Давненько хотів написати про своє бачення системи партнерських програм у мережі, а зокрема – феномен реферальних лінків та ставлення до них серед учасників Інтернет-спільноти. Але останнім поштовхом до переходу ідей із астрального у матеріальний стан стала стаття Андрія Поданенка про його відчуття, коли він бачить реферальний лінк.
Отже, вернімось до витоків проблеми.
Все починається з того, що блогер реєструється у якійсь програмі, сервісі чи партнерці. Спробувавши на собі їх дію та отримавши певний досвід, він розміщує на своєму ресурсі так звані реферальні посилання – запрошення бажаючим стати його партнерами у згаданих програмах. Частина відвідувачів блога, закономірно переходить по таких посиланнях. І що вища відвідуванісь – то більша ця частка.
Втім, щоб партнерська програма почала працювати, по реферальному посиланню замало «перейти» – потрібно ще й зареєструватися у системі. І тільки після цього реципієнт (людина, яка клікнула по посиланню і зареєструвалася у системі) стає повноцінним партнером блогера. Відтепер, заробляючи (чи витрачаючи) гроші у системі, він буде допомагати заробляти тій людині, за чиїм реферальним лінком зареєструвався.
Але УВАГА! Дуже важливо пам’ятати про те, що робота системи та прибуток учасника жодним чином не залежить від того, є він чиїмось рефералом, чи ні!!! Принаймні мені не траплялося ще жодного випадку, коли б відсоток прибутків блогера знімався безпосередньо із заробітку реципієнта. Заробіток блогера виникає інакше – він з’являється із відсотка системи.
Поясню це більш наочно на прикладі роботи згадуваної раніше системи Xap.ru. Коли ви реєструєтесь і починаєте отримувати свій перший прибуток – система знімає із вас його частку у вигляді власних відсотків. У випадку з XAP-ом ця частка складає 25%. Це абсолютно логічно і зазвичай не викликає жодних заперечень ні з боку блогерів ні з боку рекламодавців. Адже система надає своїм учасникам певні послуги і повинна отримувати прибуток.
Коли до цієї схеми включаються партнери (люди, які розміщують реферальні посилання) – то вони починають приносити користь системі – приводити нових учасників, які генеруватимуть прибуток. Саме за це система погоджується ділитися зі своїми партнерами СВОЇМ прибутком. При цьому прибуток реципієнта (залученого через реферальне посилання учасника) залишається недоторканим. Кожен реферал за свою роботу отримує рівно стільки ж, як і людина, яка його привела!
Автор фотографії:
А тепер – найцікавіше:
Хоча партнер програми, залучає до системи нових користувачів, прибуток він отримує не від них, а від системи! І це дуже важливе спостереження, оскільки воно нарешті, вносить ясність, хто ж насправді є вашим клієнтом?
Ваш клієнт – не реферал, якого ви залучили до системи. Ваш клієнт – сама система, яка платить вам гроші за кожного нового учасника. І, хоча сам реферал може опосередковано впливати на розмір ваших прибутків – втім, він не отримує зворотнього зв’язку від системи. Чи, простіше кажучи: принципи роботи, рівень прибутків та всі інші атрибути системи є абсолютно однаковими як для реферала так і для нереферала.
Продовжуючи цю думку далі, ми нарешті зможемо відповісти на питання етичності розміщення партнерських посилань у постах блогів (без чи з вказівкою на їх реферальність).
Оскільки клієнтом блогера є не реферал, а система, з якою він вступив у партнерські стосунки; а також, зважаючи на те, що можливості для роботи та прибутки реципієнта жодним чином не залежать від його участі у реферальній програмі – можна сміливо стверджувати, що остаточне рішення блогера про розміщення реферальних посилань (та маркування їх спеціальними позначками) у будь-якому разі не порушуватиме правил етики.
Моя особиста точка зору тут така:
Якщо ви пишете про систему, у якій зареєстровані і підписали договір про партнерство – то користуватися реферальними посиланнями – ваше повне право. Більше того, абсолютно нормально, якщо всі посилання на партнерську програму в рамках блога-учасника (на розсуд автора) будуть реферальними. І логіка тут проста – якщо ви проводите рекламу для програми (а саме нею можна назвати розміщення посилань) – то ви маєте право на віддачу від цієї реклами. При цьому кожна зі сторін залишається у виграші.
Що ж, схоже, у мене виходить трохи довший пост, ніж можна було очікувати. Тому продовження, в якому буде пояснено, чому ж явні (неприховані) реферальні посилання все-таки приносять більшу вигоду, а також, яка вигода від участі у партнерських програмах самим рефералам, читайте незабаром.
А якщо вам хочеться долучитися до мене у системах, де я вже беру участь, то ось вам перелік партнерських посилань:
- Xap.ru – одна з найкращих бірж лінків для українських блогів;
- Sape.ru – біржа лінків, яка може приносити непоганий прибуток;
- Блогун – рекламна біржа орієнтована на блоги.
До слова, у XAP-і можна зареєструватися тільки через інвайт або реферальне посилання.
І зрозуміла річ, що мій досвід роботи з кожною із систем стає досвідом моїх рефералів.
Loading ...
Коментарів: 9
жовтня 14, 2008 @23:39
на своєму шляху перепробував багато партнерок, найбільш сподобалася від Begun – бонус в розмірі 100% від заробітку партнера.
жовтня 15, 2008 @8:43
Андрій писав зовсім не про те. З “прозорістю” реферальної системи усе зрозуміло, і схожа схема використовується багато де (я наприклад є учасником реферальної програми від одного інтернет-магазину, там та ж сама схема – для кінцевого кілаєнта ціна не залежить від того, по якому лінку він прийшов). А йшлося у тому пості лише про одне – блогери ставлять реферальні лінки, не вказуючи про це. І першаа згадка тут у тебе про xap.ru – реферальна, і про це не сказано ні слова (хоча, у лінках нижче, ти це ваказав).
Я особисто немаю нічого проти реферальних лінків (і більше того, при реєстрації в одній із систем, я спеціально шукав реферальний лінк на блозі, де вперше прочитав про цю систему), але хочу, щоб мене про це попередили – у такому випадку я без проблем перейду за таким посиланням. А от із “прихованого” реферального лінку, я можу реферер і викинути (бо вважаю себе “обманутим”, навіть знаючи, що для мене нічого не змінилось)
жовтня 15, 2008 @9:00
2jin – дякую, що тягнеш мазу за мене 8)))
Все правильно, я говорив про те, щоб так як гугль(що мене недавно забанив 8)) ), біля кожного реферального посиланн писати, що воно є реферальне із посиланням на свою власну сторінку, що ж таке реферальне посилання. Щоб користувач знав. що кліком на цей лінк він може принести моральне і матеріальне задоволення як собі так і власнику реферала.
жовтня 15, 2008 @9:08
Гхм… а що за історія з ґуґлом???
жовтня 15, 2008 @9:25
Ну, власне, про це я й пишу – що оскільки клієнтом учасника партнерської програми є сама система, а не приведений ним реферал, то у незалежності від того, маркуватиме він ці посилання чи ні – він поступатиме етично і має на це повне право. Але правда й те, про що говорить Юрій: значна частина читачів вважають себе обманутими, коли автор напряму не пише, що лінки, які він розміщує, реферальні. В такому випадку маркування реферальних посилань (чи, попросту кажучи, виставляння на них позначки, що вони партнерські) може сприяти більшій ефективності. І про це йтиметься у другій частині статті
…
З іншого боку, якщо я беру участь у якісь партнерській системі, то всі посилання на неї в рамках блога будуть партнерськими… Це нормально. Але чи варто біля кожного писати, що це реферальне посилання? Навіть не знаю, яку позначку тут використати… можливо є сенс скористатися тегом “alt”… чи “title”…???
жовтня 15, 2008 @9:30
На мою думку, вся суть у ставленні самого блогера до системи, з якою він працює, до його заробітку, до методів збільшення заробітку і до відвідувачів (потенційних рефералів) його блога. Одні блогери пояснюють все, інші – все приховують і завуальовують. І тут немає великої філософії, самі відчуття підказують людині, як добре, а як зле.
“Жадібний” блогер приховує реф. лінки, тому рука так і тягнеться видалити реф. номер чи піти на сайт окремо прописавши його адресу. А нормальний блогер, дбає про заробіток (переваги) і свої і своїх рефералів (в т.ч. потенційних) – по реф. лінку такого блогера хочеться зареєструватись
жовтня 8, 2009 @21:54
“частина читачів вважають себе обманутими, коли автор напряму не пише, що лінки, які він розміщує, реферальні” А чому так? В чому ж мав би полягати той обман? Якась дивне ставлення. При тому, що на якомусь підсвідомому рівні, я й сам маю таке відчуття – ніби хтось на тобі “наварюється” – сміх та й годі. Цікаво біло б дослідити з психологічної точки зору, звідки береться таке сприйняття? Далебі, то щось із розряду психозів. Якась просто таки “реферофобія”.
березня 11, 2010 @12:28
Не вижу в реферральных ссылках ничего плохого. А польза есть. Человек зарегистрировашийся по ссылке всегда может обратиться за советом к автору. А автор, в свою очередь, заинтересован предосавить консультацию.
Пінгбеки & Трекбеки
Додати коментар