|
|

Автор фотографії: Пам’ятаєте, на днях Олександр Фурман (Masterpiecer) бідкався, що власникам особистих блогів (литдибрівщини – від lytdybr (слово «дневник» – набране на англійській розкладці) сьогодні найсутужніше: їх мало читають, вони майже не цікавлять рекламодавців, а кількість постійних відвідувачів та підписників росте дуже повільно. Що ж, дозвольте й мені дати відповідь на сокровенне запитання: чому ж так відбувається «ітіть-малатіть»?
Почнімо з підписників
Давайте глянемо правді у вічі і дамо відповідь на запитання, хто (а головне, чому?) насправді підписується на оновлення вашого (нашого, їхнього) блога? Якщо розібратися – варіантів насправді не так багато:
- По-перше, на оновлення вашого блога підписуються ваші онлайн та офлайн-друзі, які хоч трохи «шарять» у всій цій внутрішній кухні, яку ми так ласкаво звикли називати Веб 2.0 (Наявність самого феномена Web 2.0, до речі, штука доволі сумнівна. З приводу цього мені сподобався коментар none-smilodon до тієї ж таки статті мастерпісера).
- По-друге, на оновлення вашого блога підписуються ті люди, які якимось дивом дізналися про вас і їх цікавить навіть не стільки те, що ви пишете, скільки ви особисто.
- Нарешті, на оновлення вашого блога підписуються ті, кого цікавить безпосередньо його тематика. Це може бути як професійний інтерес (у мене до професійного переліку належать бізнес- та менеджмент-блоги) так і особисті захоплення (в моєму випадку це блоги «про блоги», письменницькі ресурси та відібрані матеріали, які стосуються особистісного розвитку).
За рідкісними винятками, саме ці три групи складають основу читацької аудиторії вашого блога.
А тепер давайте спробуємо розібратися, на яку пропорцію читачів кожного із цих трьох типів може розраховувати особистий (литдибр) та професійний блог.
Аудиторія особистого блога
Аудиторія особистого блога – це переважно читачі із першої та другої груп. Тематичним відвідувачам, які належать до третьої групи, зазвичай нІчого робити на особистому блозі. Кількість ваших знайомих та друзів, які заходитимуть на блог хоча б раз на тиждень, обмежуватиметься кількома десятками (чи, якщо ви дуже активна та компанійська людина – сотнями). Таким чином стає очевидно – що основу відвідувачів особистого блога складають читачі, яких цікавите насамперед ви, а не те, про що ви пишете.
Якщо навести аналогію із відомою схемою «як стати популярним блогером», то для розвитку особистих блогів підходить радше перший варіант: «спершу стати популярним – а вже потім стати блогером». Якщо особистий блог почне писати публічна і відома людина – то її читатимуть в незалежності від того, про що вона писати. І таких прикладів – уже безліч. Один з найяскравіших – блог Артемія Лєбєдєва, який частенько публікує беззмістовні записи, але його читають тисячі, якщо не десятки тисяч прихильників. А сам блог за популярністю знаходиться на другому місці серед усіх кириличних блогів (їх більше 5 мільйонів) за версією Яндекса.
Аудиторія тематичного блога
На відміну від особистого, аудиторія тематичного блога – це переважно читачі із першої (наші знайомі читають нас завжди) та третьої груп. Якщо ви пишете на якусь конкретну тему, то ваша особистість починає цікавити потенційних читачів менше, ніж власне тема вашого блога (хоча повністю забувати про особистість не можна – все таки ви не новинний сайт).
До авторів тематичних блогів можна дуже органічно застосувати другу модель «популяризації» – «спершу стати блогером – а вже потім стати популярним». Якщо ви пишете цікаво, при цьому публікуючи корисну для читачів інформацію – то кількість ваших відвідувачів постійно зростатиме. Зрештою, у світі завжди більше людей, яких цікавить певна тема (нехай це навіть буде вишивання хрестиком), ніж життя нічим непримітної людини (це не стосується зіркових особистостей, про яких ми вже згадали вище).
Таким чином, взявшись за ведення тематичного блога, ви повністю контролюєте швидкість розвитку власного ресурсу. Адже вас приходять читати не тому, «що ви є», а тому, що ви приносите користь. 90% блогів у моєму рідері належать саме до категорії цікавих мені тематичних блогів. А інші 10% – це блоги моїх друзів та знайомих.
А у вас як?
За підтримки:
Для справжніх чоловіків: “Які сорочки мають повне право називатися традиційними”?
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)

