щодо смерті бірж-лінків – я просто вірю, що рано чи пізно основні світові пошуковики (і в першу чергу Гугл) знайдуть способи 100-відсоткового визначення продажних посилань. І як тільки це станеться – біржі лінків перестануть існувати. Щоправда, важко зі впевненістю говорити, коли це станеться. Бо Яндекс та Гугл боряться з біржами вже ой як давно, а “віз і нині там”!

так, ще раз так, пасажири і жителі, є клієнтами нелише рекламодавця ай рекламних агентствє.

Візмемо до прикладу Газету безкоштовних оголошень, яка коштує 1,5 гривні:
якщо газета безкоштовна то від рекламодавця нема ніякого прибутку то що він не є клієнтом газети? – звісно є, тому що він розміщає свою інформацію в газеті, нехай навіть безкоштовно.

Якщо перехожий купує цю газету, то що він клієн рекламодавця? – так він клієнт рекламодавця, але спершу він стає клієнтом газети, тому що купує її, а значить приносить прибуток видавцям.

Про “посередника між рекламодавцем і його клієнтами” теж надто туманно – адже роль видавця суто інформаційна і ніякої відповідальності за реальність пропозиції рекламодавця він не несе і ніякої послуги беспосередньо клієнту не надає. Так, теоретично можна вважати “послугою” – “донесення до клієнта інформації про рекламодавця” – але ж хіба клієнт за це платить? Клієнт платить за товар – а у передачі товару видавець аж ніякої ролі ни приймає. І навіть у інформаційній підтримці: хіба хтось звертається за додатковими роз’ясненнями про рекламований товар до видавця, на сторінках якого публікується те чи інше рекламне оголошення?

Таки _клієнтом_ видавця є саме _рекламодавець_. Доречі, саме тому менеджери з продажу реклами мають свій хліб, ага.

Давай писати про серйозніші речі і гратися більш серйозною аналітикою – чи я буду просто проти, а твої читачі складатимуться з “вдячної аудиторії хто багато чого, що колись вони не розумів, тепер для нього стало зрозумілим.” (к) Нехай, принаймні, за твоїми словами щось стоятиме – як вважаєш?