Ідея цієї статті визріла вже давно. Але написати її я вирішив лише тепер, через трохи більше, ніж тиждень після закінчення Блогкемпу. Навіть не знаю, що мене спонукало до цього. Підозрюю, що причиною була загальна спрямованість тематик блогкемпу та «кулуарних» розмов. А може, «третій день», який мені, на жаль, так і не вдалося відвідати, але про основну його спрямованість знаю з прес-релізів та різноманітних відгуків у блогах.
Навіщо люди починають вести блоги? Навіщо люди взагалі починають розвивати якусь діяльність в Інтернеті. Чому, зрештою, створюються всі ці численні інтернет-стартапи, основна мета яких у багатьох випадках звучить приблизно так: ЗНАЙТИ ІНВЕСТОРА? Невже тільки гроші змушують обертатися велетенську машину під назвою Web 2.0?
Щоб читач не сприйняв мене хибно, відразу відзначу, я ніколи не належав до противників монетизації чи комерціалізації. Не говоритиму зараз про етичні питання заробітку на блогах. Якщо це цікаво, обіцяю поділитися своєю точкою зору на це питання у одній із наступних статей.
Чи можна заробляти, залишаючись вірним своєму «покликанню»?
Питання, на яке хотілося б дати відповідь в рамках цієї статті, не в тому, чи має право блогер (стартапер) отримувати прибуток за свою працю? Питання в тому, чи зможе блогер, якому подобається писати, скажімо, про мистецтво (чи, як у прикладі попередньої моєї статті – про екологію) отримувати достойний заробіток залишаючись при цьому вірним своєму, якщо можна так сказати, покликанню?
Важко посперечатися, що з точки зору прибутковості, всі теми видаються хорошими, але, як тут не крути, одні виявляються кращими, ніж інші. І в цьому немає нічого дивного. Просто так виходить, що на банальних «пластикових вікнах» виведених у топ-запитів Гугла чи того ж Яндекса, в середньому можна заробити на кілька порядків більше, ніж на блозі про сучасну українську поезію. В цьому твердженні, здавалося б, немає жодного підступу. Але люди, які думають так, забувають про ще один надзвичайно важливий аспект блоговедення: від того, що «біржа Форекс» чи «нерухомість в Києві» потенційно здатна приносити вищий прибуток, вона не стає цікавішою авторові.
Автор фотографії:
Не пам’ятаю, хто говорив: «якщо вибирати між професією двірника та професією президента, то я радше волів би бути найкращим двірником у світі, ніж найгіршим президентом у світі».
Ваш блог, якщо тільки він ведеться від щирої душі і народжується зі справжнього захоплення, рано чи пізно доросте до тієї стадії, коли він зможе приносити прибуток. Звісно, у клінічних випадках на це може піти чимало часу – можливо рік чи навіть більше – але, якщо в Україні знайдеться хоча б тисяча людей, яким небайдужа тема, на яку ви пишете (тобто ніша), то рано чи пізно це станеться.
З іншого боку, якщо ви будете вести блог на сприятливу, але нецікаву особисто вам тематику – то така діяльність буде для вас не просто складною роботою, але справжньою каторгою. Це все-рівно, що працювати криміналістом при вродженій боязні крові.
Покажіть мені хоча б одного успішного бізнесмена, який ненавидів би свою роботу. Біл Гейтс, Стів Джобс, Ларі Пейдж, Сергій Брін, Хьюллет та Паккард, Джек Уелч… перелік можна продовжувати до безкінечності! Знаєте, що об’єднує цих людей? Так! Звісно! Вони створили або зуміли розвинути надзвичайно успішний бізнес. А ще… вони до нестями любили і продовжують любити свою справу, навіть попри той факт, що дехто із них вже відійшов «від справ».
А як діють деякі наші сучасні «монетизатори»? Береться тема, яка вважається потенційно надприбутковою, і робляться спроби «видушити із неї» усі соки. Після чого в душі «монетизатора» залишається тільки нудотна ненависть до справи, яка ще вчора була джерелом прибутків.
Окрім того, не варто забувати, що у багатьох випадках потенціал «бізнесу» розкривається тільки у довгостроковій перспективі. Себто, щоб отримати повноцінну віддачу від блога, потрібно наполегливо працювати над його розвитком протягом 1-2 років. Але покажіть мені людину, яка здатна вкладати весь свій час та зусилля у справу, яка не приносить їй жодного зиску, і яку при цьому вона ненавидить всіма фібрами своєї душі.
Перші кроки на ниві монетизації
Як вже говорилося вище, будь-який блог, створений для людей і підтримуваний зацікавленим автором, здатен приносити прибуток. Для себе я умовно розділив монетизаційну діяльність на три послідовні рівні. Зазвичай, вони стають доступними для блогера разом із розвитком його ресурсу і кожен з них знаходиться на вищому щаблі з точки зору як автора, так і рекламодавця (тут ми говоримо саме про рекламну монетизацію, хоча існують і інші способи комерціалізації якісного ресурсу).
Більш детально про три рівні монетизації та їх впровадження я розповім у одній із наступних статей. Сподіваюся – вже найближчим часом.
За підтримки:
Правдивий інтернет – ще один український блог, який обіцяє розповісти всю правду про інтернет та його можливості.
ХелпЮзер – якщо вам потрібна допомога зі встановлення Windows, налаштування Інтернету, видалення вірусів та інших нагальних питань, пов’язаних зі “здоров’ям” комп’ютера.
Loading ...
Коментарів: 9
жовтня 28, 2008 @20:30
або мені здається, або стаття вийшла якоюсь розмитою…
хоча може це такий день сьогодні непростий…
жовтня 28, 2008 @20:48
Цікаво… але не вистачає завершення
цікаво буде прочитати про ці три рівні 
думаю, що людина, яка пише про сучасну українську поезію, пише дійсно цікаво й якісно, може розраховувати на монетизацію скоріше через визнання як професіонала, запрошення на роботу, запрошення писати для професійних видань й т.п.
жовтня 28, 2008 @21:00
podarok, можливо… намагатимусь “доповнити картину” наступними публікаціями на цю тему, які наразі перебувають на стадії написання…
Коля, в даному випадку я говорю саме про рекламну монетизацію – прямий прибуток (тобто заробіток “на” блозі, а не “завдяки” блогу). Хоча важко не погодитись, що блог може сприяти і створенню “додаткових” джерел прибутку через визнання людини як професіонала, запрошення на роботу, тощо…
До речі, вже почав писати статтю про три рівні (рекламної) монетизації і бачу, що виходить явно не одна, а як мінімум три статті (по одній на кожен рівень)…
жовтня 28, 2008 @21:13
Щодо успішної власне рекламної монетизації подібних нішевих-тематичних проектів, то має бути розвинутий відповідний нішевий ринок товарів та послуг, як на мене. А це вже світитьдалеко не всім темам)) Ну звичайно, наполегливу працю ніхто не відміняв)
жовтня 28, 2008 @21:32
я б радше сказав не “далеко не всім темам”, а далеко не зразу. Ринок розвивається. Так вже склалося, що наразі в інтернеті здебільшого рекламується сам інтернет.
Втім, вже зараз сюди почали звертати увагу великі компанії. При цьому – кількість користувачів мережі постійно росте, тому можна сподіватися, що й інтерес до реклами теж зростатиме. А значить – нішевий ринок реклами і розширення тематик, які зможуть приносити рекламний прибуток – це лише справа часу.
А поки що все справді залежить від амбіцій та кількості зусиль окремих людей.
жовтня 29, 2008 @9:07
О… з коментарями воно вже якось краще і закінченіше виглядає..
жовтня 29, 2008 @9:10
Напишу комент не про монетизацію. А про те, навіщо дехто створює блоги.
Останнім часом зустрів таку ситуацію, що щоденник створюється виключно для того щоб паплюжити Україну, українців. Число сплогоблогів такої тематики росте з великою прогресією. Велика радість таких гавноавторів якщо вони знаходять обєкт для знущання. Себе ніколи і нізащо не назвуть. А будуть казати – що вони нові месії і знають як правильно жити. Мова таких блогів – росіська або суржик російській.
жовтня 29, 2008 @9:20
Тарас, неадекватних людей у мережі завжди вистачало. Намагатися сперечатися з ними – собі дорожче – тільки нерви попсуєш. Як на мене, найкращий вихід – просто ігнорувати таких уніків та їхні сплоги і робити свою справу. А якщо вони докучають неадекватними коментарями на твоєму блозі – то бан ніхто не відміняв.
Пінгбеки & Трекбеки
Додати коментар