стають цікавішими. Принаймні, намагаюсь докладати усіх зусиль, щоб так воно й було. Світ же не стоїть на місці. Я ж не можу переписувати те, що було раніше.

    Але, як говориться, “на колір і смак товариш не всяк”. Та я й не тішу себе ілюзіями, що всі статті будуть подобатися всім читачам. Так просто не буває.


Блог про інформаційні технології  

Опитування

Як давно ви читаєте "Українську блогосферу"?

  • Потрапив (-ла) сюди вперше (27%, 18 Votes)
  • Від 1 до 3 років (24%, 16 Votes)
  • Більше 3 років (з моменту створення) (19%, 13 Votes)
  • Менше 3 місяців (18%, 12 Votes)
  • Від 6 до 12 місяців (6%, 4 Votes)
  • Від 3 до 6 місяців (6%, 3 Votes)

Total Voters: 67

Loading ... Loading ...
Welcome to Jar of Games - best free flash games portal