В цей чудовий недільний день, мені хотілося б трішки віддатися спогадам…
А згадувати буду про Інтернет. Про те, чим він був для мене у далекому (аж десять років назад) минулому і чим став сьогодні. Можливо, комусь це буде цікаво…
Моє безпосереднє знайомство з Інтернетом почалося у 2000-му році, разом зі вступом на перший курс гуманітарного факультету Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Готовий припустити, що якби я не потрапив до цього ВНЗ – то перше побачення з вебом могло б відкластися на кілька років. Але рано чи пізно ми все-рівно зустрілися б – я в цьому впевнений.
1999
До академії про Інтернет я лише чув, але ніколи не бачив. При цьому в моїй уяві він був чимось абсолютно незбагненним, величним і бажаним. Одного разу (а був це клас 10-тий) в юнацькій Чернівецькій газеті я прочитав невелику статтю, яка розповідала, що таке Інтернет. Як зараз пам’ятаю: там говорилося про всесвітню мережу; дроти які сполучають комп’ютери у всьому світі; і лінки, які дозволяють пов’язати між собою різні документи на різних серверах. І як зараз пам’ятаю, що тоді я фактично нічого не зрозумів… Чи точніше: зрозумів, але не міг собі уявити, що воно таке і як це працює.
А зараз я пишу статтю, яку сьогодні або завтра опублікую на своєму блозі – і чудово розумію не лише, «що таке інтернет», але й те що вже невдовзі без власного представництва в Інтернеті людям буде якщо не скрутно – то принаймні дуже некомфортно.
2000
На моєму першому курсі навчання в Академії весь Інтернет (принаймні той, до якого я міг мати доступ) зосереджувався в одній невеликій аудиторії на третьому поверсі першого корпусу університету (люди, які бували там, чудово розуміють про що йдеться). Ця аудиторія називалася Юзік (Usic) і там стояло з десяток комп’ютерів, які працювали на Юніксі (Unix), а на двох найбільш просунутих (які майже увесь час були зайнятими) стояв графічний відповідник – Лінукс (Linux). Під час перших відвідувань Юзіку адміністратори (якими звісно ж були студенти старших курсів) навчали нас поведінки з комп’ютерами та незнайомою для абсолютної більшості системою Юнікс. Ми навчилися заходити в аську, нам створили перші електронні скриньки і показали, як через текстовий інтерфейс Юнікс (який найбільше скидається на Dos) можна переглядати веб-сторінки (звісно, ні про які картинки тут не йшлося – виключно текст).
Так протягом всього першого та другого курсів на перервах та під час «вікон» я частенько забігав до Юзіку, щоб поспілкуватися в асьці (з незнайомими людьми, випадково знайденими вбудованим пошуком), відповісти на електронні листи (яких зазвичай майже не було або було дуже мало – від друзів, які сиділи за сусідніми компами у Юзіку), ну і найголовніше – почитати сайти (а точніше сайт – єдиний – anekdot.ru).
2002
Починаючи з третього курсу, Інтернет почав з’являтися у багатьох комп’ютерних аудиторіях Могилянки. При чому це був уже не «чужий і хижий» юнікс, а доволі звичний Windows зі своїм IE. Водночас, почало з’являтися перше відчуття, що комп’ютер можна використовувати не лише для розваг, але й для пошуку необхідної для навчання інформації. Приблизно в той час почали масово з’являтися Інтернет-клуби, де за певну плату можна було скористатися доступом до всесвітньої мережі. Але коштували вони так дорого, що на той час, будучи студентом, я не міг собі дозволити насолоджуватися перевагами платного доступу в Інтернет.
Автор фотографії:
2004
А наприкінці четвертого курсу Інтернет з’явився у могилянському гуртожитку. Якщо не помиляюся, коштував він 60 гривень на місяць (тих гривень, якими вони були у 2004-му) і в цю плату входило 200 МБ зарубіжного та 400 МБ українського трафіку. І це був прорив, бо відтоді я та мої співмешканці мали доступ до Інтернету у будь-який зручний час і для цього не потрібно було покидати стін власної кімнати. Саме цим Інтернетом ми й користувалися до закінчення навчання.
2006
Після того, як ми покинули гуртожиток і переселилися до орендованої квартири, то під’єдналися до Інтернет-мережі компанії «Воля» і за більш, ніж два роки проживання тут вже змінили кілька тарифів. Сьогодні користуємося 10 ГБ. за 100 грн. на місяць. Лише не сприйміть за рекламу! Воля – жахливий оператор! Жодного клієнтського підходу – орієнтація лише на прибутки. Одним словом – монополіст. Якби в момент підключення у нас був вибір – то ми безперечно обрали б іншого оператора.
Листопад 2008
А кілька днів назад ми нарешті налаштували у квартирі Wi-Fi-доступ і позбавилися від дротів. Тепер можна валятися в ліжку після солодкого сну (як власне я роблю зараз, пишучи цю статтю) і при цьому мати доступ до Інтернету. Чи, що навіть краще – потягнути ноутбук із собою на кухню і користуватися Інтернетом там.
Чи, скориставшись моєю недавньою обновкою Nokia N82, яка також підтримує Wi-Fi-доступ, почитати Google Reader перед сном, а потім просто відкласти трубку і поринути у царство Морфея.
І це на тлі розвитку мобільних технологій Інтернет, які, переконаний, вже зовсім скоро даватимуть можливість дешевого доступу до всесвітньої мережі у будь-якій точці світу, де є мобільне покриття. Поки-що більш-менш пристойне співвідношення ціна/якість показує тільки Utel – єдина компанія, яка вже впровадила Інтернет на технології 3G. Сподіваюся, що вже найближчим часом ця функція стане доступною і для мого оператора, «Київстару».
Який висновок можна зробити з усього, написаного вище?
Що за коротких вісім років мого знайомства з ним Інтернет розширився! Якщо говорити мовою красивих метафор – то для мене він буквально «виповз» із тісних стін академічного десятикомп’ютерного Юзіку і захопив увесь світ.
І якщо вже бути до кінця відвертим, то поки що я не спостерігаю жодних причин, чому б ця ситуація повинна була змінитися!
А коли ви «познайомилися» з Інтернетом? Чи еволюціонували ваші «стосунки» з ним з того часу?
За підтримки:
Судя по нынешним тенденциям уже в скором времени купить квартиру сможет каждый! В каком городе? Да в любом! Хотя бы и в Подмосковье!
Loading ...
Коментарів: 9
листопада 30, 2008 @18:39
> Ця аудиторія називалася Юзік (Usic) і там стояло з десяток комп’ютерів, які працювали на Юніксі (Unix), а на двох найбільш просунутих (які майже увесь час були зайнятими) стояв графічний відповідник – Лінукс (Linux)
а не пригалаєш, який саме юнікс там стояв? і щоб ти знав, на багатьох варіантах юнікса можуть стояти ікси (тобто графічна оболонка)
> ну і найголовніше – почитати сайти (а точніше сайт – єдиний – anekdot.ru
хтось мені розказував, що не знає що таке лінкс
чим-же ти тоді користувався?
ps: я лінксом користуюсь і досі. і до речі, він може і графіку показувати, теоретично
> А кілька днів назад ми нарешті налаштували у квартирі Wi-Fi-доступ і позбавилися від дротів. Тепер можна валятися в ліжку після солодкого сну (як власне я роблю зараз, пишучи цю статтю) і при цьому мати доступ до Інтернету. Чи, що навіть краще – потягнути ноутбук із собою на кухню і користуватися Інтернетом там.
ну нарешті!
листопада 30, 2008 @18:52
Щось подібне запланував на “річницю блогу”(оце так словосполучення:))
До реєстрації на кафедральному форумі з інтернетом для мене були google i yahoo, тобто все обмежувалося пошуком рефератів у нетклубах.
Після появи інтернету в гуртожитку все змінилося і набуло зовсім інших масштабів. Спочатку 1Мб по 0.1 грн потім 1Мбітний безлімітний канал.
Продовження буде тоді, коли настане час…
Якщо брати безпровідний інтернет не враховуючи мобільного зв”язку, то Утел поступається цінами перед Інтертелекомом, послугами, якого я зараз користуюся. 4Гб за 145 в місяць.
листопада 30, 2008 @19:02
перше знайомство із інтернетом у мене відбулось не пригадаю коли, судячи з усього десь у 1997 чи 1998 році, і на той момент е було інтернет-кафе
і десь у ~2000-2001 у мене з’являється модем, а уже у 2003 році – я досвідчений (як я тоді думав 
) користувач, і бачив інтеренет “з середини”, працюючи у isp 
грудня 1, 2008 @0:52
Мда. В комп’ютерний клуб я вперше потрапив у 2003 році, там же познайомився з Інтернетом. Памнятаю тільки те, як однокласники показали мені Гугол (саме так вони його називали), потім дайл-ап з’явився в мене вдома, разом з ним перша поштова скринька на мейл.ру (так, мені дуже встидно, але, здається, всі з того починали), а два роки тому я пізнав всі “прєлєсті” виділеного каналу, проте на даний момент я знову деґрадував до швидкостей МТС Коннект.
грудня 1, 2008 @1:44
а я з 95-96 року почав своє знайомство… інтернет був лише на мейнфреймі, до якого я іноді мав доступ. Дикий і шумний Dial-UP
тоді якраз і відбувався перехід від Доса і Вінди 3.11 до 95 вінди.
Юнікси трошки пізніше(99рік FreeBSD-4.x) прийшли в моєу життя і мабуть назавжди скинули з першого місця продукти ЛегкоМ’яких.
грудня 1, 2008 @12:50
теж в могилянці вперше познайомився. але ще в листопаді 1995 року.
грудня 3, 2008 @5:58
З компютером познайомився в 1994-95 році – то було десь DOS система з FAR якщо я не помиляюся.
А в 1996-97 з першими версіями Window…
З Інтернетом – десь в 1998…
А так повноцінно почав користуватися компютером і інтернетом з 2000 року.
грудня 3, 2008 @6:03
Читаю ваші коментарі про інтернет плани і думаю що мені везе платити $12-15 в місяць за необмежений інтернет з швидкістю download 786 kbps…/ upload 130 kbps… але то в США…
грудня 3, 2008 @9:13
Насправді в Україні інтернет зараз також стає все доступнішим. Наприклад, сучасний мій тариф передбачає 10 Gb трафіку на швидкості до 4 Mbps за $15 на місяць.
А деякі оператори за ту саму суму пропонують анлім (щоправда, на меншій швидкості).
Шкода лишень, що рівень українських та американських зарплат поки що порівнювати не можна.
Додати коментар