Спонсор поста: Візьміть від пошуковиків максимум: Один з найкращих блогів про пошук в Інтернеті!
Яким би неприємним не видався цей факт для блогера, але фактично жоден онлайн-відвідувач не прочитує статті уважно, аналізуючи кожне слово. На мою думку, це основна ознака, яка відрізняє онлайн-читання від читання друкованої літератури (особливо книжок). Людина, яка читає книгу, зазвичай свідомо виділяє на це заняття певний час і тому поводиться більш уважно, вбираючи інформацію послідовно, слово за словом, абзац за абзацом, сторінка за сторінкою.
Онлайн-читання – це щось абсолютно протилежне. Люди рідко виділяють спеціальний час для цього заняття. Правильніше сказати, що вони натрапляють на онлайн-статті випадково (а іноді – навіть всупереч своїм намірам). При цьому, якщо заголовок або кілька перших вступних речень видадуться людині цікавими, вона може виділити знайденому матеріалові трішечки свого часу. Але зовсім небагато! Можливо – хвильку. А в кращому разі – дві.
Навряд чи в усьому інтернеті знайдеться хоча б кілька уважних читачів, які читають онлайн-статті так само, як і друковану літературу – «від обкладинки до обкладинки».
Якщо ви блогер – то вам, вочевидь, доведеться рахуватися зі вподобаннями своїх читачів і навчитися організовувати інформацію таким чином, щоб вона була максимально доступною та зручно організованою для ваших читачів.
Як читають відвідувачі блогів?
Численні дослідження, які проводилися в англомовному Інтернеті (на жаль наші аналітики ще не доросли до розуміння необхідності таких досліджень) показують, що люди найбільше звертають увагу на інформацію, яка розміщена вгорі кожної статті. Потім, якщо ця інформація видасться їм достатньо цікавою, вони «сканують» середину сторінки, майже вертикально переміщуючись до закінчення.
А це означає, що переважна більшість ваших читачів насправді не читає того, над чим ви так довго і наполегливо працюєте.
Втім, навряд чи можна їх звинувачувати. Якщо ви й самі активно читаєте інші блоги, то не виключено, що ваш RSS-рідер налічує десятки, а можливо – навіть сотні різноманітних стрічок. Чи реально уважно перечитувати кожну нову публікацію в них? Вочевидь – ні! Тільки по-справжньому виняткові і корисні статті заслуговують на те, щоб бути уважно прочитаними від першого і до останнього слова. А за моїм суб’єктивним досвідом такий контент у найкращому випадку складає 5% від загальної кількості статей.

Автор фотографії:
Звісно, можна нарікати на особливість онлайн-читання і жалкувати про те, що у свій час ви не стали письменником і не почали публікуватися у друкованих виданнях (які, як відомо, читаються уважніше – хоч сьогодні потроху вже вимирають). Але з іншого боку, можна прийняти все, як є, і спробувати використати це знання собі на користь.
Не забувати про заголовки
Цю пораду неодноразово чув кожен блогер-новачок, не кажучи вже про більш досвідчених авторів. Але, попри частоту повторень, заголовки вітчизняних постів у блогах кращими не стають (або майже не стають).
Тим не менше, саме заголовок – це перше на що звертає увагу читач. І якщо тема заголовку (не залежно від того, про що йтиметься далі) не зверне на себе увагу читача – тоді ваш запис з великою ймовірністю залишиться непрочитаним.
А якщо при цьому згадати ще й про оформлення більшості RSS-рідерів та онлайн-підписок (в яких читачі бачать тільки заголовок статті, з якого їм пропонується перейти на запис у блозі) – то стає очевидно, що саме заголовок визначає є основною частиною всього запису.
При цьому середньостатистичний автор може витрачати по кілька годин на написання статті, але йому навіть до голови не приходить назвати її так, щоб відвідувачам захотілося заглянути «під кат».
І в жодному разі не можна забувати, що обіцянка, надана в заголовку, повинна виконуватися у самому пості. Немає нічого гіршого, ніж привабити читача надзвичайно цікавим заголовком, а потім відштовхнути його слабким змістом самої статті.
Передмова та вступні абзаци
Власне, переважна кількість статей у блогах обходяться без жодних передмов. Та це не означає, що вступ до статті має право бути нудним. Навпаки – захоплена правильно сформульованим заголовком, людина очікує не менш цікавого змісту статті. І саме вдалі вступні абзаци повинні слугувати доказом, що вона не помилилася.
А якщо згадати, як люди читають в онлайні (найбільша увага приділяється саме першим абзацам) – стає очевидно, що ігнорувати правила хорошого змісту на початку статті просто неприпустимо.
Вимоги до вступних абзаців нагадують вимоги до вдалого заголовку. Тут лише одна відмінність – трішки більше простору та свободи для фантазії. Якщо попрацювати, можна отримати повну перемогу над читацькими вподобаннями свого відвідувача та спонукати його до уважного прочитання всієї статті.
Як зробити запис легким для прочитання та «сканування»
Ну ось ми й дійшли до власне «тіла» статті. Пишучи її, слід пам’ятати не лише про розкриття теми, а й про те, що запис повинен легко «скануватися» (не забули – відвідувачі блогів читають «вертикально»?).
Для цієї мети в нагоді вам стануть:
- Списки. Хоча багато блогерів недолюблють їх, та все ж з одним фактом не можуть посперечатися навіть вони: списки справді дуже легко скануються і є надзвичайно ефективними (що б там хто не говорив).
- Підзаголовки. Навіть якщо читач не знайде часу на детальний аналіз всієї вашої статті, він майже напевне «пройдеться» по підзаголовках, щоб дізнатися, чи є тут щось цікаве для нього.
- Жирний шрифт. Без коментарів – люди просто звертають увагу на виділені фрази. Як ось наприклад, на ось цю!
- Фото та графіки. Статті з фото зазвичай виглядають привабливіше і на довший час затримують увагу читача. Звісно, самі по собі фото не врятують відверто вбогого контенту. Але якщо із останнім проблем у вас немає – то фотографії можуть підсилити ефект.
- Цитати. Якщо ви цитуєте когось – використовуйте спеціальний тег (blockquote). У більшості CMS цей тег має доволі привабливе оформлення, яке також сприяє полегшенню «сканування».
Якщо ви ще не користуєтесь наведеними вище принципами у своїй повсякденній блогерській діяльності – спробуйте. Не виключено, що елементарне візуальне оформлення статей допоможе підвищити показники трафіку та залучить на ваш ресурс нових лояльних читачів.
За підтримки:
Цыфровые фотоаппараты дешево и качественно. Техника, без которой блоггеру сложно обойтись!


Коментарів: 19
листопада 26, 2008 @21:03
Знаешь, мне приходится читать в ридере очень много информации. Поэтому научился бегло просматривать текст, фильтруя по ходу нужное и ненужное. В таком беглом чтении очень просто упустить существенную деталь, но другого выхода нет
И таких как я много.
Следовательно актуален и другой вопрос: как заставить читателя ВЧИТАТЬСЯ внимательно в текст. Особенно это касается философских записей, переполненных размышлениями и рассуждениями.
листопада 26, 2008 @21:33
Таке враження, що це поради для сеошника. Тобто люди читають за тими ж принципами, що й пошукові боти )))
листопада 26, 2008 @22:11
Автор статті приписав мене до кожного онлайн відвідувача.
Тепер я буду обов’язково читати всі його статті по діагоналі і зменшувати увагу до самого тексту.
Щоб не порушувати фактичний стан речей
листопада 26, 2008 @23:04
Олексій, я теж більшість блогів читаю “по діагоналі”, за винятком улюблених стрічок, яких у моєму рідері від сили десять.
chugylo, думаю, пошукові боти спеціально створили такими, щоб вони максимально орієнтувалися на поведінку людей, а значить – максимально точно ранжували результати
podarok, ти (і хочеться вірити – ще багато активних коментаторів цього блога) – винятки (при чому – в хорошому сенсі цього слова). Не треба підтримувати “фактичний стан речей”
Краще працювати задля того, щоб змінити його.
Але факт залишається фактом: тих людей, які читають статтю уважно, вчитуючись у кожне слово – справді одиниці.
На жаль.
листопада 27, 2008 @12:33
Звідки така інфа? Вперше про це чую. Людина, яка не перший рік в мережі, гадаю, розуміє, що
. Тай всі знані “порадники” в Інтернеті про це торочать. Той же Якоб Нільсен – визнаний спеціаліст по юзабіліті сайтів.
листопада 27, 2008 @12:54
virua, знаю особисто багатьох блогерів, які недолюблюють списки, тому й говорю. А що для юзабіліті це плюс – з цим ніхто не сперечається. Шкода лишень, що багато хороших статей ніхто не читає тільки через те, що вони написані “одним суцільним шматком”.
листопада 27, 2008 @13:06
Без образ. Я вірю, що ти знаєш багато блоґерів, яким списки не до душі. Але хіба це означає що “багато блоґерів недолюблють їх”. Може це означає, що багато блоґерів, яких ти особисто знаєш, недолюблють їх. І скільки це багато? 5, 10, 20, .., 50. А скільки блогерів в Україні. На їх фоні 50 – це не багато. От, і питав “Звідки така інфа?”. Гадав, ти володієш якоюсь інформацією, яка мені невідома.
листопада 27, 2008 @14:45
virua, статистика – річ вперта!
Якщо всього я знаю особисто 30 блогерів і з них 10 недолюблюють списки – тоді за статистикою десь 33% (а це дуже багато) не долюблюють списки. Не без похибок, звичайно. Але в середньому десь так воно й буде! Хм… треба буде провести опитування на цю тему
Дякую за ідею!
листопада 27, 2008 @15:01
Я за освітою математик-статист. Тому трохи розумію ці речі. Твоє припущення “натягнуте-еее-Е”. Все залежить від твоєї вибірки. Гарний приклад – анекдот про портал Рамблер. Він приблизно звучав якось так: на порталі виставили опитування “Чи відвідували ви Рамблер?”. Чомусь 99% відповіло, що “так, відвідував”
листопада 27, 2008 @16:10
Чи буде стаття: “Як спонукати відвідувачів залишати коментарі до вашого посту?” Чи можливо вже така була?
листопада 27, 2008 @16:59
virua, я знаю достатньо анекдотів про статистику та аналітику!
Похибка тут дійсно є, але не така суттєва, як хотілося б думати.
але гаразд, оскільки я ставлюся до списків позитивно, то давай будемо вважати, що я помиляюся, а ти – правий.
зрештою, так всім вигідніше!
листопада 27, 2008 @17:04
Тарас, окремої статті про стимулювання коментарів я не писав, але порад у блозі було чимало. Загалом, думаю, коли з’явиться вільний час, можна буде написати окремий пост на цю тему. Але головне правило залишається незмінним: пишіть цікаво, залишайте людям місце для роздумів і ніколи не ігноруйте тих, хто коментує ваш блог.
листопада 27, 2008 @17:09
У мене не було і не має бажання виставляти тебе в якомусь негативному світлі. Не хочу, щоб ти так думав. Мав на меті лише тебе поправити. Так, як наука статистика мені близька. От, і все.
листопада 27, 2008 @17:13
2Taras
Та що тут складного?
Пишеш пост – плачУ по 5 баксів за кожен коментар до цієї статті…
І охочі знайдуться…
листопада 27, 2008 @17:17
virua,
та ні. Без жодних образ! Мені справді хотілося б, щоб я помилявся. І у статтях, виконаних у форматі “список” не було коментарів на зразок: “о, знову список, як вони мене задовбали” (чи трохи м’якше – від чого суть не змінюється)!
А опитування я все-таки проведу!
))
листопада 27, 2008 @18:35
Podarok, тільки буде один виняток!. Зняти суму можна буде лише набраши не менше 2000 доларів
січня 14, 2009 @22:45
Ну Ви тут профана зіграли. Є відомий факт, як треба у сьогоденні читати, при неймовірній кількості інформіції. І це ні як не “уважно, аналізуючи кожне слово”. Навіть друковану інформацію. Прочитайте “Революцію в навчанні”. Там книга починається з того, як треба читати.
січня 14, 2009 @23:04
Мирослава, Ви, безперечно, праві! Але ж кожен автор мріє про те, щоб його читали від початку і до кінця, а не скануючи “по діагоналі”. І можу Вам авторитетно сказати, що є блоги, які я саме так (від першого і до останнього слова) і читаю.
І ще, я не говорю тут, як потрібно читати! Я говорю, як потрібно писати, щоб людям захотілось читати “неправильно” – тобто без всіх цих сучасних методик “сканування”!
січня 15, 2009 @9:38
не погоджусь із Мирославою аж ніяк.
В багатьох питаннях читання по діагоналі призводить до ефекту “чув дзвін та не знаю де він”
Краще не прочитати взагалі мільйон книжок і прочитати три грунтовно, ніх прочитати мільйон книжок по діагоналі.
Додати коментар