Спонсор запису:
Не можете знайти те, що потрібно? Блог про пошук та пошукові механізми – тут вам відкриють всі секрети!
В принципі, вибір у мене був не надто великий: або підвищувати інтенсивність публікацій на «Українській блогосфері», при цьому нехтуючи її тематичністю, або все-таки доводити розпочату колись справу до кінця і відкривати свій особистий широкотематичний блог, домен для якого був куплений (а точніше – подарований мені на День Народження) вже майже рік назад. Ласкаво просимо: Особистий блог Ярослава Федорака (Jarofed.com). Туди, до речі, вже перекочувала моя попередня тема з «Української блогосфери» - так що люди, які давно стежать за цим блогом, повинні відчути маленьке Deja Vu.
Розкажу трішки про причини відкриття особистого блога, оскільки перш, ніж це зробити – дуже довго вагався.
- Першою і основною причиною стало бажання ділитися деякими особистими спостереженнями, думками і подіями, які ну вже аж ніяк не вкладалися у формат вузькотематичного блога, яким є «Українська блогосфера». Іншими словами – розділити «особисте» та «професійне».
- Особистий блог дає змогу писати про все і при цьому не відчувати, що ти «виходиш за рамки». Звісно – навіть там я не публікуватиму абсолютно порожніх і нікому не потрібних постів. Основний критерій відбору –потенційний інтерес для широкої аудиторії.
- Експерименти, експерименти і ще раз експерименти. Те, що я міг би побоюватися зробити на «Українській блогосфері» - я з радістю і з легкістю зроблю на особистому блозі. Скажімо – відмовлюся від періодичності і писатиму лише тоді, коли смажений півень у сідницю клюне. Дехто каже, що так і потрібно! Подивимося, наскільки швидко особистий блог Ярослава Федорака набере популярності.
- Ну і нарешті – я ще раз відчув, що публікуючи контент у різноманітних сервісах на зразок вКонтактє, LiveJournal чи будь-якому іншому UGC (user generated content) проекті – витрачаю власні сили на розвиток чужого бізнесу. При цьому – абсолютно безкоштовно. Можливо для когось це абсолютно нормально – я не засуджую – але для себе я вирішив, що замість розвитку профайлів у соціальних мережах краще займуся розвитком якісного особистого блога. Але не хвилюйтесь – із соціальних сервісів я нікуди не зникну. Просто використовуватиму їх по мінімуму – тільки для того, щоб не втратити набутих там контактів.
Ну і насамкінець, якщо хтось якимось дивом хоче стати постійним читачем Jarofed.com – посилання на підписку нового блога знаходиться ось тут.
P.S.: окрім того, буду надзвичайно вдячний кожному за піар нового блога!
За підтримки:
Я не був на Едукемпі, а Мастерпісер був. І виклав довжелезну статтю з безліччю фоток. Читати всім, хто пропустив подію!
Будут ли актуальны печатные кадровые СМИ?
А ті, хто читатимуть...
Коментарів: 20
Листопад 19th, 2008 @20:11
поправ лінк на надійчин блог
Листопад 19th, 2008 @20:52
Подія незаперечно варта _окремого_ поста на такому поважному ресурсі, як Українська Блогосфера…
Листопад 19th, 2008 @21:39
maksym, дякую, поправив
the Lex, не варто перебільшувати? хто тут говорив про “поважність”? Ти теж помітив? - і той і інший блог належать мені, а отже я рекламую один на іншому!
Листопад 19th, 2008 @21:42
Можна додати до українського блогосимбіозу?
Листопад 19th, 2008 @21:54
Тарас, так, звісно додам
Листопад 19th, 2008 @21:59
Дякую!
Листопад 20th, 2008 @1:29
Та я ж про те й кажу: це якби ти написав щось про блогосферу - ну, скажімо, про практику ведення особистих блогів як окремо від тематичних, так і разом, про можливість чи доцільність відокремлення особистого за допомогою категорій, про статистику якусь як воно таке трапляється у українській блогосфері (це я тобі ключовики накручую ага), а наприкинці ще додав скромно: “ну, оце і я вирішив завести окремий літдибр…” - тоді це було би, як ти кажеш, “рекламую один на іншому”, а цьому посту було би чильне місце на тому самому “новому-особистому”. А так - що ми маємо? Ну от скажи сам: виходить, що таки ми маємо подію у українській блогосфері настільки важливу, що чільний ресурс цієї самої нашої з вами блогосфери аж окремий пост про це написав? Чи з якої точки зори ти сам позіціонуєш цей пость по відношенню до української блогосфери як такої, як об’єднаної певним чином соціальної мережі україномовних і не дуже блогерів, а не до сайту-блогу з відповідною назвою?
Я не думаю, що я один такий вумний і що тільки я зауважив певний спад у тематиці - звісно, ці зауваження можна сприймати як випади “Баби Яги яка завжди проти”: як то кажуть, хто не може робити сам - той повчає інших як слід робити”
- але особисто я з упевненістю відстоюю спостереження, згідно якого “тему можна вважати закритою” по факту появи на блозі дописів про монетизацію - цю тенденцію можна спостерігти за певною кількістю “блого-стартапів” і досить невеликий відсоток з них таки долає цю межу.
Наразі ж Баба Яга бажає “українській блогосфері” приємного польоту своїм улюбленим багатозначущим “будєм пасматрєть!” (к)
ЗИ: і ніхто ж навіть копійчини не заплатить за багаторазову згадку слів “українська блогосфера” ага.
Листопад 20th, 2008 @9:25
the Lex, схоже у нас з тобою різні підходи до блогів, як таких. Судячи по твоїх словах, ти ставишся до них як до новинних ресурсів (якщо тематика блога - про тушканчиків, значить він повинен писати тільки про тушканчиків. Крок вправо, крок вліво - розстріл). Я ж вважаю, що у будь-якому блозі (особистому, тематичному, професійному, ще якомусь - без різниці) повинен бути автор. Саме тому я з легкістю публікую тут фотозвіти з поїздок, огляди придбаних мною речей, а також анонси нових блогів. І якби ти приглянувся уважніше, то мабуть звернув би увагу, що насправді запис не стільки “про мій новий блог”, скільки про те, чому варто відкривати особистий блог, коли у вас уже є тематичний.
А щодо зміни тематики, я вже неодноразово писав - змінюється сфера моїх інтересів - змінюється і тематика. Я розумію, що для когось нові теми можуть бути менш цікавими. Але судячи по зростанню кількості відвідувачів та підписників - більшості вони все-таки цікаві.
От намагаюся я знайти зерно конструктивної дискусії у твоїх записах - а не знаходжу. Чесно, без наїздів чи образ. Просто враження таке, що “просто хочеться покритикувати”.
Зрозумій, блог для мене - це не бізнес-проект (а точніше - не бізнес-проект у класичному сенсі). Я пишу тут те, що цікавить мене, з надією, що ця тематика буде цікавою ще для когось. Якщо ні - мені дуже шкода… але я не змінюватиму тематику ради одної (двох, трьох, десяти, ста) людей. Тому що якби цей блог створювався тільки заради масового набору відвідувачів - він би писався англійською мовою на якусь попсову тему на зразок “celebrities”.
Листопад 20th, 2008 @14:26
> ще раз відчув, що публікуючи контент у різноманітних сервісах на зразок вКонтактє, LiveJournal чи будь-якому іншому UGC (user generated content) проекті – витрачаю власні сили на розвиток чужого бізнесу. При цьому – абсолютно безкоштовно.
О, і в мене схожа мотивація була - пішла з ЖЖ коли там, м’яко кажучи “зажралісь”, змінюючи умови перебування юзерів (додаючи все більше й
Листопад 20th, 2008 @14:29
(продовжую коментар, бо випадково на щось натиснула й він відправився раніше ніж потрібно :-))
більше реклами.). Натомість нічого корисного не надаючи. Але контакти залишилися, тому встановила туди трансляцію. Взагалі, для спілкування вважаю непоганим ресурсом, але для публікації, розміщення своєї праці - ні, ні і ще раз ні.
Листопад 20th, 2008 @15:37
Стежинка, приємно, що інші теж так думають. Тим більше що сьогодні створення окремо встановленого блога взагалі не викликає у людей жодних проблем.
А в інтернеті безліч інформації та людей, які готові безкоштовно допомогти іншим порадою.
Листопад 20th, 2008 @15:48
> створення окремо встановленого блога взагалі не викликає у людей жодних проблем.
Я б так не сказала. Стосовно людей - так, справді є. Стосовно інформації… так, багато. Настільки багато, що в цьому дуже складно розібратися.
Мені, людині далекій від ІТ, було складно розібратися. Довела справу до кінця (хоча кінець - то відносно) тільки тому, що _дуже_ цього хотіла.
І як це може бути простим, коли мені у всяких інструкціях пропонують залізти там у якийсь код та щось підредагувати? Ніби це така звична справа, а цьому коду вчать у першому класі!
Листопад 20th, 2008 @16:37
Стежинка, в принципі, я визнаю, що людині, яка ніколи в житті не бачила в html та php, доведеться потратити трішки більше часу для того, щоб розібратися. І головне при цьому - не боятися задавати запитання і шукати самостійно. Але мені не траплялося ще жодної людини, яка вирішила встановити собі Wordpress і не змогла цього зробити. Це дійсно просто!
Листопад 20th, 2008 @16:53
Все, про що ти тут писав “як треба писати блог” - це все переказане твоїми словами “як треба робити бізнес-проект”.
Втім - жираф большой - єму віднєй… (к)
Листопад 20th, 2008 @17:44
The Lex, покажи мені місце, де я писав, що автор блога повинен начхати на себе і писати “тільки по темі” не відходячи ні на крок? Не знайдеш! Тому що це нісенітниця, якої світ не бачив! Але якщо тобі імпонує такий підхід - будь-ласка, застосовуй його у своєму блозі, ніхто не може заборонити.
зрозумій, я не хочу сперечатися чи ображати когось. Але давай раз і назавжди закриємо тему підбору статей. Якщо комусь цікаво про щось почитати на сторінках цього блога - нехай пропонують теми - цілком можливо що таку статтю буде опубліковано.
Якщо є якісь конструктивні (тобто з варіантом, як зробити краще) критичні зауваження або поради щодо самих ідей, висловлених в статтях: велкам. А критика на зразок: “цій статті тут не місце” не приймається!
Листопад 20th, 2008 @23:14
приєднуюся до кола читачів особистого блогу
чесно кажучи давно чекала, коли в тебе з’явиться особистий блог
Листопад 20th, 2008 @23:17
letrodectus, приємно це чути. Намагатимусь виправдати сподівання і писати там не зовсім вже рідко!
Листопад 20th, 2008 @23:41
Гірше тоді, коли інсталяція вордпреса закінчується його поломкою… Тоді життя обіцяє перерости в довгі пошуки …
Листопад 20th, 2008 @23:47
podarok, ну а чого ще можна очікувати від старого доброго євангеліста Drupal? :)))))
До речі, цілком можливо, що я найближчим часом також спробую встановити цю систему (для одного з робочих проектів). Подивимося нарешті, що воно за птиця.
Листопад 21st, 2008 @0:00
даремно втратиш час… то релігія… не wordpresoхульствуй
Додати коментар