|
|
Ні ви не помилилися! І з зором у вас також все нормально. Я справді обожнюю українських спамерів. Взагалі, краще б я тримав це спостереження при собі, адже мої читачі навряд чи сприймуть адекватно мою небайдужість до спаму. Але хочу поділитися деякими внутрішніми відчуттями.
Пам’ятаєте, ще десь на самому початку існування „Української блогосфери” я писав статтю про користь від блогів на безкоштовних платформах, в якій порівнював блогосферу із ринком художньої літератури? Суть полягає в тому, що вся світова література не може складатися виключно з класики. На кожну класичну книгу, інтерес до якої не тьмяніє з роками, випускаються сотні або навіть тисячі книг-одноденок, які майже ніхто не прочитає, а через кілька років після видання – про них взагалі забудуть. І це абсолютно нормально: кожна елітна книга повинна врівноважуватися певною кількістю так званої „жовтої” літератури.
За прикладами далеко ходити не потрібно: українські автори-класики завжди писали і видавали свої книги. Але по-справжньому „живою” українська література стала лише тоді, коли на прилавках книжкових крамниць з’явилися „жовті” романи та інші екземпляри масової творчості. При цьому ви зовсім не зобов’язані читати Донцову, але для нормального (здорового) існування державної літератури вона просто необхідна.
Те саме стосується і блогів. Поки блогосфера ще маленька і нікого не цікавить – у ній може існувати 10-15 гіківських блогів, які спілкуються у своєму „закритому світі” і окрім одне-одного більше нічого не бачать і ні про що не думають. Пам’ятаєте – в свій час навіть крилатий вислів такий виник: „моя „затишна” ЖеЖешечка”… Окрім, як авторам щоденників, така блогосфера більше нікому не потрібна.
Коли ж явище блогінгу стає масовим і до нього долучається значна кількість користувачів інтернету – у блогосфері з’являється своя „жовта” частка щоденників. Це проявляється не лише у попсових темах: кожен третій блог – про політику, бізнес, та монетизацію – але й у появі спамерів. Це не добре і не погано – це просто закономірність розвитку. Проти спамерів можна боротися. Але їх відсутність свідчить радше не про те, що ви так добре боретесь, а про те, що сама сфера є ще занадто незрілою для їх появи.
Автор фотографії:
Пам’ятаєте той анекдот про крокодилів:
- Що ти робиш?
- Та крокодилів розганяю!
- Так тут же крокодилів немає!
- От бачиш, як добре розганяю!
І тому, коли у мене в блозі з’являються спамерські коментарі українською мовою, які до всього – ще й ведуть на український ресурс: на душі стає якось аж приємніше, навіть не хочеться їх видяляти! Значить не стоїмо на місці! Значить розвиваємося! Я їх видаляю – і плачу, видаляю – і плачу… 
За підтримки:
Україна проти СНІДу – не дамо хворобі поставити хрест на наших життях!
Красивые обои для рабочего стола с разрешением 1024×768 и больше!
Изготавливаем красивые фонтаны под заказ любого размера
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Loading ...