Є у ноутбука одна така особливість: Коли час вже пізній, інтернету немає, а спати ще не хочеться – то пальці ніби самі тягнуться до клавіатури. Давно хотів написати деякі свої спостереження щодо бірж лінків. Але все ніяк руки не доходили. Можливо – якраз випала нагода.

Старші вебмайстри та сеошники (це ті, які уже не перший рік «варяться» у цій сфері, і встигли заслужити авторитет «гуру») дуже часто переконують молодших блогерів і оптимізаторів початківців, у яких власна думка ще не встигла сформуватися, що в Інтернеті існує формула для заробітку! При чому – що зробити це може кожен. Але головне – що зробити це – дуже просто. На молоду і піддатливу психіку ці переконування діють надзвичайно руйнівним чином.

Та ви й самі, мабуть, знаєте, про що йдеться.

Як мислить середньостатистичний монетизатор?

Стандартний псевдоблогерський заробітчанський підхід. Якщо один сплог (створений, звісно ж не для людей і по-вінця напханий рерайтом та сканом) може принести у сапі нехай навіть пів-долара в день (тобто п’ятнадцять доларів на місяць) – то скільки ж принесуть вам 100 таких сплогів? Адже погодьтесь 1500 доларів – гроші не малі і на дорозі не валяються. А ніяких особливих зусиль для їх заробітку, начебто, докладати й не доводиться.

Чесно признаюся – до мене й самого неодноразово приходили такі думки: «А навіщо спину гнути, намагаючись видати читачам щось цікаве і, можливо, навіть корисне? Чи не легше відсканувати букваря і протоколи десятого з’їзду ЦК компартії і запхнути все це у сапо-сплог, після чого тільки спостерігати, як змінюються числа на доларовому лічильнику?»

Для себе я ці думки раз і назавжди відкинув. І на те є вагомі причини, якими тут поділюся з вами, щоб, можливо, вберегти когось від хибного шляху та марної втрати часу.

Чому ж створення сплогів під лінкообмінники – це не та праця, про яку варто мріяти блогерові?

Вся справа в тому, що:

1. Ні про який пасивний прибуток йтися тут не може. Уявіть скільки часу займе створення сотні сплогів! Навіть якщо на один йтиме всього лише доба (це інсталяція вордпресу, пошук і налаштування теми, встановлення всіх необхідних плагінів, а потім – найскладніше – публікація, нехай і не унікального, але контенту) – то сотню ви створите не раніше, ніж за три з половиною місяці. Це якщо відмовитесь від вихідних та відпочинку і весь свій час будете тільки те й робити, що «пахати» над сплогами. Задоволення, погодьтесь, дуже сумнівне. А ще ж потрібно цю всю справу проганяти по каталогах, соціалках, постити на форумах, тощо – щоб наростити хоча б мінімальні пузомірки… А ще ж потрібно, щоб пошуковими (які давно уже навчилися відрізняти і жорстко банити відверті сплоги) включили «плоди» вашої праці до свого індексу. Коротше – кількість «якщо» занадто велика. А потім, можете бути впевнені, час від часу (але регулярно) ваші сплоги будуть знаходитись пошуковиками і вправно банитись. З чого висновок – доведеться створювати нові. Ось і замкнений цикл. Від тепер і до кінця життя, ви займатиметесь тим, що створюватимете сплоги!
2. Беручись за «розмноження» сплогів, ви по-суті відмовляєтесь від цікавої роботи (яка могла б бути, якби ви займались одним, але авторським і тематичним блогом) і свідомо віддаєте себе у «пекло» монотонної роботи. Зранку встав – ін сталював вордпрес, налаштував, підігнав дизайн, почав сканувати якісь там книжки, щоб вставити контент… Потім каталоги, соціалки, форуми… ліг спати… встав… знову все по кругу… Цікаво, чи реально, займаючись таким, не зійти з розуму?
3. Нарешті, ваша діяльність в один прекрасний момент може просто накритися. Адже по-суті, ви не створюєте нічого цінного. Ви заробляєте гроші тим, що намагаєтесь обманути систему. І якщо в один «добрий» день Яндекс навчиться розпізнавати продажні лінки і просто забанить всі ваші сплоги – ви залишитесь біля розбитого корита. Чули про диверсифікацію прибутків? Так ось – створення сотні сплогів – це не диверсифікація! Нормальна економічна система базується на принципі – ви даєте людям цінність – люди в замін дають вам гроші. Збільшити свій прибуток можна двома способами – або підвищивши «цінність», яку ви даєте людям. Або просто крадучи гроші. При чому тут не обов’язково йдеться про «крадіжку» у її традиційному значенні. Якщо ваша діяльність не приносить суспільству жодної цінності, але ви умудряєтесь отримувати за неї гроші – значить вам вдалося тимчасово «надути» систему. Але довго так тривати не може.

Сплогери нагадують мисливців із кам’яного віку

Зрештою, говорячи образними поняттями, сплогер найбільше нагадує мисливця із кам’яного віку. Кожного дня він виходить на полювання і готовий пожертвувати всім, щоб здобути собі їжу. Іноді йому вдається вполювати мамонта – і тоді сім’я протягом доволі тривалого часу буде ситою. Але він ще не знає, що тварин можна приручити і більше ніколи не залежати від прихильності долі.

Автор фотографії: Auntie P

Блогер же, який розвиває власний якісний авторський проект – це як хороший садівник. Він починає із маленького зерна. Але він готує грунт, зрихлює землю, підживлює її добривами. А коли зійде перший пагінець – він доглядає за ним, допомагаючи вирости і перетворитися на велике плодоносне дерево. Коли ж дерево почне приносити плоди – садівникові більше не доведеться голодувати.

То ким ви хочете бути, первісним мисливцем, який повністю відданий на милість долі, чи дбайливим садівником, який завжди впевнений у завтрашньому дні?

Я обрав для себе друге. І зовсім не жалкую.

Схожі записи

• Блог, який заробляє VS Блог заради заробітку
• Скільки заробляють українські блогери
• „Для душі” чи „заради грошей”?
• Чому блогінг далеко не завжди здатен стати прибутковою діяльністю?
• Два глибинні стимули до ведення блога