|
|
Прочитав сьогодні у блозі головного редактора ITC.ua Артура Оруджалієва роздуми про українські конкурси блогів (як ви знаєте, таких зараз відбувається аж два: Best Ukrainian Blog Awards та UAWebstar).
Особливо мене зацікавив пасаж про UAWebstar:
уважно вивчивши сайт конкурсу не дізнався… Хто журі, хто організатори (окрім назви блога, який „організатор”), з якої взагалі радості організовується конкурс і т. п. Хто до цього залучений, які організації, навіщо взагалі комусь брати в ньому участь?
Можливо я наївний, але чомусь мені здавалося, що у світі Web 2.0 для організації вдалого конкурсу більше не потрібно, щоб за твоїми плечима стояла якась солідна корпорація чи багатенький дядько-спонсор. Я думав, що у світі щось змінилося і ми вже відійшли від канонів кінця XX століття, коли все вирішували грошові активи. Сподівався, що бажання учасників достатньо…
Втім, Артур правий – на жаль, нам все ще хочеться, щоб за конкурсом «хтось стояв». І що більшим, відомішим, розкрученішим, багатшим – буде цей хтось – то краще. Куди нам до розуміння простої істини (її, між іншим, постійно проголошують організатори блогкемпу): щоб зробити щось велике – потрібно, щоб до створення цього «великого» долучився кожен. Жоден конкурс (окрім тих, в які «вбабахали» кілька сотень тисяч доларів) не стане «серйозним», якщо переважна більшість його учасників задаватиметься питанням «а що за ним стоїть»?
Як на мене – набагато важливіше дати відповідь на інше запитання: Навіщо?
І якщо ви розумієте, навіщо вам брати участь у конкурсі – значить ще не все втрачено. Зрештою, Артур говорить одну дуже правильну річ – «з чогось же потрібно починати»! Згоден на всі 100% – потрібно!
Звісно, у всіх цих конкурсах є свої недоліки – і про них ми також неодноразово вже чули. Але головне не це – головне, що знаходяться люди, які попри неминучу критику зі всіх сторін (от чого-чого – а критики у середовищі Web 2.0 явно не бракує) все рівно роблять свою справу. І роблять її, мусимо визнати, дуже самовіддано. За це їм – величезна подяка.
Втім, я написав цей пост зовсім не для того, щоб когось покритикувати. Насправді радий, що люди принаймні почали звертати увагу в цей бік. І Артур, якщо знехтувати фразами про те, що за конкурсом конче повинно «щось стояти», говорить дуже правильні речі.
А взагалі, якщо на те пішло, пора вже великим компаніям звертати увагу на блогерів.
Що для цього потрібно?
Та хоч би й просто ідея! Наприклад: за копійки надрукувати логотип компанії на светрі, в якому поїдеш на Блогкемп, як зробив Павло Гітельман.
Шкода, що я дізнався про цю акцію лише сьогодні, та й то – абсолютно випадково. А інакше логотип «Української блогосфери» точно красувався би на одязі Gite під час блогкемпу.
Павло планує провести у Києві три дні (рівно стільки триває блогкемп) і звернути на себе увагу більш, ніж 500 (а якщо вірити статистиці офіційного сайту – більше, ніж 1000) учасників події. Як ви вже встигли здогадатися – ходитиме він саме у цьому «брендованому» светрі. Тому впізнати його буде не важко.
При цьому розміщення одного логотипу коштувало всього $1. А я не встиг… 
Нижче виклав відеозвіт (менше 1 хвилини) з підготовки Павла до поїздки на блогкемп. А конкретно: як він розмальовував свого светра.
Цікаво?
Дивимось!
І поволі забуваємо, що для того, щоб створити щось виняткове, конче необхідні великі гроші чи серйозні зв’язки. Іноді – вистачає просто ідеї. А іноді – одного бажання!
За підтримки:
Цікаво, а чи зможуть вони зареєструвати товарний знак блога? Патентне бюро Alterbrand – реєстрація товарних знаків на будь-який смак.
StaffCop – програма для моніторингу діяльності співробітників. Остерігайтеся, щоб вона не потрапила в руки ваших роботодавців.
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Loading ...