На днях я проговорився, що досягнути рівня прибутковості може кожен блог, створений для людей, і що всю рекламну монетизацію такого блога можна умовно розділити на три рівні. Для себе я їх визначив так:
- SEO-посилання та біржі лінків (читайте про них нижче);
- Текстові посилання та банери;
- Контекстна реклама та тематичні банери.
У сьогоднішній статті я розповім про перший рівень рекламної монетизації блога – тобто генерування прибутку через біржі посилань. А також спробую дати відповідь на запитання, чому цей рівень є найнижчим (так би мовити – початковий етап) і навіщо якісному блогові продовжувати рух в напрямку до вищих рівнів монетизації?
Біржі лінків (продаж SEO-посилань з «важкодоступних» місць блога)
Перший (і найнижчий) рівень монетизації, як вже мабуть здогадалася значна частина читачів «Української блогосфери» – це розміщення SEO-посилань через біржі лінків. Коли мої офлайн-друзі та близькі люди запитують, звідки береться прибуток блога, то найскладніше їм пояснити механіку роботи бірж лінків. Думаю, тут в рамках статті мені буде простіше це зробити, оскільки переважна більшість читачів вже розуміють, про що йдеться.
SEO-посилання за великим рахунком мають дуже мало спільного з традиційною рекламою. Найяскравішою їхньою відмінністю від звичайної реклами є той факт, що «рекламодавцеві» абсолютно начхати, скільки людей побачить повідомлення і скільки перейде по ньому. Він платить не за «перегляди» та «кліки», а за пошукові характеристики вашого блога.
Щоб краще зрозуміти, як це працює, скажу лишень, що більшість пошуковиків (серед яких в Україні роль безперечного лідера відіграє Google, а на другому місці зі значним відставанням знаходиться Яндекс) ранжують результати пошукової видачі саме через посилання. Вважається, що якщо на один сайт веде 5 посилань з інших сайтів, а на інший сайт – 100 посилань, то другий сайт буде більш авторитетним для пошуковиків. Але навіть тут не все так просто – адже 5 посилань на перший сайт можуть вести із таких потужних ресурсів як BBC, The Economist та CNN. А 100 посилань на другий сайт можуть вести з таких ресурсів, як персональна сторінка Васі Пупкіна та 50-ти каталогів сайтів.
І тут в справу вступає спеціальний механізм ранжування, який надає сторінкам певної ваги. У Google цей параметр називається Page Rank (PR) та коливається у межах від 0 до 10-ти. У Яндекса цей параметр називається Тематичний Індекс Цитування (ТІЦ) та коливається у межах від 0 до безкінечності. І що більшими будуть відповідні показники вашого сайту – то більше значення матимуть посилання, які ви ставите на інші ресурси.
Таким чином роль SEO-посилань стає очевидною – вам платять не за приведених відвідувачів, а за ваші показники PR та ТІЦ. При цьому «рекламні» посилання у більшості випадків мають не найпривабливіший вигляд – це звичайни текст, безжалісно наповнений ключовими словами для пошуковиків.
Вебмайстри намагаються втиснути подібну рекламу у найвіддаленіші куточки своїх сайтів. Ще недавно найкращим місцем для них вважався футер (тобто нижня частина) блога або сайту. Втім, сьогодні пошукові механізми вже навчилися частково визначати подібні посилання (особливо, якщо вони розміщені у стандартних місцях великими блоками). Тому сучасні вебмайстри, остерігаючись санкцій з боку пошуковиків, намагаються не зловживати SEO-рекламою і розміщувати її рівномірно по сторінці (наприклад – два посилання у сайдбарі (бокова частина сайту, меню) і два – у футері).
Автор фотографії:
Чому ж SEO-посилання та взаємодія з біржами лінків належить до найнижчого рівня монетизації?
Я бачу три основні причини, які вказують на низький потенціал подальшого розвитку бірж лінків (що в свою чергу ставить їх на найнижчий щабель рекламної монетизації блогів):
- Яким би прибутковим не було розміщення SEO-посилань на блогах з високими показниками PR та ТІЦ – слід розуміти, що така діяльність не схвалюється самими пошуковиками, а отже, за великим рахунком є безперспективною в довгостроковому розрізі. Звісно, до певної міри пошукові механізми будуть «закривати очі» на вашу SEO-діяльність (особливо, якщо йдеться про якісний білий блог), але зловживати все-рівно не варто. Тут головне – знайти ідеальний баланс між заробітком та підтриманням свого авторитету в очах пошуковиків. Адже, якщо ви спробуєте витиснути із блога максимум – є ризик потрапити під фільтр, або навіть гірше – в бан у пошуковиках.
- Почати монетизацію через біржі лінків дуже просто і цей спосіб стає доступний абсолютній більшості блогів вже через місяць-два після його створення, а іноді – навіть раніше. Про роботу з біржею лінків Xap я вже писав у одній із попередніх своїх статей. Ті блогери, кому це цікаво, можуть звернутися безпосередньо до неї.
- Рекламодавці, які приходять до вас через біржі лінків, шукають не особисто вас, і навіть не ваш блог – вони шукають високі пузомірки (пошукові показники). А тому ваш блог таким чином сприймається як продукт ширвжитку, що звісно ж не приносить особливого задоволення амбітним авторам, які пишуть цікаві статті (я не говорю тут про сплоги, які створені тільки для монетизації через біржі лінків). Іншими словами, рекламодавцеві абсолютно байдуже, який блог стоятиме за показниками PR5, ТІЦ 100. Головне – отримати так зване «піаристе» посилання.
Думаю, цієї інформації цілком достатньо, щоб зрозуміти, що таке біржі лінків та SEO-посилання, і яким чином вони включаються в загальну парадигму рекламної монетизації блога. В наступних статтях чекайте опис другого та третього рівнів монетизації.
Loading ...
Коментарів: 16
листопада 7, 2008 @2:01
Сподіваюся фінансова криза поховає цю роздуту бульку монетизації. Українська блогосфера просто існує для монетизаторів, це неправильно і довго так не буде.
листопада 7, 2008 @9:27
Станіславе, цілком і повністю з вами згоден! Тільки не сказав би, що подібні тенденції простежуються виключно в українській блогосфері. Як російська так і світова блогосфери (і у значно більшій мірі) також беруть участь в монетизації через біржі лінків. Наївно сподіватися, що люди не будуть намагатися отримати прибуток з того, що хоча б теоретично може його принести.
На мою думку, головне – щоб блог був цікавим та корисним для людей, а не створеним виключно під “Сапу”. Тоді він має право на існування, а блогер – має право на винагородження своєї праці. У позаминулій статті згадувалося про “вартість” та “цінність”. Поки будуть створюватися блоги, які не несуть жодної “цінності”, ситуацію в блогосфері буде складно покращити.
листопада 7, 2008 @10:53
Дякую за статтю! Багато чого, що колись не розумів, тепер для мене стало зрозумілим.
листопада 7, 2008 @14:54
Ярославе, ти знову плутаєш, за чий рахунок цей банкет і хто сплачує рахунки за монетизацію: читач блогу зокрема і веб-сайту взагалі – не клієнт і не меценат автора. Станіслав правий стосовно легких грошей, “вдутих” у чергову мильну бульку. Коли ти вибудуєш усі свої три рівні монетизації ти побачиш цікавенну піраміду – такий собі сучасний МММ.
Але спостерігати за процесом також буде цікаво – я так думаю.
листопада 7, 2008 @15:02
the Lex, “клієнт” і “меценат” на кожному з трьох рівнів абсолютно різний! Той факт, що біржі лінків рано чи пізно загнуться – це очевидно. З цим навіть ніхто не сперечається. Про це говорю не лише я і Станіслав. Про це говорить більшість.
При цьому пряма реклама (текстова та банерана, а особливо – контекстна) нікуди не дінеться.
Але, якщо ти так добре в цьому розбираєшся, то було б цікаво почути твою думку, “за чий же рахунок цей банкет” і “хто вдув гроші у чергову мильну бульку”??? Бо здається мені, що ти просто любиш посперечатися, а за цими словами нічого не стоїть!
листопада 7, 2008 @16:03
The Lex, для блога який монетизується за рахунок баннерної і контекстноъ рекламы, клієетом є саме читач блогу, тому що блогер виступає посередником між рекламодавцем і клієнтами рекламодавця.
На блог крім читата ніхто незайде і незробить клік, саме завдякі кількості читачів – вартісь банерної реклами збільшується
листопада 7, 2008 @20:50
Люблю посперечатися з тими, за чиїми словами щось стоїть, ага.
От ти кажеш: “Той факт, що біржі лінків рано чи пізно загнуться – це очевидно.” – у цьому вислові застосовани один з полемічних прийомів: “+ це очевидно” – за очевидно, значить “це всі розуміють і за цими словами можна нічого не ставити бо не треба, адже усе й так усім очевидно” 
Ну добре – я Баба Яга, я проти, мені не очевидно: а чому ж саме на твою саме думку “факт, що біржі лінків рано чи пізно загнуться”? Звідки саме гроші на цьому рівні монетизації веб-сайтів взагалі і блогів зокрема і які саме механізми призведуть до знищення цього рівню?
Давай писати про серйозніші речі і гратися більш серйозною аналітикою – чи я буду просто проти, а твої читачі складатимуться з “вдячної аудиторії хто багато чого, що колись вони не розумів, тепер для нього стало зрозумілим.” (к)
Нехай, принаймні, за твоїми словами щось стоятиме – як вважаєш?
листопада 7, 2008 @21:07
Майстер, у рекламі видавець надає свої послуги – рекламні площі, рекламні тексти, тощо – безпосередньо рекламодавцю – клієнт тут узагалі “боком”. Чи ї пасажири метро клієнтами рекламного відділу метрополітену? Чи може жителі міста є клієнтами рекламних агенцій зовнішньої банерної реклами?
Про “посередника між рекламодавцем і його клієнтами” теж надто туманно – адже роль видавця суто інформаційна і ніякої відповідальності за реальність пропозиції рекламодавця він не несе і ніякої послуги беспосередньо клієнту не надає. Так, теоретично можна вважати “послугою” – “донесення до клієнта інформації про рекламодавця” – але ж хіба клієнт за це платить? Клієнт платить за товар – а у передачі товару видавець аж ніякої ролі ни приймає. І навіть у інформаційній підтримці: хіба хтось звертається за додатковими роз’ясненнями про рекламований товар до видавця, на сторінках якого публікується те чи інше рекламне оголошення?
Таки _клієнтом_ видавця є саме _рекламодавець_. Доречі, саме тому менеджери з продажу реклами мають свій хліб, ага.
листопада 8, 2008 @22:41
The Lex для вас:
“Чи ї пасажири метро клієнтами рекламного відділу метрополітену? Чи може жителі міста є клієнтами рекламних агенцій зовнішньої банерної реклами? ”
так, ще раз так, пасажири і жителі, є клієнтами нелише рекламодавця ай рекламних агентствє.
Візмемо до прикладу Газету безкоштовних оголошень, яка коштує 1,5 гривні:
якщо газета безкоштовна то від рекламодавця нема ніякого прибутку то що він не є клієнтом газети? – звісно є, тому що він розміщає свою інформацію в газеті, нехай навіть безкоштовно.
Якщо перехожий купує цю газету, то що він клієн рекламодавця? – так він клієнт рекламодавця, але спершу він стає клієнтом газети, тому що купує її, а значить приносить прибуток видавцям.
листопада 9, 2008 @0:07
А що, хтось уже заплатив автору цього блога чи якогось іншого за можливість читати його блог? А то я тут геть від життя відстав – може й пропустив що, ага…
листопада 9, 2008 @13:40
блог працює на зворотньому приципі газети оголошень, тобте реклама платна, а блог бесплатный, але ІМХО читач навіть якщо він неробіть кліків, він все одно є кліентом блогу
листопада 9, 2008 @23:48
Газета безкоштовних оголошень працює на тому самому принципі: оголошення бесплатні, а реклама – платна. І фактично газета безкоштовних оголошень є чудовим прикладом “старого доброго веб 2.0″ : контент для “системи” генерують самі користувачі і самі ж користувачі користуються цим контентом. Платність газети цілком можна віднести до платності інтернету через який ми дістаємося до блогу – адже існують газети, які розповсюджуються бескоштовно. Так що принцип якраз не “зворотній”, а дуже навіть “прямий”.
листопада 10, 2008 @16:17
ой, як шкода, що я всі вихідні доступу до нету не мав. Скільки цікавого пропустив. Про рекламні принципи (зворотні, прямі і хто є чиїм клієнтом) мабуть, напишу окрему статтю. За одно буде новий “плацдарм” для “посперечатися”. Але в загальному – я згоден – безкоштовна газета рекламних оголошень працює за принципом “старого-доброго WEB 2.0″. Ну зі своїми нюансами, звісно!
щодо смерті бірж-лінків – я просто вірю, що рано чи пізно основні світові пошуковики (і в першу чергу Гугл) знайдуть способи 100-відсоткового визначення продажних посилань. І як тільки це станеться – біржі лінків перестануть існувати. Щоправда, важко зі впевненістю говорити, коли це станеться. Бо Яндекс та Гугл боряться з біржами вже ой як давно, а “віз і нині там”!
листопада 11, 2008 @19:25
ех зараз найскладніше це загнати сайт в індекс гугл і яндексу (особливо важко яндекс) а потім уже не важко все організувати.
Стаття варта уваги
січня 14, 2009 @17:52
Стаття справді цікава. Як і ті, що йдуть слідом за нею.
Щодо монетизації блогів, то SEO-лінки мені завжди здавалися надто підозрілими й низькоприбутковими. Тому я з ними й ніколи не працювала. Хоча… Може, варто було б спробувати.
Пінгбеки & Трекбеки
Додати коментар